технологічного укладу ядро функціонує в закритому (замкнутому) режимі, здобуваючи структурну стійкість і рівновагу [88].
Провідні вчені [2; 30; 40; 48; 66; 82] виділяють шість існуючих технологічних укладів. На основі аналізу думок фахівців [2; 30; 44; 48; 82; 86; 109; 113] нами узагальнено і представлено характеристику всіх шістьох технологічних укладів. Основні складові цих укладів проаналізовані, систематизовані й наведені в додатку В (табл. В.2). Кожен технологічний уклад має наступні характеристики: ключовий фактор; ядро (сукупність радикальних технологій); організацію виробництва; пріоритетну галузь; особливості укладу; ядро нового укладу, що формується; країни–технологічні лідери й країни першого технологічного кола.
Технологічний уклад виступає самовідтворюючою цілісністю, внаслідок чого технічний розвиток економіки не може проходити інакше, ніж шляхом послідовної зміни технологічних укладів.
Життєвий цикл кожного технологічного укладу має фази розвитку. На погляд ряду вчених [30] існує три фази: 1) зародження і формування укладу; 2) структурна перебудова господарської системи під дією укладу; 3) зрілість, згасання та відмирання укладу. С. Глазьєв [48] виділяє чотири фази:
1. Становлення нового укладу в умовах домінування попереднього. В цей час ще відсутня більшість елементів його відтворюючого контуру, що призводить до неминучих втрат.
2. Зростання укладу припускає структурну перебудову всієї промисловості та перехід на найбільш провідні технології. В суспільстві відбуваються фундаментальні зрушення, техніко-економічна революція. Починається процес адаптації господарської системи до нових техніко-економічних умов.
3. Насичення потреб суспільства. Відбувається зниження споживчого попиту й цін на продукцію цього технологічного укладу. Вичерпання технологічних можливостей удосконалення виробництва.
4. Занепад укладу. Знижуються темпи зростання, можливе й абсолютне зменшення ефективності виробництва. Ресурси, які є в наявності, починають перерозподілятися в новий більш перспективний технологічний уклад.
На підставі проведеного дослідження різних точок зору щодо фаз технологічного укладу [30; 40; 47; 58; 84] нами пропонується виділяти такі чотири фази укладу: 1) зародження; 2) монополія; 3) домінування; 4) згасання.
Згідно з висновком дослідників НТП цей період становить приблизно 100 років [84]. У результаті дослідження й аналізу охарактеризовані основні фази технологічного укладу та їх особливості для економіки підприємств (табл. 1.8).
Таблиця 1.8
Характеристика фаз проходження технологічного укладу
Фаза | Особливості | Тривалість, років
для економіки країни | для підприємств
Зародження | зародження і формування нового технологічного укладу (ТУ) у надрах попереднього на базі сучасних наукових винаходів (радикальних інновацій) | 1) поява радикальних інновацій на провідних підприємствах окремих галузей;
2) процес формування ТУ на провідних підприємствах на основі існуючого виробничого потенціалу та використання радикальних інновацій;
3) підвищення інноваційної сприйнятливості провідних підприємств, які першими почали використовувати інновації в процесі виробництва | ? 10
Монополія | 1) існування монополії, яку утримують провідні підприємства;
2) поява низки нових продуктів;
3) руйнування монопольного положення провідних підприємств у результаті відповідних дій підприємств-конкурентів та початок третьої фази ТУ | 1) провідні підприємства (підприємства-монополісти) виробляють нові продукти, використовуючи радикальні інновації, та отримують максимальний прибуток;
2) стійкий попит на продукцію підприємств-монополістів;
3) стійкий попит на інновацію з боку підприємств-конкурентів та підприємств інших галузей;
4) зростання продуктивності праці та фондовіддачі на основі використання інновацій;
5) інноваційна сприйнятливість підприємств-монополістів максимальна, зростання інноваційної сприйнятливості інших підприємств | ? 20
Домінування | 1) прискорений розвиток та структурна перебудова економіки на базі нових технологій виробництва. Швидкість дозрівання ТУ залежить від сприятливих технологічних та соціально-економічних умов середовища;
2) оновлення технологічних процесів у суспільному виробництві;
3) існування незначного, але стійкого попиту | 1) існування незначного але стійкого попиту на інновацію;
2) прискорений притік капіталу;
3) технологічна перебудова підприємств;
4) нарощування випуску продукції;
5) активна взаємодія усіх секторів економіки;
6) інноваційна сприйнятливість усіх підприємств максимальна | ? 50
Продовж. табл. 1.8
Фаза | Особливості | Тривалість, років
для економіки країни | для підприємств
на інновацію прискорює розвиток елементів нового ТУ;
4) виникнення нових галузей;
5) технологічна перебудова традиційних галузей;
6) макроекономічні показники починають зростати темпами, що перевищують темпи попереднього (депресивного) періоду;
7) підвищення ефективності функціонування економіки
Згасання | 1) «зрілість» ТУ, що закінчується поступовим затуханням і відмиранням старіючого ТУ;
2) попит на більшість видів товарів насичується;
3) капіталоємність суспільного виробництва підвищується;
4) жорсткі вимоги до рівня радикальних інновацій, їх упровадження веде до формування зовсім нового ТУ, уклад поступається лідерством і поступово відходить;
5) створення умов для нового довгострокового прискореного розвитку | 1) подальші поліпшення технологій, на основі яких сформований даний ТУ, дають знижуючий ефект;
2) підвищення продуктивності праці сповільнюється;
3) норма прибутку знижується;
4) створення відповідних для розробки нових напрямків у науці та техніці;
5) зниження інноваційної сприйнятливості усіх підприємств до мінімуму | ? 20
На кожній з фаз технологічного укладу відзначаються наступні особливості інноваційної діяльності підприємств: коливання рівня інноваційної сприйнятливості; зміна попиту на інновації та інноваційну продукцію; відповідні коливання інноваційної активності.
Для кожного домінуючого технологічного укладу характерна своя домінуюча сукупність технологічних циклів і технологій, що й дозволяє ідентифікувати даний уклад. У межах господарської системи завжди присутні залишкові елементи технологічних циклів попереднього укладу й зароджувані елементи майбутніх укладів (нововведення), тому економіці країни властиве одночасне функціонування декількох технологічних укладів: такого, що народжується; домінуючого; та такого, що відмирає. Стратегічне значення для економіки має саме новий уклад, який здійснює до певного моменту незначний вплив на приріст ВВП, хоча саме він формує напрямок розвитку країни на десятиліття вперед [82].
Більш ранні технологічні (застарілі) уклади, втрачаючи свій вирішальний вплив на темпи зростання (4 фаза укладу), залишають у складі національного багатства країни створені виробничі, інфраструктурні об'єкти, культурну спадщину, знання і т. п. Здається, що вони немовби відходять у тінь, втрачають увесь вирішальний вплив на темпи зростання. Однак це не зовсім так: