Можливості | Загрози*

розвиток нових наукоємних видів

інноваційної економічної діяльності;*

формування інноваційної інфраструктури,

господарюючих суб'єктів району, які б

забезпечували цикл „наукова розробка -

впровадження";*

зростання можливостей фінансування

прикладних наукових досліджень і розробок у випадку законодавчого забезпечення пільг на інноваційну діяльність;*

використання можливостей співпраці з

фондами Європейського Союзу, у т.ч.

співпраці з прикордонними країнами; * | висока конкуренція високотехнологічної та інноваційної продукції з боку розвинених країн;*

недостатність державної підтримки наукової та інноваційної діяльності;*

нестабільність законодавства стосовно інноваційно-інвестиційної діяльності;*

міграція за кордон наукової еліти, активних та кваліфікованих кадрів;

Інституційний потенціал

Сильні сторони | Слабкі сторони*

лібералізація підприємницької діяльності (створення єдиного реєстраційного та дозвільного офісів);*

високий рівень ділової активності;*

порівняно висока частка малого

підприємництва у податкових надходженнях, виробництві товарів, робіт, послуг, зайнятості населення, господарюючих суб'єктів;*

наявність ринкової інфраструктури;*

високий рівень розвитку інституту власності;*

розгалужена фінансово-кредитна мережа;* | високий рівень централізації;*

слабка система корпоративного управління;*

недостатня розвиненість місцевих фінансових структур;*

не сформованість кластерних систем;*

недостатній рівень розвитку ринкової

інфраструктури (технопарки, бізнес-центри,

бізнес-інкубатори, фонди підтримки

підприємництва);*

недостатній розвиток фермерства.

Можливості | Загрози*

формування розвиненої інфраструктури

підтримки малого підприємництва на місцевому рівні;*

формування кластерів;*

залучення капіталу заробітчан через інститути підтримки малого бізнесу;*

створення фондового ринку;*

створення системи впливу громадянського суспільства на інституційну підтримку економіки, розвитку району;*

формування інституту вирівнювання економічних та соціальних можливостей;*

запровадження механізмів здорової конкуренції та поступової ліквідації тіньового сектору;*

налагодження ефективної співпраці з агентствами розвитку території та громадськими організаціями;*

застосування програмно - цільового підходу та* | нестабільність та непередбачуваність змін

законодавства у частині оподаткування та

господарської діяльності підприємницьких

структур;*

неспроможність приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади;*

підвищений рівень політичного ризику, що характеризується небезпекою чергового перерозподілу власності, частими змінами в керівництві всіх гілок влади тощо;*

жорсткість та надмірна централізація системи державного управління та місцевого самоврядування;*

неузгодженість інтересів державного управління та місцевого самоврядування, або

інструментарію стратегічного управління для розвитку території району; | інтересів різних рівнів місцевого самоврядування.

Просторово-економічний потенціал

Сильні сторони | Слабкі сторони*

вигідне географічне положення;*

сприятливі кліматично-ландшафтні зони для розселення та відпочинку;*

просторовий баланс у розміщенні промислових та зелених зон;*

відносно розгалужена система транспорту та телекомунікацій;*

наявність досвіду зонування територій, принципів формування засад їх розвитку .* | недостатній рівень та територіальні диспропорції у забезпеченості соціальною та виробничою інфраструктурою, доступі до комунікацій, освітньо-культурних послуг;*

значна диференціація сіл району за рівнем ділової активності;*

низька якість транспортної інфраструктури;*

проблеми розвитку та обслуговування прикордонної інфраструктури;*

відсутність просторового планування використання землі.

Можливості | Загрози*

розширення зовнішньоекономічних зв’язків, розвиток транскордонного співробітництва;*

можливість прискореної інтеграції в європейські структури;*

залучення міжнародної технічної допомоги структур ЄС;*

вирівнювання територіального розвитку, зменшення диспропорцій;* | порушення принципів розселення (на природно небезпечних територіях);*

високий ризик виникнення природних стихійних явищ, що створює небезпеку життєдіяльності населення;

Бальні оцінки СВОТ-аналізу потенціалів, можливостей та загроз розвитку представлені у додатку 2.

