Незважаючи на скорочення населення Берегівського району в останні роки, в районі спостерігалися кращі демографічні показники, ніж в середньому по Україні.

Зміни в режимі відтворення населення зумовили стрімке зростання кількості пенсіонерів. Кількість одержувачів пенсій та допомоги станом на 01.01.2008 р. досягла 11477 чоловік .

Економічно активне населення у 2006 році становило 31,9 тис. чол., тобто більше половини (61,0%) населення району.

Станом на 01.01.2008 року рівень зареєстрованого безробіття в Берегівському районі склав 2,55 % тобто знизився порівняно до 01.01.2007 року на 0,21%.

Протягом останніх років у результаті активної політики щодо створення робочих місць у районі спостерігалося поступове скорочення кількості безробітних, що перебувають на обліку в державній службі зайнятості, та збільшення попиту на робочу силу. Навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одну вакансію станом на 1 січня 2007 року склало 15 осіб проти 54 осіб станом на 1 січня 2006 року.

Ретроспективний аналіз тенденцій міграційного руху населення Берегівського району свідчить про підвищення його інтенсивності. Загальний коефіцієнт зареєстрованого міграційного обороту зріс з 15,0% у 1995 р. до 16,9% у 2000 р. (для порівняння: в Україні цей показник скоротився з 36,9 до 32,9%0). Обмеженість сфери прикладання праці, наявність значних резервів трудових ресурсів зумовили зростання кількості трудових мігрантів, що виїжджають з району. У 2007 р. переважав виїзд населення в Угорщину та країни далекого зарубіжжя. Значною за обсягом була і міжрегіональна міграція. Надзвичайно розвинена також сезонна міграція: працездатне населення виїжджає на сезонні заробітки переважно в Росію і країни близького зарубіжжя.

Основним позитивним результатом трудової міграції є сприяння соціально-економічній стабільності, як в Україні, так і в районі шляхом додаткового надходження значних фінансових ресурсів, що вигідно не тільки сім’ям окремих громадян, які є власниками даних ресурсів, а й державі в цілому, оскільки знижується рівень бідності, зростає сукупний попит, збільшується обсяг внутрішнього ринку. Крім того, після повернення з-за кордону значну частину зароблених коштів українські громадяни витрачають для започаткування власного бізнесу, створюючи робочі місця не тільки для членів своєї сім’ї, а й для інших громадян.

Характерною особливістю населення району є багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території району проживають представники 35 національностей і народностей. Переважну більшість становлять угорці (76,1%) та українці (18,8%), вагому частку займають цигани, росіяни. Берегівщина є не лише багатоетнічним, але й поліконфесійним районом.

Освітній рівень населення району досить високий. Його забезпечує розгалужена мережа професійно-технічних та загальноосвітніх закладів.

У 2006/2007 навчальних роках функціонувало 43 загальноосвітніх навчальних закладів в яких навчалось 6717 учнів. Відповідно до національного складу населення в районі функціонують 23 навчальні заклади з угорською мовою навчання, 11 навчальних закладів з українською мовою навчання та 8 двомовних навчальних закладів.

У Яношівському ліцеї сільськогосподарського профілю з наданням професійної підготовки в 3 класах навчалося 70 учнів, у ліцеї з гуманітарним та природничим профілем навчання в с. Великі Береги у 3 класах навчалося 100 учнів, у дитячо-спортивній школі займаються 480 учнів.

Сьогодні в районі функціонують 35 дошкільних навчальних заклади, з них 2 школи-сад. Кількість вихованців дошкільних навчальних закладів складає 1143 дитини.

Мережа закладів охорони здоров’я району має розгалужену структуру і в основному забезпечує доступність всіх верств населення до отримання медичних послуг. В системі охорони здоров’я району функціонує центральна районна лікарня на 400 стаціонарних ліжок з поліклінічним відділенням, дитячою та жіночою консультацією, 17 АЗПСМ, 3 СЛА та 21 ФАПи. Станом на 01.01.2007 року забезпеченість населення стаціонарними ліжками (на 10000 осіб) складає 50,6 %, при середньообласному показнику 50,6 %, лікарями усіх спеціальностей – 28,9 при середньообласному показнику – 34,9 та середнім медичним персоналом – 70,9 при середньообласному показнику – 83,3.

Загальна кількість уперше зареєстрованих випадків захворювання населення в незначній мірі перевищує середньообласний показник . В районі щорічно реєструється вища за середньообласний показник захворюваність на туберкульоз, злоякісні пухлини. За останні роки зросла захворюваність населення на серцево-судинні та нервові хвороби.

За показниками роботи 2006 року поліпшилась позитивна динаміка до зниження рівня загальної смертності, зростання народжуваності та зниження дитячої смертності.

В районі діє територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в селі Вари на 20 стаціонарних ліжок.

Берегівському район має широку мережу закладів культури і мистецтва, яка налічує 1 професійний угорський театр, 38 установ клубного типу, 1 районний музей Берегівщини та 7 громадських музеїв, 39 бібліотек-філій районної центральної бібліотеки, 3 початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, районний кінотеатр.

На території Берегівського району знаходяться 19 пам’яток архітектури державного, національного та місцевого значення, серед яких; дерев’яні дзвіниці, храми, церкви, собори, костьоли та 2 замки (руїни) в с. Квасово та с. Мужієво.

Комплексною програмою збереження та використання пам’яток культурної спадщини охоплено 6 культових споруд - пам’яток дерев’яної архітектури. Серед них дзвіниці в селах Четфалва, Мужієво, Гетен та дерев’яні дзвіниці в селах Кідьош, Четфалва, Мужієво.

Фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота в районі проводиться 4 фізкультурно-спортивними товариствами ( “Україна”, “Колос”, “Спартак”, “Динамо”). В районі діють 14 спортивних клубів.

Підготовку спортивного резерву та спортсменів вищих розрядів здійснюють дві дитячо-юнацькі спортивні школи ( ДЮСШ відділу освіти та ДЮСШ “Колос”) з 8 видів спорту в яких займаються 806 вихованців.

Загальна кількість підприємств, установ, організацій, навчальних закладів в яких організована фізкультурно-оздоровча робота – 61.

Загалом всіма