Стимулювання збуту - важлива особливість підтримки продажу на регіональному рівні у США. Спільність мови, культури і близькість певною мірою закону означає, що стимулювання може бути стандартизоване і, таким чином, досягнута економія масштабу. Подібні умови притаманні не всім країнам-членам ЄС, отже тут вимагається дуже різний підхід. Це означатиме, що агенції повинні розвивати взаємовідносини з клієнтами протягом певного часу, щоб допомогти будувати європейський бізнес. А підхід "розкачування" від одного регіону до іншого (звичний для США) не може бути життєздатним варіантом для Європи без уважного пристосування товару до специфічних вимог клієнтів на індивідуальному ринку [24, c.37].

Висновки та перспективи подальших розробок

Три основних моменти можна виділити, досліджуючи питання регулювання стимулювання збуту не лише в Європі, але й в цілому світі (Boddewyn, 1989).

По-перше, реальним для всіх форм маркетингового регулювання є той факт, що існує невирішений конфлікт у більшості країн між захистом компаній (наприклад, традиційні магазини можуть виступати проти преміальних пропозицій) і захистом споживачів.

По-друге, існує різниця між країнами (наприклад, США і Великобританія), де акцент робиться на іформацію для споживача (тобто забезпеченість правдивості і нео-манливості пропозицій із стимулювання), і країнами, які наголошують на захисті споживача, тобто, справа захисту споживачів вимогами закону і обмеженням їхнього вибору часто значно прийнятніша, ніж захист їх від нечесної або оманливої практики.

По-третє, при вивченні національного контролю мимохіть доводиться порушувати деякі міжнародні питання щодо торгових обмежень. Так, уряд США був стурбований японськими обмеженнями на премії, подарунки і змагання, які американські компанії мали намір застосувати в Японії. Подібні проблеми супроводжують і діяльність Євросоюзу, де національне регулювання щодо премій обговорювалось з метою обмеження торгівлі всередині співтовариства

Євросоюз прагне створити загальноприйнятний ринок шляхом зменшення торгових бар'єрів, включаючи несумісні або заборонні обмеження. Такі можливості вимагатимуть, щоб ні чим не виправдані або надмірні правові бар'єри в питанні використання премій, подарунків, змагань та інших форм стимулювання збуту були виключені як національно, всередині вільних торгових зон, так й інтернаціональне. Як вказував Perris (1988), послаблення (або відміна) регулювання призвело до швидкого зростання рекламних витрат на телебаченні в Італії, в той час як надто обмежений ринок Німеччини зростав дуже повільно. Однак не зрозуміло, наскільки вдасться пристосувати стимулювання збуту до регіональної і/або глобальної стандартизації в плані розмаїття споживчих звичок, правових обмежень, доступності засобів інформації та інших факторів.

Насправді ж кодекси і правила саморегулювання часто зводяться до акцентації уваги на правдивому і чесному регулюванні без зникнення у подробиці. З іншого боку, регулювання нерідко „заходить” надто далеко, принагідне забороняючи або суворо обмежуючи деякі форми стимулювання збуту. США і Великобританія - країни, які найбільше схильні до стимулювання збуту. Вони контролюють його найменше, і саморегулювання добре розвинуте в цих країнах. Відсутність регулювання спостерігається у багатьох менш розвинених країнах, але така ситуація характеризує передусім рівень їхньої загальнодержавної розвинутості, ніж категоричну позицію щодо стимулювання збуту.

З іншого боку, скандинавські країни, а також Бельгія і Німеччина демонструють негативне ставлення щодо явиш преміювання споживача, оскільки вважають, що такі пропозиції відвертають його увагу від продуктових якостей. Премії можуть розглядатися як форма оманливого просування внаслідок існуючої складності „комбінованих пропозицій”. Більшість інших розвинених країн припускають використання стимулювання збуту, проте схильні суворо регулювати його, упереджуючи зловживання. У декільком країнах існують специфічні національні органи і кодекси зі стимулювання збуту. Але разом з тим, що( бути розрекламованим, стимулюван ня збуту перебуває під контролем національних рекламних органів са морегулювання, рекламних агенції та асоціацій.

Так чи інакше, а загалом усі країни не дозволяють неправдиву або оманливу презентацію прийомів стимулювання збуту, так само як і недобросовісне послуговування ними.

РОЗДІЛ 2. Маркетингова збутова політика магазину «Ельдорадо»

2.1 Історія розвитку та створення магазину «Ельдорадо». Аналіз діяльності та структура.

"Ельдорадо" як бізнес було організовано ще в 1994 року. Організаторами – є брати Яковлеви (з моменту заснування і дотепер - перші особи "Ельдорадо"), вони відкрили невеличкий магазин електропобутової техніки в Москві.

У 1999 році компанія «Ельдорадо» вийшла за межі Російської Федерації, відкрив перший магазин на території України, у самому центрі Києва, на вулиці Хрещатик. Сьогодні мережа на Україні нараховує більш ніж 40 магазинів, і є найбільшою роздрібною мережею з продажу побутової електроніки. Розвиток компанії «Ельдорадо» в Україні є одним з найбільш динамічних: у 2003 році заплановано відкриття не менш ніж 10 нових магазинів. Нині компанія «Ельдорадо» в Україні представлена у Києві, Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кременчуці, Кіровограді, Полтаві, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі, Кривому Розі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Донецьку, Луганську та інших місцях.

Подальший розвиток компанії «Ельдорадо» пов’язаний із вирішенням завдання із найбільш повного охоплення регіональних ринків аудіо, відео та побутової техніки та задоволенню зростаючого попиту населення.

У магазинах Ельдорадо представлено більше 10000 найменувань товарів практично від усіх всесвітньо відомих виробників побутової техніки та електроніки.

На сьогодні до мережі «Ельдорадо», створеної 9 років тому, входять 400 магазинів з торгівлі електропобутовою технікою у 263 містах, включаючи Україну. У 2005 р. оборот компанії складе 1 млрд. 200 млн. доларів. За оцінками компанії, її частка на ринку торгівлі електропобутовою технікою в Україні складає приблизно 20%.

Розглянуте нами підприємство виконує наступні основні функції:

·

·

·

·

Керуванням підприємства в цілому займається