Ліквідація внутрішніх зв’язків між показниками (3 етап) була проведена на основі парної кореляції, що дозволило із загальної кількості груп (254 показники) виключити показники, які мали кореляційний зв’язок (більше 80,0%). У результаті залишилося 20 груп (37 показників), які зазначені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Показники для розрахунку інтегрального показника

зовнішнього середовища підприємства

№ з/п | Група | Показник

1 | Темпи інфляції (дефляції) | 1) індекс інфляції

2 | Рівень зайнятості населення і рівень безробіття | 1) економічно активне населення в працездатному віці;

2) рівень економічної активності;

3) рівень зайнятості населення

3 | Фінансовий стан державного бюджету | 1) видатки бюджету;

2) доходи зведеного бюджету

4 | Стабільність курсу гривні і зміна курсів валют | 1) обмінний курс гривні до 100 дол. США, середній за рік

5 | Ставки за кредитами | 1) процентні ставки банків за кредитами в національній валюті

6 | Податкові ставки | 1) поточні податки на доходи;

2) податки на продукти

7 | Тарифи на енергоресурси та транспортні послуги | 1) індекс тарифів на електроенергію, газ, тепло та воду;

2) індекс тарифів на міський та автодорожній транспорт

8 | Зміна ВВП | 1) реальний ВВП (темпи зростання до відповідного періоду)

9 | Рівень доходів населення і розмір заощаджень | 1) доходи населення;

2) індекс реальної заробітної плати працівників народного господарства;

3) темпи зростання реальної заробітної плати

10. | Динаміка цін | 1) індекс споживчих цін;

2) індекс цін інвестицій в основний капітал

11 | Зміна галузевої структури економіки | 1) виробництво товарів та послуг і ВВП;

2) індекс цін виробників промислової продукції;

3) індекс продукції промисловості

12 | Формування та розподіл інноваційних ресурсів | 1) обсяг наукових і науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій;

2) індекс обсягу науково-технічних робіт за видами робіт

13 | Структура споживання, її динаміка й індекс вартості життя | 1) внутрішній сукупний попит (реальний);

2) споживання домогосподарств (реальне);

3) споживання державне (реальне);

Продовж. табл. 3.2

№ з/п | Група | Показник

3) витрати на придбання товарів і послуг

14 | Рівень державного регулювання економіки | 1) субсидії на виробництво та імпорт;

2) субсидії на продукти

15 | Норма накопичення та інвестиційна політика | 1) прямі іноземні інвестиції в Україну;

2) прямі інвестиції з України;

3) освоєно інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування

16 | Продуктивність праці | 1) продуктивність праці

17 | Платіжний баланс | 1) сальдо поточного рахунка платіжного балансу

18 | Стан навколишнього

середовища | 1) викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

2) токсичні промислові відходи, що утворились

19 | Фаза економічного циклу | 1) фаза великого циклу М. Кондратьєва

20 | Технологічна структура | 1) усереднена оцінка технологічної структури

Нормалізація показників для їх співвідношення (4 етап) потребує оперування з нормованими значеннями показників, що забезпечують приведення показників до одного масштабу та їх співвідношення. Існуючі методи вибору дільника, що нормує (F(X)0i), наведено в додатку Ж (табл. Ж.5). Був обраний метод, в якому дільник, що нормує приймається, як максимальне значення часткового показника:

,

де F(X)i ? значення часткового показника;

max F(X)i – максимальне значення часткового показника.

Аналіз динаміки зовнішнього середовища за період 1991 ? 9 міс. 2007 року показав необхідність розбити період нормалізації на два періоди 1991 ? 1994 роки й 1995 ? 2007 роки, що пояснюється наступними факторами: 1) різною розмірністю показників 1991 ? 1994 роки – карб.; 1995 ? 2007 роки – грн.; 2) різними статистичними даними; ряд показників був уведений у 1995 році та у 2000 році.

Визначення рівня значимості показників (5 етап). Запропоновано використовувати один з методів експертних оцінок – метод рангової кореляції, найпоширеніший метод експертних оцінок [94].

Усі необхідні етапи даного методу наступні: 1) наявність анкети (додаток Ж, табл. Ж.6); 2) вибір групи експертів для анкетування; 3) проведення анкетування; 4) аналіз результатів анкетування.

Формування групи експертів здійснювалось за наступною послідовністю: 1) оцінка рівня компетентності експертів; 2) встановлення оптимальної кількості експертів. Компетентність експертів визначалася шляхом самооцінки (анкета наведена в додатку Ж (табл. Ж.7)). Кожен з потенційних експертів визначав ступінь своєї поінформованості. Обробка отриманих даних за формулою, зазначеною в додатку Ж (Ж.1), дала можливість кількісно оцінити компетентність усіх потенційних експертів. Результати розрахунків рівня компетентності потенційних експертів наведено в додатку Ж (табл. Ж.8). Середній рівень компетентності експертів склав 3,7 (при максимальному рівні 5,0), що свідчить про достатньо високий рівень поінформованості потенційних експертів й можливість використання усіх експертів у анкетуванні.

Встановлення оптимальної кількості експертів пропонується провести шляхом визначення максимальної та мінімальної границь кількості експертів на основі двох умов: 1) високої середньої компетентності експертів; 2) стабільності середньої прогнозної характеристики.

Перша умова виконується, коли максимальна чисельність експертної групи (nmax) встановлюється за допомогою нерівності, зазначеної в додатку Ж (Ж.2). Для групи потенційних експертів, яка аналізується, максимальна чисельність експертної групи складає 16 осіб. Друга умова – стабільність середньої прогнозної характеристики – виконується, якщо мінімальна чисельність експертної групи (nmin) обчислюється за формулою, наведеною в додатку Ж (Ж.3). За нашими розрахунками Е = 0,2, мінімальна чисельність експертної групи (nmin) відповідно становить 10 осіб. Тому чисельність групи (n) складає 14 осіб (nmin ? n ? nmax).

Проведення анкетування відбувалося наступним чином. Експерти розподіляли показники за рангами (від 1 до n) за ступенем зменшення пріоритетності. Результати анкетування узагальнені й зазначені в додатку Ж, (табл.