Упродовж останніх років у країні здійснюється реформування системи державного управління та місцевого самоврядування.

Основною метою такого реформування є створення децентралізованої моделі організації влади, спроможної ефективно впливати на процеси соціально-економічного і культурного розвитку району та Закарпатської області, зокрема, в умовах ринкової економіки, забезпечувати надання управлінських послуг населенню на рівні європейських стандартів, зокрема шляхом впровадження у центральних і місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування систем управління якістю адміністративних послуг відповідно до національних або міжнародних (ISO серії 9000) стандартів.

Державна політика щодо реалізації цього завдання повинна передбачити здійснення в межах району узгоджено із здійсненням в інших районах області:

· зміну моделі територіальної організації влади, наближення її до європейських стандартів, зокрема приведення у відповідність з Європейською хартією місцевого самоврядування;

· деконцентрацію владних повноважень, перерозподіл повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з додержанням принципів децентралізації та субсидіарності;

· зміну функцій місцевих державних адміністрацій – перетворення місцевих органів виконавчої влади загальної компетенції на контрольно-наглядові органи у структурі виконавчої влади;

· реформування системи адміністративно-територіального устрою шляхом створення правових, економічних і організаційних умов для формування територіальних громад, які забезпечуватимуться матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами в обсязі, достатньому для ефективної реалізації завдань і виконання функцій місцевого самоврядування;

· розширення фінансово-економічних можливостей територіальних громад, посилення мотивації органів місцевого самоврядування щодо зміцнення місцевих бюджетів через впровадження на державному рівні соціальних стандартів надання послуг населенню незалежно від місця проживання.

Важливим завданням першого етапу реалізації Стратегії розвитку Берегівського району до 2015 року в сфері поліпшення діяльності райдержадміністрації є істотне підвищення ефективності державного управління, його кадрового потенціалу та якості прозорих, доступних для громадян управлінських послуг. Реалізовуючи політику у сфері державного управління, райдержадміністрація повинна і надалі пов’язувати її успішність із ефективністю державної служби як інституту держави, що інтегрує в собі людських ресурс адміністративної системи, а також персональну відповідальність кожного державного службовця.

Районна державна адміністрація повинна активізувати свої зусилля на поглибленні системи в роботі з кадрами, покращенні якісного складу державних службовців.

Законодавчого врегулювання потребує питання щодо стимулювання участі членів громади у діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема підвищення ролі громадських організацій у місцевому самоврядуванні, а також розроблення механізму відповідальності представників органів місцевого самоврядування, сільських, селищних голів перед громадами, що їх обрали.

Запропоновані реформи потребують відповідного кадрового забезпечення, а саме:

· створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування;

· розроблення демократичного і прозорого порядку кар'єрного зростання працівників органів місцевого самоврядування та підвищення рівня їх правової та соціальної захищеності;

· залучення молоді до роботи в органах місцевого самоврядування.

Однією з умов демократизації політичної системи України є подальше реформування інституту місцевого самоврядування у напрямі підвищення його ефективності, наближення принципів діяльності до європейських стандартів.

Реформування системи місцевого самоврядування передбачає:

· поступове розширення прав і підвищення рівня економічної самостійності місцевих територіальних громад;

· оптимізацію принципів розподілу повноважень між місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Основними проблемами, що заважають повноцінному функціонуванню інституту місцевого самоврядування, є:

· фінансово-економічна несамостійність територіальних громад;

· надмірна концентрація владних повноважень у центральних та місцевих органах виконавчої влади, обмеженість повноважень і ресурсів органів місцевого самоврядування у частині забезпечення діяльності територіальних громад;

· недостатня правова урегульованість механізму економіко-фінансового забезпечення діяльності територіальних громад;

· низький рівень взаємодії органів місцевого самоврядування та контролю за їх діяльністю з боку територіальних громад.

Розв'язання зазначених проблем є неможливим без внесення змін до законодавства, що регулює процеси місцевого самоврядування у частині чіткого розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і їх фінансово-економічного забезпечення.

З метою зміцнення матеріальної бази органів місцевого самоврядування та підвищення рівня їх ресурсного забезпечення необхідно у першочерговому порядку вирішити питання щодо:

· завершення процесу розмежування об'єктів державної та комунальної власності протягом найближчих двох-трьох років;

· законодавчого визначення статусу об'єктів комунальної власності та об'єктів спільної власності територіальних громад;

· надання об'єктам комунальної власності, що перебувають у розпорядженні районних рад, статусу об'єктів комунальної власності територіальних громад;

· розмежування земель, що перебувають у державній власності, та таких, що передані до комунальної власності;

· удосконалення механізму сплати місцевих податків і зборів шляхом проведення податкової реформи;

· підвищення рівня заінтересованості органів місцевого самоврядування у збільшенні обсягу надходжень до державного бюджету;

· зміцнення місцевого бюджету розвитку;

· запровадження програмно-цільового методу формування та виконання місцевого бюджету, а також практики середньострокового фінансового планування на місцевому та районному рівні;

· розширення доступу органів місцевого самоврядування на ринок внутрішніх та зовнішніх запозичень. Законодавче врегулювання механізму запозичення, що здійснюється органами місцевого самоврядування;

· підвищення ефективності діяльності фінансово-кредитних установ, що перебувають у власності органів місцевого самоврядування різних рівнів;

· сприяння розв'язанню соціально-економічних проблем територіальних громад сіл шляхом удосконалення механізму земельної іпотеки.

Розв’язання зазначених вище завдань можливе після здійснення відповідних заходів на державному рівні, зокрема внесення до Бюджетного кодексу України змін щодо оптимізації порядку взаєморозрахунків між бюджетами різних рівнів може створити належне підґрунтя для реалізації бюджетної реформи в Україні. Урахування пропозицій органів