В якості прикладу приведемо пороговий показник економічної безпеки “зниження об’єму ВВП”. Світовий досвід показує, що він має поріг 25%. Реальне падіння цього показника в Росії складає 50%. Пороговий показник “доля людей з доходами, нижче прожиткового мінімуму” – 20% при відомій нормі – 7%. Дані по Україні ще уточнюються.

Це означає, що загроза втрати економічної самостійності практично настала, і слід приймати вагомі міри для забезпечення економічної безпеки держави.

Економічна небезпека проявляється значно пізніше самих подій і, як правило, ліквідується з великими труднощами і економічними втратами.

В якості прикладу можна привести проблему побудови доріг з твердим покриттям. Нам відомі технології будівництва німецьких доріг, дорожні будівництва в США і Франції.

Але ми вміємо будувати “ швидше” і “дешевше”. В підсумку – щорічні роботи, спочатку “ямочний” ремонт, потім суцільний. В кінці кінців затрати на утримання доріг ростуть більшими темпами, але ми при цьому не враховуємо негативний вплив на збереження самого автомобільного транспорту, значні перевитрати на паливо, пов’язані з втратою швидкості і постійними переключеннями коробки швидкостей через низьку якість доріг і т. д. Таким чином економія сьогодні призводить до колосальних економічних втрат в майбутньому.

Цілком очевидно, що необхідно розробляти моделі та методики визначення економічних наслідків (економічних, екологічних, соціальних) прийняття непогоджених, шкідливих чи небезпечних рішень з оцінкою прогнозованих показників і механізмів стабілізації стану.

Як уже відзначалося, модель економічної безпеки повинна складатися з моделей енергетичної, соціальної, інформаційної, екологічної та інших видів безпеки, комплексний облік впливу яких на економіку і дозволить забезпечити стабільність розвитку економіки. Цей комплекс моделей з визначеною концепцією може бути у вигляді імітаційних моделей, з допомогою яких провіряти кожну концепцію на придатність. Наприклад, концепції: стійкість розвитку будь-якою ціною; незначний спад при мінімальних втратах соціальних і / чи фінансових і т.д.

Розробка моделей повинна бути прив’язана до розв’язання державних, регіональних, галузевих, об’єктних проблем з врахуванням взаємозв’язку і взаємозалежності показників економічних вигод і втрат.

Розробка моделей, які визначають систему економічної безпеки держави і її регіонів, повинна визначати міри по випередженню загроз, які зароджуються. З позиції економічної безпеки необхідно оцінити і забезпечити прогноз впливу всіх загроз, що очікуються, а також економічні і неекономічні впливи на їх хід, а головне – виявити можливість різкого катастрофічного спаду і критичного попиту.

Одночасно з прогнозно аналітичною задачею повинна знайти розв’язок модель розробки і реалізації системи антикризових мір, мір направлених на запобігання настання критичного порогу.

Головна стратегічна ціль забезпечення економічної безпеки на даному етапі розвитку суспільства полягає у встановленні економічного росту промисловості, сільського господарства, відродження науково-технічного потенціалу регіонів, що повинно призвести до збільшення доходів бюджету, зниження рівня безробіття, створенню сприятливих умов життя і розвитку особистості, підвищення рівня соціальної захищеності.

Економічна безпека повинна бути реалізована шляхом розробки і прийняття відповідної законодавчої бази, а також конкретних державних і відомських програм в різних сферах економічної безпеки.

Виходячи із опублікованого звернення Президента України Л.Д. Кучми, ключовими завданнями забезпечення економічної безпеки України повинні стати:

1. остаточне подолання наслідків десятилітньої кризи, досягнення реального економічного росту;

2. закріплення фінансової безпеки України, першочергове закріплення фінансового потенціалу реального сектору економіки, суб’єктів управління, домашніх господарств. Забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, надійної внутрішнього і зовнішнього захисту національної валюти, інтересів інвесторів, фінансового ринку. Втілення зваженої політики внутрішніх і зовнішніх державних позик. Максимальне покращення інвестиційного клімату;

3. створення надійних гарантій технологічної і техногенної безпеки, поновлення виробничого обладнання, забезпечення безаварійної роботи об’єктів підвищеної небезпеки, розв’язання питань утилізації відходів і запровадження інноваційних способів їх переробки;

4. підсилення енергетичної безпеки, втілення активної державної політики енергозбереження і розвитку власного енергетичного потенціалу. Створення умов для реальної конкуренції в сфері енергозабезпечення;

5. рішення всього комплексу проблем, від яких залежить продовольча безпека держави, недопущення експансії неякісної імпортної продукції і продовольчих товарів, які може випускати в необхідних об’ємах агропромисловий комплекс;

6. вирішення на національному, регіональному і об’єктному рівнях найбільш гострих питань екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища. Розвиток і вдосконалення відповідної законодавчо-правової бази, використання економічних інструментів (поетапне введення платного природокористування) для відновлення і раціонального використання природних ресурсів.

В якості конкретних задач держави можна виділити:

ь гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів і радіаційного захисту населення і навколишнього середовища. Зведення до мінімуму наслідків аварії на ЧАЕС;

ь покращення екологічного стану річок України і якості питної води;

ь стабілізація і покращення екології в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

ь реконструкція діючих і побудова нових потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

ь відвернення забруднення Азовського і Чорного морів та покращення їх екологічного стану;

ь формування збалансованої системи природокористування і екологізації технологій у виробництві, енергетиці, будівництві, сільському господарстві і транспорті;

ь підвищення безпеки проживання населення в сейсмонебезпечних зонах;

ь збереження біологічної і ландшафтної різновидності.

Для забезпечення економічної безпеки регіонів Укаїни необхідно виконати наступні умови:

§ розробити єдиний методологічний підхід до оцінки економічної безпеки регіонів України

§ класифікувати регіони за рівнем їх економічної безпеки

§ розробити систему порогових значень індикаторів економічної безпеки і деталізації їх складу за рівнем території

§ здійснити діагностику регіонів за ступенем економічної безпеки з вказанням критичних порогових рівнів, здійснювати регулярно моніторинг соціально-економічної стійкості регіонів

§ розробити програми і втілення відповідно моніторингу підвищення економічної безпеки