1. Позиційний підхід. Його суть полягає в тому, що Берегівський район за окремими важливими показниками займає певне місце в рейтингу Закарпатської області, що може розглядатися в якості еталонного. Відхилення від визначеної позиції за тими чи іншими параметрами повинні бути оцінені кількісно і якісно як позитивні чи негативні.

2. Середньостатистичний підхід. За еталон приймаються середньостатистичні показники по району та по області в розрахунку на 1 особу.

3. Нормативний підхід. За еталон приймаються нормативи (забезпеченість населення місцями прикладання праці, об’єктами сфери послуг, житлом, величиною доходів тощо)

4. Експертний підхід. Еталонні параметри Берегівського району Закарпатської області окреслюються групою фахівців, науковців, управлінців, бізнесменів тощо, які виступають в ролі експертів. Оцінка результатів, отриманих в процесі застосування цього підходу, подаються, як правило, у вигляді СВОТ-аналізу.

5. Візійний підхід. Еталонні параметри Берегівського району Закарпатської області визначаються громадськістю і подаються як бачення ідеального регіону, як правило, за допомогою переважно якісних оцінок.

В процесі здійснення діагностики соціально-економічного та екологічного стану Берегівського району Закарпатської області використані всі названі вище підходи. Їх використання вимагало застосування низки методів (аналізу, порівняння, соціологічних, експертних оцінок та ін.) та здійснення найрізноманітніших обчислень.

2.1 Загальна характеристика Берегівського району

Берегівський район розміщений на південному заході Закарпатської області. Він межує з Угорською Республікою та з Мукачівським, Ужгородським, Іршавським, Виноградівським районами Закарпатської області. Таке положення надає йому низку геоекономічних переваг у зовнішньоекономічній діяльності. Район утворений в 1953 році . За територіально-адміністративним устроєм район поділяється на 30 сільрад та 1 селищну раду. В районі 43 сільських населених пункти і селище міського типу Батьово. Районний центр – місто обласного значення Берегово.

Територія району заселена з давніх давен. Виявлено багато стоянок, найдавніші з яких датовані понад 12 тис. років тому. З приходом угорських племен в Х ст. На території району засновують нові укріплені поселення. В ХІ ст. засновано м. Лампертсас, яке пізніше одержало назву Берегсас. У 1241 році територію району спустошили орди хана Батия. Після навали місто та навколишні поселення почали заселяти нові переселенці. Землі мали багато привілеїв. У 1271 році місто стає центром Березької жупи. У 1347 році місту надано статус королівського міста, воно одержало свою печатку. На початку ХVІІІ ст. Берегівщина стає одним із центрів визвольної війни угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці проти Габсбургів. Після розгрому повстання в 1711 році місто стає власністю австрійського графа Шенборна – Бухгейма. Основним заняттям населення в ті часи було землеробство та виноградарство. Після першої світової війни територія району, як і Закарпаття ввійшло до складу Чехословаччини. В 1937 році угорські війська захопили територію Берегівського району. У жовтні 1944 року радянські війська визволили територію району. В 1946 році був утворений Берегівський округ з центром в Берегові. В 1953 році утворений Берегівський район.

В даний час Берегівський район – один з 13 районів Закарпатської області .

Площа Берегівського району становить 0,7 тис.км2 або 5,5% території Закарпатської області. Відстань від м. Берегова до м. Ужгород автошляхом становить 71 км., а залізницею 65 км. Кількість населення станом на 01.01.2008 становила 52,2 тис. осіб, що становить 4,2% населення Закарпатської області.

Найбільші річки Берегівського району – Тиса, Боржава, Салва.

Географічне положення та природні фактори району виступають її конкурентними перевагами.

2.2 Природно-ресурсний потенціал

Берегівський район багатий на природні та мінерально-сировинні ресурси.

Територія Берегівського району складає 65,426 тис.га., у тому числі сільськогосподарські угіддя – 45,971 тис.га., із них рілля - 33,719 тис.га., ліси і інші лісовкриті площі - 9,280 тис. га. Забудовані землі складають 4,284 тис.га. Загальна площа водного басейну району становить 2087,3 га.

На території Берегівського району знаходяться річки Тиса, Боржава, канали Верке, Мерце, понад 10 штучних водойм, струмків та джерел. Найбільшою річкою району вважається Тиса та найбільша її притока річка Боржава, яка живиться цілим рядом струмків та джерел, переважно прісних. Проте часто зустрічаються мінералізовані джерела, серед яких виділяються кілька типів мінеральних вод. Багато мінеральних джерел, які розміщені на території району пов’язані з вулканічною діяльністю в минулому.

У районі достатня кількість прісної води, отже проблеми недостачі води для питного водопостачання не існує. Ґрунти регіону оцінюються, як середньо-родючі з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. На рівнинах ґрунти придатні для вирощування овочевих, зернових та просапних культур. На горбогірях ґрунти придатні для вирощування виноградників.

Мінерально-сировинна база Берегівського району налічує 30 розвіданих родовищ корисних копалин, серед яких низка нетрадиційних для області - поліметали, алуніт, перліт, ліпарит, цеоліти, барити, германієвмістні лігніти. Добувна промисловість району спеціалізується на видобутку перліту, каоліну, глини, піску, каменю, дорогоцінних металів. Берегівщина – один з найбагатших регіонів країни щодо покладів перліту, запаси якого визначаються у 47,1 млн. тонн .

Із 30 розвіданих родовищ корисних копалин в районі частково розроблені лише 15 родовищ а експлуатується лише 5, видобувається в основному перліт, каолін, пісок, глина. Значними є запаси різноманітного будівельного каменю, що представлені андезитами, андезито-дацитами, ліпаритами, туфами і пісковиками.

Експлуатується єдине в Україні Мужіївське родовище золото поліметалевих руд. Розробляється Берегівське родовище первинних каолінів, придатних після збагачення для фарфоро-фаянсового та паперового виробництва.

Великий практичний інтерес становлять барити та германієвмістні лігніти. Розвідане Біганське родовище бариту та германію єдине в Україні.

Підсумкові оцінки природно-ресурсного потенціалу зроблено двома шляхами:

1. За допомогою анкетування, результати якого представлені у додатку 1.

2. З використанням СВОТ-аналізу.

2.3 Людський потенціал

Людський потенціал Берегівського району Закарпатської області формується кількістю, структурою, освітнім рівнем,