(Gaz de France Annual report).

1.2. Діяльність в сфері АПК.

1.2.1. Основні партнери Франції.

Основними партнерами Франції є країни ЄС, споживаючи 71% від загального експорту країни (151,9 млрд. франків у 1996 році). ЄС закуповує в цілому 86,7% фруктів і овочів, 80,5% зернових, 77,4% м'ясних продуктів, 73% молочних продуктів.

Однак, основними споживачами борошняних (62,6%) і винних (45,7%, включаючи мінеральні води) виробів є інші країни.

Французські європейські партнери, у свою чергу, поставляють 94,3% молочних продуктів, 88,7% безалкогольних напоїв, 86,7% м'ясних виробів. Але 90% рослинних олій, 76% кава (включаючи постачання заморських територій Франції), 62,7% кормів для худоби надходять з інших країн.

За участю країн ЄС (15 держав) позитивний баланс (43,7 млрд. франків) складає прибуток у 1,7 млрд. франків.

Завдяки участі інших країн баланс торгового обміну (14,8 млрд. франків) поліпшується. Активність експорту молочних (сири) і борошняних (борошно, солод) продуктів, а також інших харчових продуктів, через зниження постачань кави, сприяє підвищенню позитивного балансу на 3,5 млрд. франків.

1.2.2. Положення Франції після входження в ЄС інших країн

Вносячи в європейський бюджет приблизно 46 млрд. екю. сільськогосподарська продукція Франції складає 22% від загальної продукції ЄС, тим часом населення країни складає тільки 15% від населення ЄС.

З 15 країн ЄС друге місце в агропромисловості після Франції займають Італія і Німеччина (по 15%).

Тільки ці три країни випускають більше половини від усієї продукції ЄС і по населенню представляють разом майже одну третю частину.

У 1995 році загальна сільськогосподарська продуктивність трьох нових держав (Австрія, Фінляндія, Швеція), що ввійшли в ЄС, склала 4,4 % від продуктивності ЄС, що включали 15 держав.

Харчова промисловість Франції займає друге місце в торговому обороті серед країн ЄС і крокує відразу за Німеччиною (яка, однак, залишається другою країною-імпортером у світі сільськогосподарських і харчових продуктів після Японії), але випереджає Великобретанию.

1.2.3. Інвестиції за кордоном

Підприємства харчової промисловості також здійснюють свою діяльність за кордоном за рахунок постійно зростаючого протягом 10 років обсягу інвестицій.

З 1986 по 1989 рік обсяг французьких інвестицій за кордон зріс від декількох млн. франків до 25 млрд. франків у ході партнерства з місцевими підприємцями.

Потім, активність інвестицій трохи ослабла, але їхня загальна сума залишається значної: від 2 до 3 млрд. франків у рік 12,6 млрд. у 1994 році, 2,7 млрд. у 1995).

У 1997 році по статистиці відділу продукції харчової промисловості Французького центра зовнішньої торгівлі французька харчова промисловість нараховувала 1.620 підприємств у світі, 693 з яких, промислові підприємства, і 748, комерційні підприємства: 55% зосереджені на європейському континенті (46,5% ЄС з 15 країн).

1.2.4. Ріст активності галузі за рахунок експорту продукції

Хоча торговий оборот від продажів на внутрішньому ринку країни склав 80%, ріст активності харчової промисловості за останні роки був відзначений завдяки експорту продукції, торговий оборот якого склав 20%.

Країни Європейського Союзу постачають значну частину переробленої харчової продукції; 66,9 % у 1996 році.

[АДЕПТА]

1.3. Коротка характеристика автомобіле-будівної галузі.

Для Французьких автомобільних компаній європейський ринок залишається головним ринком збиту.

Наприклад показник об’єднання Peugeot-Citroen (ЄС: 1352000 легковиків та фургонів/За межами ЄС: 324000 (дані за 2000р. Peugeot.com.)).

Така само виглядає ситуація і з іншою кращою з (10 компаній та об’єднаннь Франції) – Renault.

1.4. Коротка характеристика інформаційної сфери.

В цій сфері маємо зворотню тенденцію. Лише малі компанії направляють свою діяльність на ринок ЄС. Великі компанії такі як (компанія що входить до кращої десятки) Alcatel – дивляться на ринок ЄС тільки як ринок збуту, а не як на ринок партнерів.

1.5. Коротка характеристика фармацевтичної сфери.

В фармацевтичній сфері спостерігаються такі ж тенденції як і в інформаційній. Тому що (на мою думку) спостерігаються тенденція в сфері інвестицій в розробки, до вибору сильного партнера (США).

1.6. Металургійна сфера.

Історично стратегія зовнішньо-економічної діяльності в цій сфері направлена на співпрацю з партнерами в ЄС (особливо: Німеччина, Італія та суперечливе ставлення до Англії в силу тих самих історичних причин).

1.7. Хімічна та нафто-хімічна.

Хімічна сфера дуже схожа на металургійну. Тобто основний напрямок на ринок ЄС та його захищення від економічних інтервенцій.

Нафто-хімічна промисловість залежить від географічного розміщення цих ресурсів. Тобто: Близький-Схід; Росія; Африка.

Зокрема в цій сфері Франція як і багато інших високо розвинених країн має найбільші проблем. Особливо у зв’язку з аграрним сектором.

2. Африка(Основні напрямки співпраці)

2.1. Газова сфера.

Запаси газу Компанії збільшилися на 50 %

Експертиза Gaz у підземному дослідженні, придбаному в розвитку підземних засобів обслуговування і збереження, забезпечила технологічну підтримку для стратегії компанії в збільшенні запасів.

У Березі Слоновой Кістки в партнерстві з EDF, Gaz de France має 12 % Foxtrot (газового родовища Abidjan).

Нові постачальники

Франція імпортує більшість природних газів.

Gaz de France має різноманітні ресурси. У 1999, Компанія купила 482 мільярда kWh, з якому 24 % у формі зрідженого газу (LNG). Одним з важливих постачальників є: Алжир та Нігерія (5.2 мільярдів kWh, я е. 500 мільйонів м.3 у рік) і Qatar з постачаннями в 80 млн (морським шляхом).

(Gaz de France Annual report).

2.2. АПК.

Підприємства харчової промисловості також здійснюють свою діяльність за кордоном за рахунок постійно зростаючого протягом 10 років обсягу інвестицій.

З 1986 по 1989 рік обсяг французьких інвестицій за кордон зріс від декількох млн. франків до 25 млрд. франків у ході партнерства з місцевими підприємцями.

Потім, активність інвестицій трохи ослабнула, але їхня загальна сума залишається значною: від 2 до 3 млрд. франків у рік 12,6 млрд. у 1994 році, 2,7 млрд. у 1995).

У 1997 році по статистиці Відділу продукції харчової