Вивчення лідерства в ряді галузей говорить про те, що ціновий лідер притримується такої практики:

1. Оскільки зміни цін завжди пов’язані з певним ризиком в тому, що конкуренти можуть не йти за лідером, коректування цін робиться рідко. Отож, фірма, яка вибрала такий метод ціноутворення, може розраховувати, що ціновий лідер не буде реагувати зміною цін на невеликі повсякденні зміни в умовах витрат чи попиту. Ціна зміниться лише тоді, коли умови витрат чи попиту зміняться значною мірою і по всій галузі. Тобто ціновий лідер буде піднімати ціну, наприклад, у вілповідь на підвищення в галузі заробітної плати, збільшення податків чи підвищення ціни якого-небудь основного ресурсу (електроенергія).

2. Про перегляд цін ціновий лідер повідомляє часто через головних адміністраторів, які дають інтерв’ю галузевим виданням. Повідомляючи про необхідність підвищення ціни, ціновий лідер може досягнути угоди серед своїх конкурентів для дійсного збільшення ціни.

Отже, наслідування ціні не є зовсім «поганою справою», як це може здаватись спочатку. Воно може бути вигідне двом сторонам, адже найчастіше лідер вибирає ціну, яка максимізує прибутки галузі, хоча «пануюча фірма» не обов’язково вибирає таку ціну. Причиною для цього може бути намагання завадити вступу нових фірм. Відповідно фірми, які наслідують ціну, теж будуть зменшувати свою ціну, щоб завадити новим конкурентам і зберігти свою частку ринку. Але цей метод ціноутворення має і свої ризики. Наприклад, коли є фірма, яка займає домінуюче становище на ринку, має великий ступінь довіри зі сторони покупців, а також широкі можливості до встановлення на ринку ціни на більш вигідному для себе рівні, ніж інший, здатна вільно формувати ціни з урахуванням конкуренції, а є фірми неконкурентні і за ступенем відомості, і за ступенем визнання покупцем їхньої торгової марки. Тому ці фірми мають дотримуватись для своєї продукції рівня цін, визначеного фірмою-лідером. Ціни кожної фірми обмеженні певними рамками і не бувають вищі ніж відповідні ціни фірми-лідера.

Практикується ціноутворення на основі цін, прийнятих на даному ринку. Тут застосовуються ціни, які зберігаються на стабільному рівні відносно певних товарів протягом тривалого проміжку часу в конкретному ринковому просторі. В цьому випадку незалежно від обсягу ринкової частки, яку займає дана фірма, навіть при незначному підвищенні ціни, відбувається різке скорочення продажу відповідних товарів і навпаки: при невеликому зниженні можливе різке збільшення збуту. Як приклад такого методу, можна назвати такі товари, як шоколад, сік. Щоб відмовитись від звичних цін і забезпечити їх підвищення, покращують якість товару, упаковку, дизайн, надають йому більшої привабливості, адаптуючи до ринку покупців, які прогнозуються.

Характерно також встановлення престижних цін (коштовності, норкові шуби). Останнім часом характерне розширення асортименту престижних товарів. Вони володіють люксовим рівнем якості. Якщо такі товари будуть продаватись за нижчими цінами, вони стануть легкодоступними і втратять свою привабливість для ринку престижних товарів. Разом з тим, реально очікувати істотного збільшення продажу, якщо збувати престижні товари за високими цінами, але нижче рівня який склався на ринку. Відносно цих товарів встановлюють ціни вищі. Це буде стимулом для покупців, які розраховують на демонстраційний ефект від товару, який купується і є основою ще вищого рівня продажу.За такими товарами ефективно з самого початку виходу на ринок використовувати політику високих цін і підтримування іміджу надвисокого класу.

До маркетингових методів можна також віднести метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару. В умовах ринкової економіки багато товаровиробників при обґрунтуванні, розрахунку і встановлення ціни враховує цінність своїх товарів. Оскільки фактором ціноутворення в даному випадку виступає споживче сприйняття. Для виявлення споживчих оцінок використовують нецінові заходи впливу: спеціальні опитування, анкетування та інші маркетингові дослідження, які дають змогу формувати в свідомості споживачів уявлення про цінність товару. Використання цього методу ціноутворення вимагає об’єктивного підходу до встановлення ціни: якщо вона виявиться більшою, ніж ціннісна значимість товару, яка визначається споживачем, збут продукції буде нижчий розрахункового, у випадку невиправданого заниження ціни існує ризик недотримання розрахункової суми прибутку.

Як видно, маркетингові методи є дуже важливими, але на практиці вони використовуються разом із витратними методами.

РОЗДІЛ II

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПП «РУБІН»

2.1. Характеристика організації і аналіз господарської діяльності ПП «Рубін»

РОЗДІЛ III

ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ТзОВ «КОМПАНІЯ ХІМПРОМ»

3.1. Основні напрями удосконалення цінової політики підприємства

У реальних умовах на процес реалізації продукції на ринку досить часто впливають непередбачені випадкові чинники, які не були враховані при формуванні прогнозованого рівня ціни. Обумовлено це складністю визначення особливостей динаміки даного процесу. Насамперед це стосується дослідження характеру коливання попиту на продукцію, поведінки конкурентів і споживачів на ринку, зміни рівня ринкової ціни та умов маркетингового середовища, а також правильності вибору підприємством стратегічного напрямку цінової політики.

При неможливості досягнення поставленої мети і цілі виникає об’єктивна необхідність у коригуванні цінової політики та відповідній зміні встановленого рівня ціни на товар чи послуг. У цих умовах поставлена ціль і прийняте цінове рішення можуть бути досягнуті в результаті повсякденного впливу на ціну в процесі реалізації продукції на ринку для усунення відповідних відхилень фактичних показників від їх прогнозованого рівня.

Для удосконалення цінової політики дирекція ТзОВ