До пріоритетних задач регіональної політики слід віднести:

1. Реорганізацію економіки регіонів з переважаючим розвитком галузей важкої промисловості шляхом конверсії оборонних галузей.

2. Формування територіально-виробничих комплексів нового типу, які орієнтовані на виробництво і реалізацію продукції, яка відповідає ринковим вимогам, переважно за рахунок нецентралізованих інвестицій.

3. Розвиток міжрегіональних інфраструктурних систем (транспорту, зв’язку, інформатики).

В реалізації цих задач повинна бути підсилена роль держави. Основними формами участі держави в регулюванні регіонального розвитку можуть бути: розміщення державних замовлень на поставку продукції для загальнодержавних потреб; участь в окремих структуроутворюючих інвестиційних проектах з використанням конкурсної і контрактної системи їх реалізації; здійснення державної підтримки державних програм регіонального розвитку; взаємодія в державних і регіональних бюджетних системах з метою підтримки депресованих регіонів.

В умовах перехідного періоду, коли ще зберігаються диспропорції між внутрішніми і світовими цінами на основні енергоносії і деякі сировинні товари, повинна розширюватися економічна самостійність господарюючих суб’єктів і регіонів, потрібно збереження, а в ряді випадків підсилення взаємодії визначених важелів державного контролю і координації в рамках єдиної зовнішньоторговельної політики. Найбільш важливими задачами в перехідний період в області зовнішньоекономічної діяльності, яка забезпечує економічну безпеку повинні стати:

Ш Регулювання розвитку зовнішньої торгівлі при дотриманні економічних інтересів України і забезпечення її економічної безпеки, підвищення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграції української економіки в світове господарство;

Ш Подальший розвиток експортного потенціалу, в першу чергу за рахунок розширення виробництва машин, устаткування та інших високотехнологічних товарів, проведення політики імпортозаміщення;

Ш Підтримка інтересів вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках з метою відновлення і збереження їх позицій на товарних світових ринках;

Ш Проведення в рамках загальноприйнятих процедур політики розумного протекціонізму по відношенню до вітчизняних виробників, які не є монополістами на внутрішньому ринку;

Ш Забезпечення найбільш сприятливих для України умов погашення зовнішнього боргу і його обслуговування;

Ш Досягнення стабілізації курсу гривні по відношенню до вільноконвертованих валют;

Ш Забезпечення безперервної роботи транспортних артерій, які з’єднують Україну із зовнішніми ринками (залізнодорожний та автомобільний транспорт, магістральні газо - і нафтопроводи, міжсистемні і міжрегіональні лінії електропередач і т.д.).

У сфері боротьби з криміналізацією економіки необхідно активізувати протидію організованій злочинності, порушенню прав громадян у сфері економічної діяльності. На державному і регіональному рівнях повинні бути прийняті міри, які забезпечують, в першу чергу, відображення загроз економічної злочинності, яка завдає шкоди конституційному устрою, соціальній стабільності суспільства, економіці, обороноздатності, інтересам держави у зовнішньоекономічній діяльності.

Великі задачі повинні бути розв’язані в області управління економікою. Вдосконалення системи управління економікою вимагає перш за все чіткого визначення задач державного, регіонального і місцевого рівня і відповідного розмежування по державному управлінню між державними органами виконавчої влади. Для підтримки економічної безпеки необхідно активізувати дії за всіма напрямками економічних реформ, включаючи: створення нормативно-правового простору, нових інститутів управління і здійснення інституційних перетворень; розробку механізму розв’язання спірних питань і конфліктних ситуацій, які виникають в сфері економічних відносин між державними органами виконавчої влади і органами виконавчої влади суб’єктів держави; гармонійний розвиток економічних і політичних відносин з країнами близького і дальнього зарубіжжя з врахуванням взаємних інтересів і забезпечення економічної безпеки України; укріплення державної влади, підвищення довіри до її інститутів, а також раціоналізація механізмів розробки і формування економічної політики. Для розв’язку поставлених задач потрібна розробка відповідного механізму їх реалізації. Механізм забезпечення економічної безпеки країни – це система організаційно-економічних і правових засобів по попередженню економічних загроз. Він включає в себе наступні елементи:

- об’єктивний і усесторонній моніторинг економіки і суспільства з метою виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз економічної безпеки;

- розробку порогових, гранично допустимих значень соціально-економічних показників, недотримання яких призводить до нестабільності і соціальних конфліктів;

- діяльність держави по виявленню і попередженню внутрішніх і зовнішніх загроз безпеки економіки.

Охарактеризуємо кожний з цих елементів.

Моніторинг представляє собою інформаційно-аналітичну систему спостереження за динамікою показників економічної безпеки країни. Така робота проводиться в багатьох країнах світу. Однак для України вона має особливе значення. Справа в тому, що перехідна українська економіка характеризується цілим рядом серйозних міжгалузевих диспропорцій і гострою нестачею ресурсів (особливо фінансових), надзвичайною нестійкістю економічних показників (передусім фінансових). В зв’язку з цим зростають роль і вимоги до державної статистики, її об’єктивності, компетентності і глибини охоплення об’єктів спостереження, якості інформації і т.д.

Відшкодування збитків, пов’язаних із перевищенням порогових значень за тими чи іншими показниками безпеки, обумовлює необхідність створення так званих компенсаційних ресурсів, які можуть бути використані в екстремальних ситуаціях, мова йде про матеріальні запаси і резерви виробничого і невиробничого призначення, додаткових транспортних можливостях для перекидання матеріальних ресурсів в зони критичних ситуацій, резервні потужності в енергетичних галузях, запаси споживчих товарів для надання соціальної допомоги населенню, валютні резерви, можливості міжнародної підтримки та інші.

Важливим елементом механізму забезпечення економічної безпеки суспільства є діяльність держави по виявленню і попередженню внутрішніх і зовнішніх загроз безпеки економіки, особливо при сучасному соціально-політичному становищі України.

Слід підкреслити, що в умовах складної ринкової економіки, коли держава не може директивними методами направляти діяльність всіх господарюючих суб’єктів, необхідне державне регулювання економіки, зокрема, шляхом впливу держави на макроекономічні параметри, ціле направленого регулювання структурних перетворень і грошово-фінансових потоків.

Подальша розробка теоретичних і практичних питань