В області торгівлі продовольчими товарами також очолює дуже вузьке коло торгових компаній - Loblaws, Loeb, Steinberg, Provigo, Dominion, Safeway, A & P, що мають мережу магазинів по всій країні. Loblaws, до того ж, є найбільшим у Канаді імпортером продовольчих товарів з-за кордону.

Промтоварні магазини і супермаркети працюють звичайно з 9.00 - 9.30 - 10.00 часів ранку до 17.00 - 18.00, у четвер і п'ятницю - до 21.00. Деякі магазини - особливо у великих містах, відкриті й у неділю (як правило з 12.00 до 17.00 часів). Часи роботи продовольчих магазинів ще більш зручні для покупців: багато хто з них працюють до 22.00 - 23.00 часів, а те й цілодобово.

РОЗДIЛ 2. МIСЦЕ КАНАДИ У СВIТОВИХ ВIДНОСИНАХ

§2.1.ВІДНОСИНИ КАНАДИ ІЗ США

§2.1.1.Переваги економiчних вiдносин з США.

Канада з 1994 року постійно одержує самі високі оцінки по розраховуваному ООН індексу якості життя людей. По принадності інвестиційного клімату вона зараз входить у першу «п'ятірку» у світі. Деякі експерти вважають, що причина економічних успіхів Канади - у її сусідстві зі Сполученими Штатами. Наприкінці 90-х років тісні господарські зв'язки із самої потужної і передової в технологічному відношенні державою захистили Канаду від «азіатської кризи», а потім прискорили підйом в економіці.У нове тисячоріччя Канада вступає в «відмінній формі». Період безупинного росту економіки триває майже 25 кварталів підряд, чого не спостерігалося з часів попереднього «технологічного бума» наприкінці 60-х. Правда, у США підйом триває на цілих 100 кварталів довше. Так чи інакше, але по темпах економічного росту Канада в останні роки була в лідерах разом із США, опережаючи всі інші країни «великої сімки».Інші рекордні показники говорять про «гарне здоров'я» державних фінансів. До початку 1998 р. Канада перший у Групі семи ліквідувала дефіцит федерального бюджету. З тих пір прибутки уряду три роки підряд істотно перевершують витрати. У 2000 р. бюджетний профіцит у розмірі 12,3 млрд. дол. - найбільший за всю історію країни. За прогнозами міністерства фінансів, протягом найближчих п'ятьох років федеральні профіциты будуть складати приблизно 10,6 млрд. дол.

І ще один показник економічних успіхів - бум у зовнішній торгівлі. За минуле десятиліття обсяг канадського експорту більш ніж подвоївся. При цьому поліпшилася його структура: частка машин і устаткування (включаючи продукцію автомобілебудування) підвищилася з 28% у 1980 р. до 45% у 2000 р.Зв'язку з зовнішнім світом завжди багато значили для Канади, а в епоху глобалізації її економіка стала однієї із самих «відкритих». На порозі нового тисячоріччя сумарний обсяг експорту й імпорту досягає майже 85% від ВВП, у порівнянні з 25% у США.Водночас орієнтація на південного сусіду не послабла, а посилилася. У США як і раніше направляється не менше 80% канадського експорту, але тепер він складає приблизно третину ВВП Канади, у порівнянні з 15% у 1989 р. Онтаріо експортує в США цілих 40% усіх вироблених у провінції товарів і послуг.Така прив'язка до одного торгового партнера, звісно ж, робить Канаду дуже залежної від усього того, що відбувається в сусідній країні. Поки там продовжується небувалий підйом, виняткове партнерство приносить Канаді більше вигод, чим втрат. Проте не можна сказати, що ці вигоди дістаються легко і без наслідків.

§2.1.2.Участь Канади у НАФТА

Через величезну різницю в господарському потенціалі обох країн, тісна прив'язка Канади до економіки США вже давно набула характеру залежності. У 1970-ті і початку 1980-х років канадський уряд намагався її послабити, створюючи обмеження для діяльності іноземних компаній і підтримуючи національні. Проте вступивша в силу з 1989 р. угода про вільну торгівлю між Канадою і США поклала кінець такій «нерівності» у правах інвесторів. Обидві держави взяли на себе зобов'язання сприяти свободі прямування капіталів, товарів, послуг і робітників у рамках інтеграційної спілки. У 1994 р. за договором НАФТА до нього приєдналася Мексика. У результаті на Північноамериканському континенті формується самий значний у світі регіональний господарський комплекс. А разом із революцією в інформаційних технологіях усе змінюється настільки, що ні корпорації, ні влади, ні громадяни не можуть жити і діяти як і раніше, якщо не хочуть «вилетіти із сідла».З одного боку, для канадських підприємців відчиняються нові можливості більш вільного доступу на великі ринки сусідів. З іншого, усуваються і бар'єри для зовнішніх конкурентів, особливо з країн-партнерів по НАФТА. Договори про вільну торгівлю забороняють багато які з традиційних методів державного регулювання. А ділове коло Канади жадає від уряду встановити подібні з чинними в США «правила гри» для бізнесу - знизити податки, послабити регламентацію діяльності приватних підприємців, переглянути соціальну політику. Спочатку проблеми пристосування до режиму вільної торгівлі явно переважали над перевагами доступу до нових ринків. Через це наслідоки циклічної кризи, що вразили економіку обох сусідніх країн у 1990-1991 р., виявилися для Канади набагато тяжчими, ніж для США.Зростоння конкуренції змушує канадські компанії здійснювати реструктуризацію - тобто змінювати масштаби і спеціалізацію бізнесу, вкладати великі засоби у відновлення технологій і методів керування. За даними експертів Банку Канади, у минулому десятилітті реструктуризацію проводили майже 90% компаній у різноманітних галузях і регіонах країни. Причому менеджери ринулися в першу чергу знизити витрати, позбутися від менше прибуткових виробництв і зменшити потреби в робітниках. Їхня чисельність скоротили