сприятлива вікова структура населення ;*

наявність трудових ресурсів;*

прикордонне розташування і зручний в’їзд для іноземних туристів;*

наявність унікальних туристично-рекреаційних продуктів ;*

унікальні умови для розвитку садівництва і виноградарства;*

висока інтенсивність сільськогосподарського виробництва;*

достатня сировинна база для добувної, окремих видів харчової та переробної промисловості;*

інженерно - комунікаційна доступність до європейських ринків;*

схильність населення до підприємництва.* | відсутність власних джерел енергії;*

високий рівень трудової міграції і тривале безробіття;*

відсутність функціонального зонування території, а відтак генпланів;*

нерозвинута туристична інфраструктура;*

погіршення стану довкілля через викиди автотранспорту в атмосферу, скиди стічних вод у річки, відсутність механізму комплексного управління ТПВ;*

наявність джерел забруднення довкілля токсинами (речовина, „Премікс”, непридатні для використання пестициди, важки метали з Мужіївської копальні);*

низька екологічна свідомість населення;*

залежність виробництв від давальницької сировини;*

нерозвиненість агро кооперації та агро інфраструктури;*

дефіцит інженерних кадрів.

Можливості | Загрози*

близькість кордону з Угорщиною;*

наявність структурних фондів Євросоюзу (програма Добросусідства);*

можливість укласти угоди з Урядом для фінансування заходів стратегії;

* інвестиційна привабливість району.* | нестабільність законодавчої та нормативно-правова база у частині ліцензування використання мінерально - сировинних ресурсів, недостатня правова база щодо сільського туризму;

* політична дестабілізація та неспроможність влади приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади;*

висока конкуренція з боку сусідніх країн;*

сейсмонебезпечність;*

неузгодження національних законодавств у різних країнах у сфері охорони довкілля.

Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки

Сильні сторони | Слабкі сторони*

наявність районних та державних цільових природоохоронних програм, у т.ч. протипаводкових;*

використання можливостей прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.*

наявність унікального природного середовища;* |

недосконалість системи моніторингу за станом довкілля;*

зростання забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених стоків у водойми, що пов'язано з відсутністю або фізичним та моральним зносом водопровідно- каналізаційних систем, відсутністю асигнувань*

відносно якісні поверхневі і підземні води;*

порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація;*

посилення уваги з боку органів державної влади та місцевого самоврядування до екологічних проблем, поступове впровадження екологічного принципу в систему стратегічного планування та практику оперативного управління;*

наявність районних та державних цільових природоохоронних програм, у т.ч. протипаводкових;

* використання можливостей прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем. | для їх будівництва, утримання, ремонт та

реконструкцію;*

недостатня насиченість водогосподарських систем захисними гідротехнічними спорудами;*

незадовільний санітарний стан водоохоронних зон та прибережних смуг водних об’єктів, порушення природоохоронного режиму використання земель водного

фонду (розорювання берегів, несанкціоноване видобування піску та гравію, влаштування стихійних сміттєзвалищ тощо);*

відсутність достатньо потужної системи переробки та утилізації зростаючих відходів виробництва та споживання;*

наявність проблеми знешкодження та захоронення токсичних відходів;*

збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферу як стаціонарними, так і пересувними джерелами забруднення;*

недостатній рівень екологічної культури суб'єктів господарювання та населення;

Можливості | Загрози*

соціально-економічна і екологічна збалансованість розвитку продуктивних сил;*

активізація розвитку екологічно спрямованого підприємництва, зокрема, в сфері комплексного використання ресурсів, переробки та утилізації відходів, зеленого туризму тощо;*

застосування енерго-, ресурсо- та природозберігаючих технологій та впровадження екологічних підходів у лісо-, земле- та водокористуванні, *

рекультивація та відновлення природних ландшафтів;*

поглиблення зв'язків між владними структурами та науковими установами в галузі екологічної безпеки та природокористування;*

поглиблення прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем;* | сейсмічність території, екологічно небезпечні екзогенні та ендогенні процеси(паводки, зсуви);*