На підставі здійсненого СВОТ-аналізу до основних конкурентних переваг розвитку району можна віднести:

· вигідне географічне положення району;

· наявність унікальних природних та рекреаційних ресурсів у т.ч. унікальних водопроявів термально-мінеральних вод;

· висока культура господарювання, традиції та навики місцевого населення;

· позитивні зрушення в економіці і підприємницька активність населення;

· високий рівень людського розвитку;

· висока інвестиційна привабливість району, наявність досвіду співпраці з відомими транснаціональними компаніями;

· розгалужена транспортна та телекомунікаційна мережа;

· порівняно низький рівень антропогенного забруднення довкілля;

Поряд з існуванням зазначених переваг суттєвий вплив на економічні, соціальні та екологічні процеси мають наступні обмеження:

· малоземелля, дефіцит сільськогосподарських земель;

· територіальні диспропорції в розвитку і забезпеченості ресурсами;

· високий ризик виникнення небезпечних природних стихійних явищ;

· дефіцит внутрішніх фінансово-кредитних ресурсів;

· залежність економіки від поставок енергоносіїв.

5. Бачення майбутнього та місія рАЙону

Згідно з „Методичними рекомендаціями щодо формування регіональних стратегій розвитку”, які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.07.2002 № 224, стратегія базується на баченні, що визначає шлях розвитку району. Бачення майбутнього — це новий елемент довгострокового планування розвитку, який окреслює різносторонній оптимістичний погляд на розвиток району в майбутньому і є основою завдань, виконання яких визначено стратегічним планом. Бачення громадою району власного майбутнього було сформовано в результаті систематичної праці з громадськістю, за сприяння депутатського корпусу районної ради та при активній участі науковців Закарпатського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. Така праця здійснювалася у вигляді семінарів, соціологічних опитувань, формування зворотного зв’язку з громадськістю через засоби масової інформації та анкетування тощо. На семінарі по питанню „Формування бачення та визначення пріоритетів розвитку Берегівського району Закарпатської області” були підведені підсумки щодо формулювання бачення громадянами Берегівщини власного майбутнього, а саме: Берегівщина - економічно розвинений, екологічно чистий, рекреаційно – туристичний. курортний центрально європейський прикордонний район Закарпаття із унікальною природою, самобутньою культурою, етносом та історично – архітектурною спадщиною, з високою освіченістю та духовністю громадян, відродженими традиціями самоврядностями громад. Район, в якому забезпечуються сталий розвиток, ефективно використовується транскордонне розташування, надаються рівні можливості для всіх мешканців, забезпечується безпека життєдіяльності громадян, міжнаціональна та міжконфесійна злагода, розвиток підприємництва, сільського господарства, дружні взаємовигідні звязки із сусідніми районами та країнами. Це бачення є основою для розробки місії району, формулювання стратегічних цілей, операційних цілей і планів дій, що визначатимуть шлях перспективного розвитку Берегівського району.Як зазначається в „Методичних рекомендаціях щодо формування регіональних стратегій розвитку”, місія району виражає вищий сенс, мету існування громади в майбутньому, тому вона тісно пов’язана з довготерміновим баченням суспільством того, яким воно прагне стати. Громадськістю в результаті обговорення сформульовано місію у такій редакції: „Місія Берегівського району – це забезпечення добробуту та високої якості життя населення, в умовах використання для санаторно-курортного лікування наявних водопроявів термально-мінеральних вод, розвитку конкурентноспроможної економіки та сільського господарства, створення науковоємких виробництв на засадах збереження унікальної природи, та культурно - етнічних традицій.”

Державні стратегічні пріоритети