Ж.9). Розрахунок результатів анкетування здійснювався в наступній послідовності [94]:
1. Сума рангів по стовпцях матриці визначалася за формулою, вказаною в додатку Ж (Ж.5), результати розрахунку наведені в додатку Ж (табл. Ж.9).
2. Середня сума рангів за всіма показниками, обчислювалася за формулою, наведеною в додатку Ж (Ж.6), і склала 147.
3. Відхилення суми рангів від середньої суми визначено за формулою, наведеною в додатку Ж (Ж.7), результати розрахунку подано в додатку Ж (табл. Ж.9).
4. Сума квадратів відхилень обчислена за формулою, наведеною в додатку Ж (Ж.8), і становить 122 908.
5. Коефіцієнт конкордації розраховано за формулою, наведеною у додатку Ж (Ж.9). Необхідною умовою експертної оцінки є наявність узгодженості думки експертів. Для такої оцінки застосовується коефіцієнт конкордації, що може змінюватися від 0 (повна відсутність узгодженості) до 1 (100% узгодженості). Коефіцієнт конкордації дорівнює 0,94298, тобто ступінь узгодженості експертів складає 94,298%.
6. Розрахунковий статистичний критерій ч2 з (n-1) ступенем свободи визначено за формулою, наведеною в додатку Ж (Ж.10). Він становить 250,833. Необхідно, щоб виконувалася умова: m Ч (n-1) Ч W > ч2 (n-1), тобто отримане значення розрахункового статистичного критерію слід порівняти з його табличним значенням ч20,05. Якщо розрахований критерій перевищує табличне значення і коефіцієнт конкордації істотно відрізняється від 0, то узгодженість думок експертів по важливості кожного з оцінюваних показників вважається достатньою. Якщо критерій менше табличного і коефіцієнт конкордації не істотно відрізняється від 0, то результатами підсумкового ранжирування користуватися не можна. В цьому випадку необхідно або розширити групу експертів, або змінити їхню спеціалізацію [95]. Критерій значимості табличний ч2(19) дорівнює 30,1. При порівнянні отримано правильну нерівність: 250,833 > 30,1, що свідчить про достатню узгодженість думок експертів по важливості кожного з оцінюваних показників.
7. Ступінь узгодженості думок експертів. Визначення ступеня узгодженості думок експертів проводиться шляхом розрахунку коефіцієнтів парної рангової кореляції між парами об’єктів, тобто погодженістю думок між двома експертами (додаток Ж, табл. Ж.10). Отримані коефіцієнти парної кореляції коливаються від 0,8797 до 0,9830, що свідчать про високу узгодженість думок експертів. Таким чином, групові оцінки експертів досить достовірні, оскільки між особистими оцінками експертів спостерігається велика узгодженість [94].
8. Коефіцієнт вагомості кожного з показників:
.
Визначені коефіцієнти вагомості повинні задовольняти очевидній умові [95]:
.
Результати анкетування з урахуванням узгодженості думок експертів і коефіцієнти вагомості показників зведені в додатку Ж (табл. Ж.11).
Такі групи показників, як продуктивність праці й охорона навколишнього середовища, коефіцієнт вагомості яких менш 0,01 (тобто вплив показника на інтегральний показник менше 10%) виключаються через малу значимість даних статистичних показників (принцип практичної неможливості малоймовірних подій). У результаті коригування макроекономічні показники мають наступні коефіцієнти вагомості, що зазначені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Коефіцієнти вагомості макроекономічних показників
зовнішнього середовища підприємства
№ з/п | Група показників | Підсумковий коефіцієнт вагомості
1 | Темпи інфляції (дефляції) | 0,0760
2 | Рівень зайнятості населення і рівень безробіття | 0,0234
3 | Фінансовий стан державного бюджету | 0,0175
4 | Стабільність курсу гривні й зміна курсів валют | 0,0468
5 | Ставки за кредитами | 0,0643
6 | Податкові ставки | 0,0526
7 | Тарифи на енергоресурси та транспортні послуги | 0,0409
8 | Зміна ВВП | 0,0702
9 | Рівень доходів населення і розмір заощаджень | 0,0351
10 | Динаміка цін | 0,0585
11 | Зміна галузевої структури | 0,0819
12 | Формування та розподіл інноваційних ресурсів | 0,0877
13 | Структура споживання, її динаміка й індекс вартості життя | 0,0292
14 | Рівень державного регулювання економіки | 0,0058
15 | Норма накопичення та інвестиційна політика | 0,0936
16 | Платіжний баланс | 0,0117
17 | Фаза економічного циклу | 0,1053
18 | Технологічна структура | 0,0994
Врахування рівня значимості показників (6 етап). У результаті нормалізації й урахування пріоритетів показників замість вихідної векторної оцінки F(X) альтернативи X утвориться нова векторна оцінка:
,
де fi(X) – нормоване значення i-го часткового показника;
Сi – коефіцієнт вагомості i-го часткового показника.
Побудова функції згортки, що дозволяє вирішити задачу оптимізації (7 етап). Адитивна згортка компонентів вектора складається в поданні узагальненого скалярного показника у вигляді суми зважених нормованих часткових показників [7]:
,
де Сi– коефіцієнт вагомості i-го часткового показника;
fi(X) – нормоване значення i-го часткового показника.
Згортка заснована на використанні принципу справедливої компенсації абсолютних значень нормованих часткових показників, а саме: справедливим варто вважати такий компроміс, при якому сумарний рівень абсолютного зниження значень одного або декількох показників не перевищує сумарного рівня абсолютного збільшення значень інших показників. Отриманий у результаті згортки інтегральний показник зовнішнього середовища підприємства відображає стан зовнішнього середовища підприємства та його вплив на інноваційну сприйнятливість за аналізований період. Значення показника знаходиться в інтервалі [0; 1]. Аналіз показника в динаміці дає можливість аналізувати зміни зовнішнього середовища підприємства в часі.
На основі цього нами пропонуються наступні складові зовнішнього середовища вітчизняних підприємств, які найбільше впливають на їх інноваційну сприйнятливість на сучасному етапі (рис. 3.6).
Рис. 3.6. Складові зовнішнього середовища підприємства,
які найбільше впливають на його інноваційну сприйнятливість
Наступним етапом аналізу впливу середовища підприємства є визначення впливу внутрішнього середовища підприємства, тобто оцінка його інноваційної сприйнятливості, яка проведена нами в розділі 3.2.
3.2. Оцінка інноваційної сприйнятливості підприємства
Інноваційна діяльність кожного підприємства залежить від його інноваційної сприйнятливості, і це потребує певного обґрунтування. На основі запропонованої послідовності визначення впливу середовища підприємства на його інноваційну сприйнятливість (детально розглянуто у розд. 3.1) необхідно розрахувати загальний інтегральний показник середовища підприємства [117], який відображає взаємозв’язок зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства та вплив на його інноваційну сприйнятливість.
Аналіз стану середовища підприємства усіх рівнів (зовнішнього та внутрішнього),