наявність потенційно небезпечних підприємств (газо-, нафтопроводи);

* транскордонне перенесення шкідливих речовин;

* розходження національних законодавств різних країн у сфері охорони навколишнього середовища;*

невиконання міжнародних зобов'язань, міждержавних угод у сфері охорони навколишнього середовища українськими та зарубіжними суб’єктами;*

хронічне недофінансування державних, галузевих та регіональних екологічних програм, в т.ч. протипаводкових та протизсувних;*

територіальна нерівномірність техногенного навантаження

Економічний потенціал

Сильні сторони | Слабкі сторони*

розгалужена видова структура економіки;*

наявність унікальних виробництв;*

наявність підприємств малого та середнього бізнесу, які мають перспективу розвитку у сільгосппереробній* | недостатня конкурентоспроможність виробництва;*

низький рівень інноваційної діяльності;*

неоптимальна структура промислового

будівельній, транспортній промисловості;*

висока інтенсивність сільськогосподарського виробництва;*

високий рівень інвестиційної складової промислової продукції;*

наявність достатньої сировинної бази для добувної, окремих видів харчової та переробної промисловості;*

інженерно-комунікаційна доступність до європейських ринків;*

розвинена телекомунікаційна інфраструктура;*

інвестиційна привабливість регіону;*

схильність населення до підприємництва;*

доступ до порівняно дешевих джерел сировини та ресурсів, що підвищує конкурентоспроможність продукції | виробництва;*

дрібно товарність сільськогосподарського виробництва;*

залежність виробництв від давальницької сировини;*

недостатній рівень використання мінерально-сировинних ресурсів;*

дефіцит висококваліфікованих працівників інженерних та робітничих професій;*

нерозвиненість агропромислової

кооперації;*

низький рівень агро інфраструктури;*

низьке технологічне забезпечення сільського господарства;*

незадовільний стан мереж та обладнання в енергозабезпеченні;*

відсутність потужних будівельних

компаній;*

низький рівень впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;

Можливості | Загрози*

розвиток нових виробництв у результаті реалізації нових інвестиційних проектів за рахунок повернення сприятливих режимів інвестиційної діяльності;*

зростання кількості високотехнологічних іноваційно активних підприємств;*

розвиток кластерів у харчовій, переробній, будівельній, туристично-рекреаційній галузях;*

розвиток внутрішньорайонної кооперації в обробній промисловості;*

розвиток екологічно чистих виробництв;*

посилення євро інтеграційних процесів у зв'язку із наближенням кордону ЄС, у т. ч. збільшення фінансування з фондів ЄС, зростання кількості робочих місць внаслідок перенесення в район виробничих потужностей іноземних компаній;*

приведення структури експорту до міжнародних стандартів;* | недосконалість законодавства у частині регулювання легкої, переробної (виноробство) промисловості ;*

збільшення конкуренції з боку національних та міжнародних центрів: ЄС (у сфері високих технологій), Угорщина, Польща, Чехія (у харчовій галузі);*

діяльність транснаціональних компаній в районі (репатріація прибутків);*

ввезення контрабандної продукції;*

нерозвиненість внутрішнього ринку, низька купівельна спроможність населення;*

конкуренція з боку інших регіонів та країн;*

нестабільна політична ситуація в Україні;

Науково-технічний потенціал

Сильні сторони | Слабкі сторони*

Наявність Закарпатського Інституту агропромислового виробництва-провідного центру сільськогосподарської науки;*

високий рівень впровадження нових методик в лікувально-оздоровчих закладах;*

розвинена інституційна система навчання персоналу;* |

низький рівень розвитку матеріально-технічної бази фундаментальних наукових досліджень;*

низький обсяг і рівень прикладних наукових досліджень і розробок у т.ч. для

потреб району;*

недосконала структура наукових і науково-дослідних робіт;*

відсутність мережі науково-дослідних

установ та господарюючих суб'єктів району, які б забезпечували цикл „наукова розробка –впровадження”, відсутність інноваційної інфраструктури;*

недостатня кількість дослідників і фахівців з науковим ступенем у кадровому складі району;*

висока залежність від коштів іноземних