2.4 Рекреаційно-туристичний потенціал.

Берегівщина за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно-ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку рекреації. Визначальними чинниками при цьому виступають – комфортні кліматичні умови Закарпатської низовини, унікальні й різноманітні бальнеологічні ресурси, багатство флори і фауни, розвинута мережа транспортного сполучення, велика кількість історичних пам’яток культури та архітектури. В районі розвинені майже всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються практично протягом цілого року.

Туристично-рекреаційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки району. Берегівщина – один із районів Закарпаття, територія якого сприятлива для розвитку рекреації:

· унікальне геополітичне та географічне розташування ,наявність прикордонної інфраструктури, що представлена 3-ма міждержавними автомобільними переходами кордону з Угорщиною, легкість у спілкуванні туристів з місцевим населенням, яке володіє кількома іноземними мовами;

· наявність багатого бальнеологічного ресурсу, який необхідно задіяти;

· велика кількість історичних пам’яток культури та архітектури;

· самобутня угорська культура місцевого населення, що складає більшість населення району, створює особливу привабливість краю для туристів

Динаміка розвитку туристичної галузі простежується , зокрема , по кількості відвідувачів закладів туристично-рекреаційного комплексу . Протягом 2007 року зросла кількість туроднів, що становить 3,0 р. більше відповідно до 2006 року. Зросли обсяги наданих туристично-рекреаційних послуг. Так за 2006 рік 1352,5 тис. грн., 2007 рік - 2309,1 тис. грн., або 140,0%.

Центральне місце в туристичному комплексі району посідає оздоровча рекреація, це і використання наявних термально-мінеральних вод (зона відпочинку “Шошто”СТОВ “Берег-Кочік”), пляжного відпочинку в рекреаційно-туристичному комплексі ТОВ “Бумеранг” на Дийдівському озері, відпочинку у пансіонаті “Енергетик”, спортивно - оздоровчій базі “Нодь- ердев” (в оренді УСБ “Закарпаття”). Готелі “Гелікон”, мотель “Шеркерт”, “Камілла” розширяють спектр туристичних послуг закладів району.

Створено нові об’єкти: рекреаційно - туристичний комплекс ТОВ “Бумеранг” (будівництво триває), готельний комплекс “Гелікон”.

Урізноманітнюється супутня туризму інфраструктура: дегустацію берегівських вин пропонує Будинок вина “Берегвідек”, відомий виноградар Юрій Параска у с.Бене .

Розширяється спектр популярних видів туризму на території району:

· сільський зелений туризм;

· екскурсійно-пізнавальний;

· діловий (наявні зали для проведення нарад, семінарів у готельному комплексі “Гелікон”, пансіонаті “Енергетик”) тощо.

У результаті розвитку сільського зеленого туризму, який пропонують села району (Бене, Боржава, Велика Бакта, Вари, Дийда, Квасово), набув поширення в’їзний туризм. За останні роки збільшилась кількість туристів із Угорщини, що відвідують Берегівщину. Інноваційним видом туризму в районі, що набуває дедалі більшої популярності, виступає етнографічно - фестивальний туризм: проведення Днів села, присвячених Святій Трійці, проведення Виноградних, Яблучних, Трояндових балів, Днів добросусідства, тощо.

Розвиток наявних оздоровчих закладів району, цілорічне надання ними послуг, поєднання відпочинку з профілактичними, оздоровчими чи лікувальними послугами та створення нових об’єктів рекреаційно-туристичного призначення з широким використанням наявних водопроявів термально-мінеральних вод, залучення значних інвестиційних коштів, (сіл Боржава, Косонь, Велика Бакта, Гут, Яноші), що складають головну мету розвитку туристичної галузі у районі.

Розвиток рекреаційних зон, туристично-сервісної інфраструктури, формування широкої бази для розвитку сільського зеленого туризму сприятиме створенню конкурентноспроможного туристичного продукту в районі, який необхідно активно рекламувати на Міжнародних виставкових заходах в Україні та за кордоном.

В районі сформована база для розвитку сільського (зеленого) туризму.

До негативних факторів, які впливають на перспективу комплексного розвитку туризму та санаторно-курортної галузі належать:

· слабка комунікаційна доступність перспективних для освоєння в туристично-рекреаційних цілях територій;

· невідповідність комфортності та організаційно-економічного механізму функціонування рекреаційної інфраструктури міжнародним нормам і стандартам;

· відсутність законодавчого забезпечення розвитку сільського (зеленого) туризму;

· значна територіальна диференціація у господарському використанні рекреаційного потенціалу.

2.5 Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки

За станом навколишнього середовища Берегівський район Закарпатської області відноситься до одних з найбезпечніших, але екологічно вразливих районів області.

Незважаючи на те, що екологічна ситуація в районі характеризується відносною стабільністю показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, як стаціонарними джерелами забруднення, так і пересувними. Незначною є питома вага уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі. Продовжується скидання забруднених стічних вод у поверхневі водойми. Основними забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених пунктів, очисні споруди, які перебувають у незадовільному технічному стані, перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та реконструкції.

В районі склалася складна ситуація з очисткою господарсько-побутових стічних вод. При тому, що обсяги водоспоживання з кожним роком зменшуються, показник об’єму забруднених стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми, набуває тенденції до росту. Це є наслідком ряду проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві району. У зношеному та аварійному стані знаходиться 30% систем водовідведення, Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд (КОС) відпрацювала нормативні терміни експлуатації та потребує заміни.

Зростання будівництва об’єктів (цивільного призначення, придорожнього сервісу та рекреації) призвело до збільшення об’ємів зворотних вод, що потребують очистки. Одним шляхом вирішення вказаної проблеми є встановлення локальних каналізаційних споруд глибокої біологічної очистки стічних вод в не каналізованій місцевості.

Розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі є суттєвим чинником негативного впливу на земельні та інші природні ресурси району та здоров’я людей, а також одним із потенційних джерел забруднення довкілля. Тому проблема поводження з відходами потребує особливої уваги, на території району вона набирає ознак загрозливого характеру. Це результат цілого комплексу проблем, пов’язаних з безвідповідальним і безгосподарним поводженням із твердими побутовими відходами та, насамперед, недостатньою екологічною культурою.

Збереження, раціональне використання і відтворення генофонду рослинного і тваринного світу району має надзвичайно важливе