11) реалізація нових джерел (схем) отримання фінансових ресурсів (ФР), нових методів обліку і використання ФР;

12) реалізація нових форм та способів взаємодії із зовнішнім середовищем – постачальниками, споживачами, конкурентами, власниками, місцевою владою, державними органами й ін.

Інноваційна діяльність підприємства безпосередньо пов'язана з науковою діяльністю. Стимулювання одного з цих двох видів діяльності приводить до активізації іншого і тому, на нашу думку, їх необхідно розглядати у взаємозв'язку.

Інноваційна діяльність пов'язана з трансформацією наукових досліджень та розробок, винаходів і відкриттів у новий або поліпшений продукт (технологічний процес), який впроваджується у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг. Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які у своїй сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку [85; 98; 109].

Існування і розвиток підприємства як відкритої системи залежать від характеру взаємозв'язків із системою, в якій функціонує підприємство (зовнішнє і внутрішнє середовище).

На основі проведеного нами аналізу [1; 28; 81; 111] пропонується система класифікаторів факторів зовнішнього середовища (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Система класифікаційних ознак факторів

зовнішнього середовища підприємства

Класифікаційна ознака | Фактори

Рівень впливу | 1. Регіональні.

2. Національні.

3. Позанаціональні (міжнародні).

Спрямованість впливу | 1. Стабілізуючі.

2. Дестабілізуючі.

Характер впливу

(для національного і регіонального рівнів) | 1. Мезосередовище (підсистема близького оточення).

2. Макросередовище (підсистема далекого оточення).

В останні десятиліття збільшився вплив зовнішніх факторів, особливо позанаціонального (міжнародного) рівня дестабілізуючої спрямованості. Вплив факторів зовнішнього середовища значною мірою робить менш стійкими рівновагу і стабільність суб'єктів господарської діяльності, галузей, веде до зростання залежності від них національної економіки в цілому.

На основі детального розгляду великої кількості робіт [1,28,35; 57; 68] і їх аналізу (додаток А, таблиці А.3–А.4)виділені фактори, що формують середовище підприємства (додаток А, табл. А.5), які зазначені на рис. 1.2.

Будь-яке підприємство існує в зовнішньому середовищі, взаємодіє з ним й адаптується до його мінливих умов. Найбільш значними за впливом є зміни макроекономічного характеру. Одним з основних факторів, який визначає конкурентоспроможність підприємства в умовах динамічного зовнішнього середовища, є високий рівень сприйнятливості до інновацій. Саме управління інноваційною сприйнятливістю дозволяє підприємству пристосовуватися до зовнішнього середовища через урахування змін факторів зовнішнього та внутрішнього середовища [93].

Рис. 1.2. Взаємозв’язок середовища підприємства та його інноваційної сприйнятливості

Зниження інноваційної сприйнятливості призводить до погіршення ринкових позицій, зниження обсягів реалізації та втрати можливостей для подальшого розвитку підприємства. Саме тому на підприємствах розвинених країн достатньою умовою активізації інноваційної діяльності підприємства є високий рівень його інноваційної сприйнятливості [85].

Аналіз різних точок зору на сутність поняття «інноваційна сприйнятливість» наведено в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Сутність поняття «інноваційна сприйнятливість»

№ з/п | Джерело | Зміст поняття «інноваційна сприйнятливість» | Коментарі

1 | [12] | Інноваційна сприйнятливість – це інноваційна активність споживача технологій й методів, продуктів, послуг, ресурсів | Нерозглянуті джерела оновлення факторів виробництва й продукції

2 | [54] | Сприйнятливість підприємства до нововведень – це комплексна характеристика рівня розвитку підприємства, сукупність засобів і можливостей для вирішення соціально-економічних проблем | Загальне визначення, яке потребує більш детального розкриття сутності поняття

3 | [86] | Сприйнятливість до нововведень – це здатність та зацікавленість у здійсненні регулярного оновлення факторів виробництва й продукції (послуг) з достатньо високою інтенсивністю | Нерозглянуті джерела оновлення факторів виробництва й продукції

4 | [109] | Сприйнятливість організації до нововведень – це властивість суб’єкта опанування, а саме: час освоєння нововведення даною організацією | Сприйнятливість розглядається лише як період часу

На основі проведеного нами аналізу пропонується наступне визначення: інноваційна сприйнятливість Ї це ступінь готовності, зацікавленості та можливості підприємства постійно оновлювати фактори внутрішнього середовища шляхом виявлення інновацій, їх розрізнення за визначеними ознаками та оцінки необхідності їх впровадження з метою підвищення конкурентоспроможності.

Упровадження усіх видів інновацій потребує адекватних змін у діючих формах та методах організації менеджменту й неперервності впровадження управлінських інновацій на підприємстві. Основою в процесі управління є реалізація визначеної послідовності функцій управління. Функція управління – це сукупність дій, рішень, процедур, виділених за визначеною ознакою й спрямованих на досягнення однорідних цілей в процесі управління промисловим підприємством. За своєю суттю функції управління є структуроутворюючими елементами системи управління. Система функції управління – це комплекс взаємопов’язаних у часі та просторі видів діяльності, який здійснюється суб’єктом управління при спрямованому впливі на об’єкт.

Н. Масленнікова [123] визначає такі основні функції управління розвитку інноваційної сприйнятливості (етапи циклу процесу управління): цілеполягання, прогнозування, планування, організація, координація, активізація, стимулювання, облік, контроль, регулювання, нормування. Об’єктом управління є процес інноваційної сприйнятливості. Нами пропонується наступна схема управління розвитком інноваційної сприйнятливості підприємства, яка наведена на рис. 1.3.

Інноваційна діяльність підприємства є одним з його основних видів діяльності. Тому, на наш погляд, варто виділити поняття «інноваційного середовища» як середовища даного виду діяльності. В додатку А (табл. А.6) наведені визначення поняття «інноваційне середовище» в різних авторів. Аналіз сутності поняття «інноваційне середовище» дозволяє доповнити й уточнити його у такий спосіб: інноваційне середовище – це визначена і сформована система факторів: політичних, правових, економічних, виробничо-технологічних, демографічних, географічних, ринкових, соціокультурних, природних, екологічних, міжнародних, що забезпечує розвиток інноваційної діяльності підприємства.

Умовні позначення:

взаємозв’язок між функціями управління;

зворотний зв’язок між функціями управління;

взаємозв’язок між функціями управління та інноваційною сприйнятливістю (ІС) підприємства;

* ІС ? інноваційна сприйнятливість.

Рис. 1.3. Схема управління розвитком інноваційної сприйнятливості підприємства

На нашу думку, інноваційне середовище підприємства складається з:

1) внутрішнього середовища – сукупності активних суб'єктів і сил, що діють на можливість підприємства встановлювати й підтримувати з цільовими