динаміки було досягнуто у залучені прямих іноземних інвестицій та у зовнішньоекономічній діяльності. Темпи залучення прямих іноземних інвестицій склали у 2003 році – 114,9 % , у 2004 році – 125,0 %, у 2005 році – 102,4 %, у 2006 році – 189,2 % і у 2007 році -76,2% що обумовлено змінами у законодавстві. (мал. 3.4).
В районі налічується 45 суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали прямі іноземні інвестиції. Станом на 01.01.2008 р. прямі іноземні інвестиції в економіку Берегівського району склали 4001,0 тис. дол. США., що становить1,5% від загального обсягу області. У розрахунку на одну особу прямі іноземні інвестиції в районі склали 76,2 дол. США.
Прямі іноземні інвестиції в економіку району вклали інвестори з 10 країн світу, при цьому на Угорщину припадає 50,2% загального обсягу інвестицій. Основними країнами-інвесторами є Угорщина , Російська Федерація, Ліхтенштейн, Словаччина, Німеччина, Естонія .
Основна частка іноземних інвестицій (55,5 %) зосереджена у промисловості. Незначні обсяги прямих іноземних інвестицій припадають на інші види економічної діяльності – 44,5%.
Зовнішньоекономічні зв’язки Берегівський район здійснює найбільшу зовнішньоекономічну діяльність з Угорщиною та Ліхтенштейном. Експорт товарів у 2006 р. складав 8495,6 тис. дол. США, або 1,3 % від загального експорту по області, а імпорт товарів складав 7099,3. дол. США, або 0,8 % по області,(мал.3,6).
Обсяг експорту припадає на європейські країни. Торговими партнерами району є Угорщина та Ліхтенштейн, взаємовідносини між якими складають майже весь загальний обсяг експорту.
Експорт та імпорт послуг складав, відповідно 244,9 тис. дол. і 9,8 тис. дол. США.
За 2007 рік в дохідну частину бюджету району мобілізовано податкових і неподаткових надходжень у сумі 8574,6 тис. грн., що складає 104,5% до уточнених річних показників.
Видатки на соціальну - культурну сферу в структурі місцевого бюджету району складають 95,8%. Видатки на освіту – 98,6%, на охорону здоров’я – 99,8%, соціальний захист – 94,0%
Таким чином, Берегівський район відноситься до районів з нереалізованими можливостями. Застосування позиційного підходу при аналізі таблиці 3.1 дає можливість зробити такий висновок:
1.Варіація показників показує, що Берегівський район займає місця з 1 по 18 в обласному рейтингу, що свідчить про високі потенційні можливості району у вирівнюванні та зростанні проблемних сфер.
2.Використання трудових ресурсів є недостатнім і не забезпечує необхідний рівень розвитку економіки.
Отже, логічним є формування стратегії, спрямованої на створення кваліфікованих робочих місць на основі використання якісних характеристик трудових ресурсів.
4. Конкурентні переваги та обмеження перспективного розвитку БЕРЕГІВСЬКОГО РАЙОНУ (СВОТ-аналіз)
Стратегія розвитку Берегівського району до 2015 року базується на врахуванні конкурентних переваг та обмежень, які представлені у вигляді СВОТ-аналізу. Процедура СВОТ- аналізу району виконана з використанням досвіду і знань фахівців всіх управлінь районної державної адміністрації, представників бізнесу, наукових, громадських організацій та політичних партій.
Методологія формування Стратегії району з використанням СВОТ- аналізу, використовуючи передові технології стратегічного планування дозволяє залучити і врахувати позиції всіх зацікавлених у розробці стратегії сторін: влади, громадськості, підприємницьких структур, водночас вона є доступною і простою застосуванням.
В результаті проведення засідання робочих груп, опрацювання матеріалів і пропозицій громадських і політичних організацій, провідних науковців сформована матриця первинного стратегічного СВОТ- аналізу.
Характеристика сильних і слабких сторін, можливостей та загроз для розвитку району наведена в табл. 4.1.
Таблиця 4.1.
Результати СВОТ-аналізу у розрізі потенціалів Берегівського району
Природно-ресурсний потенціал
Сильні сторони |
Слабкі сторони*
наявність значної кількості мінеральних сировинних ресурсів, у т.ч. унікальних водопроявів термально-мінеральних вод;
* високий рекреаційний потенціал району;
* одні з найвищих в Україні та різноманітні запаси мінеральних джерел;
* багата флора і фауна, в т.ч. наявність унікальних видів, занесених у Програми захисту ЮНЕСКО.* |
малоземелля;*
практична відсутність власних енергетичних ресурсів.
Можливості |
Загрози*
створення на базі наявних водопроявів термально-мінеральних вод мережі санаторно-курортних закладів;*
підвищення рівня використання матеріально-сировинної бази району, задіяння у виробництво нових родовищ корисних копалин; *
покращення координації з управління та відтворення лісових ресурсів;*
формування територій ефективного землекористування; *
залучення інвестицій у розвідку та розробку корисних копалин;
* використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку рекреаційно-туристичної сфери.* | нестабільність законодавчої та нормативно-правової бази, особливо у частині ліцензування використання мінерально-сировинних ресурсів;*
надмірне використання та вичерпання природних ресурсів;
* руйнування природних ресурсів внаслідок настання стихійних лих;
* недостатній контроль за використанням природних ресурсів (несанкціоноване вирубування лісів, використання кар'єрів, мисливство, рибальство).
Людський потенціал
Сильні сторони |
Слабкі сторони*
високий індекс людського розвитку; *
сприятлива вікова структура населення;
* висока мобільність та адаптивність населення;
* наявність значних резервів трудових ресурсів;*
різноманітний етнічний склад населення, багатство культурної спадщини;*
задовільний рівень середньої освіти
* історично сформовані зв'язки населення з прикордонними країнами;*
сформована система мотиваційних установок населення.* |
територіальні диспропорції у якості (освіта, кваліфікаційні навички тощо) та кількості трудових ресурсів;
* звуження демографічної основи відтворення населення через соціальні чинники;
* поширення непродуктивної самозайнятості та тіньового працевлаштування;*
високий рівень зовнішньої міграції;*
наявність осередків тривалого безробіття;*
нижча середньо-національного рівня забезпеченість освітньо-науковими установами та кадрами.
Можливості | Загрози*
забезпечення демографічної стабільності шляхом підвищення стандартів життя;*
підвищення культури населення щодо здорового способу життя;*
підвищення якості трудового потенціалу за рахунок* | політична дестабілізація та неспроможність влади приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади;*
низькі державні соціальні стандарти;*
господарські ризики, які впливають на сферу
створення кваліфікованих робочих місць;*
підвищення конкурентоспроможності населення шляхом досягнення високої якості освіти та інформаційного забезпечення;*
системне формування культурно-мистецької сфери з використанням етнокультурних підходів;*
використання ділових якостей мігрантів у організації бізнесу;
* використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку рекреаційно-туристичної сфери. | соціально-демографічних і соціально-економічних відносин (інвестиції, технологічні, підприємницькі);*
маргіналізація населення, зниження рівня його реальних доходів;*
відсутність доходів для забезпечення якості життя (освіта, охорона здоров'я, культура).
Рекреаційно-туристичний потенціал
Сильні сторони | Слабкі сторони*
високий курортно - рекреаційний потенціал на базі термальних вод;*
історично сформовані зв’язки населення