Необхідність запровадження інноваційної моделі економічного зростання в районі відповідає світовим тенденціям розвитку і вимагає ґрунтовного аналізу усіх чинників інноваційного процесу, серед яких основним є наукова діяльність.

Наукову діяльність забезпечує у районі Закарпатський Інститут агропромислового виробництва УААН.

Закарпатський інститут агропромислового виробництва УААН - провідний центр сільськогосподарської науки краю. Його історія розпочалася в 1946 році, коли на базі насінницького господарства Кошицької державної сільськогосподарської станції була створена обласна державна дослідна станція. Через десять років, шляхом об’єднання з Берегівським опорним пунктом Всесоюзного науково - дослідного інституту виноградарства та виноробства і Закарпатським опорним пунктом Всесоюзного інституту чаю та субтропічних культур, завершилось її остаточне формування.

До 1980 року станція нагромадила великий досвід роботи з ряду напрямків сільськогосподарської науки і володіла значним науковим потенціалом. Тому на її місці у 1989 році створено ЗІАПВ Української академії аграрних наук. Нині до його складу входять: державне підприємство „Дослідне господарство Закарпатського інституту АПВ”, „Гірсько-Карпатська дослідна станція” (с. Нижні Ворота Воловецького району), державне підприємство „Дослідне господарство” Агрофірма „Еліта” (с. Ратовці на Ужгородщині). А керує цим розмаїттям науки і виробництва доктор економічних наук Ануш Валеріївна Балян.

Аграрну науку на Закарпатті творять 72 науковці, з яких 8 докторів та 15 кандидатів наук. Вони працюють над виконанням 25 державних науково - технічних програм. Основна тематика досліджень спрямована на розробку та впровадження у виробництво наукових надбань з таких напрямків: створення нових високопродуктивних сортів та гібридів кукурудзи , пряно - ароматичних і овочевих культур, картоплі, багаторічних трав, тютюну, порід рогатої худоби, свиней та овець; вдосконалення прогресивних форм організації і стимулювання праці в агропромисловому виробництві; визначення шляхів підвищення економічного ефективності особистих підсобних господарств населення, товариств з обмеженою відповідальністю, виробничих кооперативів; технологія виробництва столових і десертних вин; забезпечення насіннєвих господарств насінням еліти зернових, зернобобових, олійних культур тощо.

Рівень інноваційної діяльності в Берегівському районі невисокий. Кількість промислових підприємств, які займалися інноваційною діяльністю у 2007 році становить 2 підприємства.

Темп зростання обсягу інвестицій в основний капітал у 2006 році склав 121,0% до відповідного періоду 2005 року.

Обсяг інвестицій в основний капітал у розрахунку на 1 особу у 2007 році склала 963,9 грн., у 2006 році – 507,7 грн..

2.8 Ділова активність та інституційні перетворення в районі

Підприємництво

Специфіка економіки Берегівського району Закарпатської області в тому, що майже у всіх сферах діяльності переважають малі та середні підприємства, які, швидко пристосувавшись до нових ринкових умов, сприяли структурній перебудові економіки, формуванню конкурентного середовища, зробили вагомий внесок у вирішенні проблем зайнятості.

Найбільш вагому роль малий та середній бізнес відіграє у таких сферах діяльності, як готелі та ресторани, торгівля, транспорт, будівництво, сільське господарство, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції.

Малий та середній бізнес активно включився до розв`язання соціально-економічних проблем району, насамперед у таку болючу проблему, як створення нових робочих місць та зайнятість населення.

З метою лібералізації підприємницької діяльності спрощено процедури започаткування підприємницької діяльності та видачі документів дозвільного характеру.

У сфері малого підприємництва станом на 01.01.2007 становить 206 малих підприємства, або на 5 підприємств більше, ніж у 2006 році.

Темп зростання кількості малих підприємств склав у 2005 році-113,2% , а у 2006 році -102,6 %.

Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення у 2006 році – 37 одиниць, а у 2007 році - 38 одиниць.

Кількість зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб на 10 тис. чоловік наявного населення у 2006 році -136 одиниць., а у 2007 році- 186 одиниць.

Кількість малих підприємств, що реалізовували продукцію та надавали послуги, до їх загальної кількості у 2005 році – 19,8 млн. грн , а у 2006 році – 20,7 млн. грн.

Надходження до бюджетів усіх рівнів від діяльності суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних та фізичних осіб) за 2007 рік склали 15,9 млн. грн., що становить 117,0 % в порівняні з 2006 роком.

Інституційні перетворення

В районі покращуються умови для розвитку малого підприємництва: діяльності підприємницьких структур сприяють 5 спілок підприємців, дозвільний офіс райдержадміністрації, громадська приймальня.

Нарощується ресурсна бази банків та кредитних спілок, що сприяє їх кредитній активності. Станом на 1 січня 2007 року обсяг кредитних вкладень становив біля 16,5 млн.грн. і у порівнянні до 1 січня 2006 року збільшився на 62%.

Темпи обсягів кредитування фізичних осіб були значно вищими, ніж юридичних.

2.9 Просторово-економічний потенціал

Транспортний комплекс району є складовою частиною транзитного потенціалу області має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний і трубопровідний транспорт.

В районі діє 3 контрольно-пропускних пункти та пункти спрощеного переходу через державний кордон.

Транспортна мережа загального користування складає: залізничні колії – 68 км, головні автомобільні дороги з твердим покриттям – 311 км.

Роботу залізничного комплексу забезпечують Ужгородська дирекція залізничних перевезень (утворена на базі Ужгородського відділку Львівської залізниці) та відокремлені виробничі підрозділи Львівської залізниці. Залізниця Батьово – Королево та автодорога Велика Копаня – Берегово – Чоп регіонального значення. Вони проходять вздовж південного кордону країни, до них приєднуються під’їзди від кордонних переходів. Потреби району у перевезеннях вантажів та пасажирів в основному забезпечуються.

У 2007 році транспортними організаціями району перевезено 35,0 тис. тонн вантажів та понад 3,1 тис. пасажирів. Автомобільний транспорт відіграє провідну роль у перевезеннях як вантажів, так і пасажирів. Основні пасажирські перевезення автомобільного транспорту здійснюють підприємці – фізичні особи.

На автодорогах Велика Копаня – Берегово, Берегово – Мукачево, Берегово – КПП „Лужанка” держкордон спостерігається зростання інтенсивності руху автотранспорту, відповідно виникла потреба будівництва об’їзної дороги