Інший відомий в Україні і Росії вчений-економіст, викла-дач Харківського університету М. Соболев у праці «Экономические интересы й группировки политических партий в России» (1906) визнав Марксову ідею суспільних класів і їх боротьби геніальною та «найвищою мірою плідною у справі вияснення процесу історичного розвитку». Що ж до практичної політики марксизму, то він викладав її вже в дусі реформаторських програм західноєвропейської, перед-усім німецької, соціал-демократії. М. Соболев наголошував, що соціал-демократична партія полишила ідею «насильни-цького перевороту» і тепер «стоїть на грунті еволюції, ви-ходить з того, що ніякий політичний та соціальний поря-док не може бути створений міцно, якщо не існує усіх умов для такого здійснення і якщо водночас новий етап не відпо-відає загальним потребам широких верств суспільства». Подібний підхід до розвитку ідей марксизму був типовим на початку XX ст. для прихильників цього вчення. Особли-ва увага зверталася (як, до речі, і в нашій сучасній-еконо-мічній літературі) на ті моменти в «Капіталі» Маркса, які, на думку багатьох учених, свідчили про нібито передбачену Марксом можливість еволюційного розвитку суспільства, розв'язання мирним шляхом класових антагонізмів тощо.

Дещо відмінну від такої позиції займав Туган-Баранов-ський. Наголошуючи у згаданих вище «Очерках из новейшей истории политической экономии и социализма», що «проблема здійснення нового господарського ладу була зведена соціальним матеріалізмом (тобто марксизмом.— Л. Г.) до відкриття закону розвитку капіталістичного спо-собу виробництва», вчений справедливо зауважував, що К. Маркс не надавав майже ніякого значення тим явищам, які знаменували собою ознаки зароджування нового су-спільного ладу як результату закономірної еволюції капіта-лізму: ні робітничим союзам як засобу поліпшення еконо-мічного становища робітничого класу, ні кооперативному рухові робітників у формі споживчих товариств. «Коопера-тивний рух,— справедливо зауважував М. Туган-Барановськнй,— не відіграє у практичній програмі марксизму май-же ніякої ролі».

Що ж до оцінки наміченої марксизмом схеми суспільно-економічного устрою майбутнього суспільства, то абсолют-на більшість учених-економістів розглядала її як утопію. Це стосувалося і тієї соціальної місії, що відводилася про-летаріату, і економічного порядку, заснованого на колектив-ній власності, централізованій планомірній організації ви-робництва, нетоварних його формах тощо. Відомий україн-ський економіст і громадський діяч — земський статистик Т. Осадчий у своєму дослідженні «Общественный быт и про-екти его улучшения в XIX столетии» (1902) визнав марк-сизм як одну з передових доктрин побудови справедливого суспільства, але розцінив її як утопічну, що «не може мати практичного застосування...». Недосконалість і обмеженість марксистського вчення він бачив у тому, що в ньому ігно-рувалася психологія людей, їх мораль, «юридичний бік су-спільного буття був зовсім затемнений боком економічним» тощо. Крім того, соціалістичний ідеал зводився марксиз-мом до задоволення інтересів тільки одного класу, у той час як таким ідеалом, вважав Т. Осадчий, повинне бути «ство-рення сприятливих суспільно-економічних умов для діяль-ності не одного якого-небудь класу або суспільної групи, а для всіх».

Найзмістовнішу оцінку рівня розробки марксизмом за-сад економічної теорії соціалізму дав Туган-Барановський, який присвятив дослідженню сутності марксизму, порівняльному його аналізу з іншими соціалістичними вченнями цілий ряд ґрунтовних праць, зокрема «Теоретические основы марксизма» (1905), «Очерки из новейшей истории политической экономии и социализма» (1905), «Современный социализм в своем историческом развитии» (1906), «Общественно-экономические идеалы нашего времени» (1913) та ін. «Маркс не надавав ніякого значення розробці планів майбутнього соціального влаштування,— наголошу-вав учений.— Позитивна економічна творчість, до якої за-кликали утопісти, не користувалася ніяким співчуттям по-літиків школи Маркса».

Цікаво зазначити, що П. Лященко, близький до ортодок-сального сприйняття марксизму (проте далеко не усіх його позицій, зокрема, з аграрного питання, проблеми відтворен-ня. ринків, криз тощо), приходив, хоч і з іншого боку, до аналогічного висновку. В «Истории экономических учений» він пише: «Наукова догма соціалізму, як вона знайшла собі закінчене вираження у Маркса, містить у собі майже ви-ключно науковий аналіз капіталістичного суспільства, а не які-небудь утопічні плани майбутнього влаштування соці-алістичного суспільства». І далі: «...у Маркса в його «Ка-піталі» про це немає ні слова, а мова йде виключно про «буржуазний лад». Проте Лященко вважав «Капітал» «най-більш соціалістичним твором», оскільки «він дає суворо наукові докази неминучості кризи капіталістичного суспіль-ства, його краху і переходу до усуспільненого господарства».

Ця тенденція — переважання критичних засад порівня-но з позитивною творчістю в галузі економічної теорії— наочно виявилася у течії ортодоксального марксизму, яка почала формуватися після вступу на арену суспільно-полі-тичної боротьби В. Леніна. Перші його праці, з появою яких у нашій історико-економічній літературі традиційно пов'язувався початок нового ленінського етапу у розвитку суспільно-економічної думки, припали саме на кінець XIX — початок XX ст. В. Ленін веде безальтернативну боротьбу проти будь-яких спроб передивитися теоретичну й політич-ну доктрину марксизму, і тим самим заперечує здобутки сучасної йому економічної науки. У праці «Матеріалізм та емпіріокритицизм» він пише, що ні одному професору полі-тичної економії, здатному давати найцінніші праці в галузі фактичних, спеціальних досліджень, не можна вірити ні в одному слові, коли мова заходить про загальну теорію по-літичної економії, бо ця остання — така ж партійна наука в сучасному суспільстві, як гносеологія.

Прагнучи використати марксизм стосовно до нових умов, В. Ленін був переконаний, що капіталізм у XIX ст. існу-вав у класичних формах. Монополістичний капіталізм він розглядав лише як короткочасний ступінь розвитку цього класичного капіталізму, своєрідну надбудову над ним — «загниваючий» і «відмираючий» капіталізм з до