Відхилення (±) |

Умовні позначення

план |

факт | від плану | від минулого періоду

1. Середньооблікова чисе-льність робітників, осіб |

16 | 17 | 18 | +1 | +2 | ЧР

2. Відпрацьовано

одним робітником:

а) днів

б) годин (рад. 2а * ряд. 3) |

219

1730,1 |

219

1752 |

210

1596 |

-9

+21,9 |

-9

-156 |

Д

ЛГр

3. Середня тривалість ро-бочого дня, год. |

7,9 | 8,0 | 7,6 | -0,4 | -0,3 | Т

4. Фонд робочого часу,

тис. год. (ряд. 1 * ряд. 26)

у т. ч.:

надурочно відпрацьова-ний час, тис. год. |

27,7

3,876 |

29,8— |

28,7

3,448 |

-1,1

+3,448 |

+1

-0,428 |

Фрч

Як свідчать дані таблиці 2.11, загальний фактичний фонд ро-бочого часу на підприємстві спав на 1,1 тис. год. Розрахуємо вплив факторів на зниження фонду робочого часу у звітному періоді.

Величина фонду робочого часу (Фр.ч) залежить від чисельності робітників ЧР, кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:

Фр.ч. = ЧР · Д · Т , (2.1)

Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:

?Ф р.ч.р. = (ЧРф - ЧРпл) · Дпл · Тпл; (18 - 17) · 219 · 8 = 1 год.

?Ф р.ч.р. = (Дф - Дпл) · ЧРф · Тпл; (210 - 219) · 18 · 8 = - 1 296 год.

?Ф р.ч.т = (Тф - Тпл) · ЧРф · Дф; (7,6 - 8) · 18 · 210 = - 1 512 год.

Усього: - 1056 год.

Таким чином, фонд робочого часу зменшився проти планово-го у звітному періоді на 1,1 тис. годин, у тому числі за рахунок невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) - на 1 296 год. і за рахунок зменшення тривалості робочого дня (внутрішньозмінних втрат робочого часу) - на 1 512 годин.

Розрахунок показав, що трудові ресурси підприємства вико-ристовувались недостатньо ефективно. У середньому одним ро-бітником відпрацьовано 210 днів замість 219, у зв'язку з цим втрати робочого часу на одного робітника становили 9 днів, а на всіх робітників — 162 (9 · 18).

Внутрішньозмінні втрати робочого часу за один день (зміну) становили 0,4 год. (7,6 - 8), а за всі відпрацьовані робітниками дні — 1 512 год. (-0,4 · 210 · 18). Загальні втрати часу станови-ли 1 674 год. (162 + 1 512).

У загальну кількість відпрацьованих робітниками годин вклю-чають і години, відпрацьовані надурочно. Якщо їх виключити, то фактична кількість годин роботи в середньому на одного робіт-ника буде меншою, а розмір втрат відповідно зросте. Якщо на підприємстві відпрацьовано за звітний період 3448 годин надурочно, то це значить, що втрати робочого часу стали ще більшими й досягли 5 122 год. (1 674 + 3 448).

Наявність надурочних годин роботи певною мірою компенсує втрати робочого часу, оскільки випуск продукції збільшується. Але це не впливає на показник годинної продуктивності праці, бо одноча-сно зі збільшенням випуску продукції збільшуються й затрати праці.

Конкретні причини втрат робочого часу можна встановити, порівнюючи плановий і фактичний баланс робочого часу у звіт-ному періоді (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Аналіз балансу робочого часу

Показники | На одного робітника | Відхилення (±)

за пла-ном | фактич-но | на одно-го робіт-ника | на всіх робітників

(18 осіб)

Календарний фонд часу, днів |

365 |

365——

ут. ч.:—

святкові |

9 |

9———

вихідні |

104 |

104——

Кількість робочих днів |

252 |

252——

Невиходи на роботу, днів |

33 |

42 |

+9 |

+162

у т. ч. з поважних причин: |

33 |

37 |

+4 |

+72—

чергові відпустки |

22,4 |

21,6 |

-0,8 |

-14,4—

відпустки на навчання |

2 |

3 |

+1 |

+18—

декретні відпустки |

4 |

2 |

-1 |

-18—

хвороби |

3 |

8 |

+5 |

+90—

виконання громадських обов'язків |

1,6 |

2.4 |

+0,8 |

+14,4

Втрати робочого часу, год.— |

5 |

+5 |

+4790

У т. ч. днів.:—

простої— |

2 |

+2 |

+36—

прогули— |

1 |

+1 |

+18—

невиходи з дозволу адміністрації— |

2 |

+2 |

+36

із них з ініціативи адміністрації—————

масові невиходи на роботу (страйки)————

Відпрацьовано, днів |

219 |

210 |

-9 |

-162

Тривалість робочого дня, год. |

8 |

7,6 |

-0,4 |

-7,2

Усього тривалість робочого часу, год. |

1752 |

1596 |

-156 |

-2808

Надурочно відпрацьований час, год.— |

3,6 |

+3,6 |

+64,8

Невиробничі витрати часу, год.— |

104,4 |

+104,4 |

+1879,2

Аналіз планового і фактичного балансу робочого часу пока-зує, що цілоденні втрати вищі за планові на 9 днів (42 - 33). Це перевищення сталося за рахунок збільшення простоїв, прогулів, невиходів з дозволу адміністрації, а також невиходів на роботу через тимчасову непрацездатність.

Дані табл. 2.12 свідчать, що на збільшення цілоденних втрат робочого часу вплинули:

- підвищення планової величини відпусток на навчання – 1,1 днів;

- хвороби – 5 днів;

- виконання громадських і державних обов'язків 0,8 дня;

- простої – 2 дня;

- прогули – 1 день;

- невиходи з дозволу адміністрації – 2 дня;

Разом +11,9 дні.

Цілоденні втрати робочого дня було частково компенсовано скороченням тривалості:

Усього невиходів на роботу [11,8 + (-2,8)] = +9 днів.

За лікарняними листками вивчають причини захворювань і розробляють заходи щодо поліпшення умов праці, профілактики захворювань. Потрібно перевірити, з яких причин надавались ад-міністративні відпустки. Кількість днів, утрачених у зв'язку з ними, становить у розрахунку на всіх робітників - 36 днів (2 * 18).

Під час проведення аналізу слід звертається увага на внутрішньозмінні простої. Вони спричиняються недоліками в ор-ганізації виробництва й управління, простоями обладнання, ма-шин і механізмів, браком сировини і матеріалів, низькою трудо-вою дисципліною.

Належить зазначити, що розрахунок втрат робочого часу не повністю відображає реальну картину, оскільки до розрахунку не потрапляють втрати робочого часу тривалістю 15 - 20 хвилин з вини робітників, які не документуються. Тому фактично завищується відпрацьований час. Величину таких втрат