вартості послуг водопостачання та водовідведення, що зумовлює необхідність інвестування значних коштів в реконструкцію та заміну застарілого обладнання.
Сьогодні найважливіші технічні завдання підприємства полягають у скороченні виробничих витрат за рахунок скорочення втрат і недообліку води (створення зон тиску, заміни аварійних ділянок мереж та формування культури раціонального використання води населенням) та зменшення споживання електроенергії (шляхом заміни чи регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів, модернізації систем аерації на каналізаційних очисних спорудах та іншого електрообладнання).
Фінансове управління
Стратегічні ініціативи за цією частиною Стратегічного плану розвитку підприємства можна виділити у чотири групи:
· практика фінансового планування та планування капітальних інвестицій;
· формування тарифів;
· нарахування платежів та облік споживання послуг;
· бухгалтерський облік і фінансова звітність.
Фінансування стратегічних заходів пропонується здійснювати за рахунок декількох джерел:
Фінансування операційної діяльності
o за рахунок повного відшкодування собівартості послуг водопостачання та водовідведення усіма групами споживачів в тарифах;
Фінансування капітальних інвестицій
o за рахунок амортизаційних відрахувань та підвищення тарифів для інших споживачів (в частині чистого планового прибутку);
o часткового фінансування за рахунок міського та державного бюджетів.
Обсяги капітальних інвестицій та джерела фінансування представлені в таблиці 3.1.(у тис. грн.):
Таблиця 3.1.
Обсяги та джерела фінансування
Обсяги та джерела фінансування КІ | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | Ріст по відношенню до 2005 року, %
Водопостачання | 70 | 3201 | 2621 | 1624 | 1550 | 950 | 45,72 | 37,44 | 23,2 | 22,14 | 13,57
Водовідведення | 635 | 1100 | 500 | 1479 | 1549 | 2134 | 1,73 | 0,78 | 23,2 | 2,43 | 3,36
Разом | 705 | 4302 | 3121 | 3103 | 3099 | 3084 | 6,10 | 4,43 | 4,40 | 4,40 | 4,37
Джерела фінансування
Кошти міського бюджету | 70 | 471 | 1000 | 324 | 6,72 | 14,28 | 4,63 | - | -
Кошти державного бюджету | 2353 | 1000 | - | - | - | - | -
Власні фінансові ресурси | 635 | 1478 | 1121 | 2779 | 3099 | 3084 | 2,33 | 1,76 | 4,37 | 4,88 | 4,86
Графік 3.1. Очікувана динаміка росту прибутковості КП «Водоканал»
Отже, як бачимо, КП «Водоканал» добре планує свою діяльність на перспективу, враховуючи всі фактори, які можуть на це вплинути, як зовнішні, так і внутрішні.
3.2 Вдосконалення формування та використання прибутку підприємствами
Ринкові відносини потребують від суб'єктів підприємництва грамотної оцінки фінансового стану підприємства, фінансової ситуації у народному господарстві країни у цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильних управлінських рішень у цій сфері і їхні шанси на успіх у конкурентній боротьбі залишатимуться мінімальними.
Високий тягар оподаткування, обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових і кредитних ресурсів спонукає багатьох суб'єктів підприємництва відійти у тіньову економіку.
Отже, найгострішою проблемою розвитку підприємств є дефіцит фінансових ресурсів.
Основним вихідним посиланням у розв'язанні фінансових проблем вітчизняних підприємств має бути врахування загальноприйнятих ринкових закономірностей на основі очевидних національних особливостей сучасної української економіки. Тобто ця проблема може бути розв'язана, якщо під час проведення економічної політики враховуватимуться особливості сучасної української економіки як на макрорівні, так і на рівні підприємств.
Потреба в капіталі виникає на підприємстві тому, що потоки надходжень і платежів зазвичай покривають одні одних несинхронно упродовж певного періоду часу.
Позитивна потреба в капіталі виникає у ті періоди часу, коли переважають платежі, і навпаки, від'ємна (негативна) потреба в капіталі виявляється в періоди, коли надходження перевищують платежі. Саме забезпечення покриття позитивної потреби в капіталі є одним із найважливіших завдань управління фінансами на підприємстві з метою збереження фінансової рівноваги (рис.3.1).
Негативна ж потреба у капіталі (перевищення надходжень над видатками), навпаки, може виступати як додаткове джерело фінансування.
Прибуток має не тільки функціональний, а й інституціональний характер, який виявляється передусім у податковому законодавстві. Тому комбінування або спеціалізація виробництва, приводить до зміни суми сплачених податків. А це, разом зі зміною необхідного розміру обігових коштів, безпосередньо відображається на прибутку підприємства [34, 26].
Методи аналізу прибутку, які враховують вплив цього фактора, підвищують обґрунтування управлінських рішень у галузі утворення господарюючих об’єднань та розукрупнення підприємств. Було встановлено, що якщо розглядати структуру виробництва на підприємстві з позицій обсягу виготовленої продукції, то спостерігається така закономірність: чим більше за розміром підприємство, чим більше воно виготовляє продукції, тим вищий в нього рівень комбінування виробництва.
Рис.3.1 Шляхи забезпечення підприємницької діяльності фінансовими ресурсами (збільшення капіталу)
Чинні методики аналізу прибутку не достатньою мірою враховують вплив фактора часу. Як правило, це здійснюється за допомогою дисконтування витрат та прибутку, тобто приведення різночасових витрат до одного моменту часу. Необхідність такого підходу диктується тим, що капітал - це зростаюча за часом вартість.
У сучасній економіці вплив фактора часу на фінансові результати діяльності стає більш різнобічним. Його вплив відображається також через встановлені законами часові інтервали розрахунку прибутку та сплати з нього податків, термін реалізації продукції та віднесення витрат виробництва на собівартість продукції. Таким чином, не фактор часу сам по собі впливає на фінансові результати діяльності підприємств, а різні фактори виробничої та фінансової діяльності, які виявляють себе з перебігом часу. За інших рівних умов у випадку менших встановлених інтервалів часу розрахунків прибутку підприємство сплачує більшу суму податку на прибуток і навпаки. Це пов’язано з тим, що чинне законодавство здебільшого не дозволяє спрямовувати прибуток поточного року на покриття збитків минулого періоду. Складається парадоксальна ситуація, яка полягає в тому, що фактично за чинним законодавством оподаткуванню