Для 4 квадранта характерна ситуація, коли РФГД додатній. У підприємства досить ресурсів для реалізації інвестиційного проекту при нульовому значені РФД. Існує деякий надлишок ліквідних засобів. Можливі сценарії розвитку – переміщення до квадрантів 1, 2, 7.

В квадранти 2 і 7 підприємство переміститься у випадку реалізації інвестиційного проекту. Якщо темпи зростання будуть достатньо високими, то підприємство перейде до квадранту 2. При невеликих темпах зростання обороту – в квадрант 7. В цьому випадку позики, пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту, негативно відобразяться на величині РФД.

У випадку скорочення використання позикових коштів підприємство може перейти в положення 1. Тут послаблюється сила фінансового важеля, знижується рентабельність власних засобів.

Наступне положення – квадрант 5. В цілому положення підприємства дуже добре, стійке (так само, як і в квадранті 4), існує деякий надлишок ліквідних засобів, з’являється можливість не тільки закріпитися на власному сегменті ринку, але й розширити його за рахунок диверсифікації виробництва. При високому рівні рентабельності і при зростанні фінансових виплат, пов’язаних з нарощуванням виробництва, підприємство може переміститися в квадрант 2.

Коли підприємство знаходиться в квадранті 6: РФГД менше нуля за рахунок дуже великої від’ємної величини РГД. Можливо, що підприємство або щойно реалізувало інвестиційний проект, або зробило диверсифікацію свого виробництва (або діяльності). Є певний дефіцит ліквідних засобів. Існує три можливих сценарія розвитку – квадранти 2, 7 або 9. Найкраща з перспектив - встановлення рівноваги (повернення в квадрант 2). Тут необхідно встановити рентабельність активів до потрібної величини (потрібно потурбуватися про ефективність, запровадивши заходи по скороченню витрат на підприємстві). Якщо є можливість, то слід попрацювати над скороченням фінансово-експлуатаційних потреб, в тому числі і за рахунок грамотного управлення дебіторською і кредиторською заборгованостями підприємства.

Квадрант 7. У підприємства нерадісне положення — дефіцит ліквідних засобів. Найбільш вірогідна причина – асинхронність їх надходження і використання. Якщо вдасться досягнути ситуації, коли економічна рентабельність буде зростати (причому швидше обороту), то можливий перехід в положення 2 або 1. Це буде означати подолання кризового стану

Наступне положення – пряма протилежність двом першим – квадрант 8. В цій ситуації у підприємства ярко виражений надлишок ліквідних засобів. Якщо підприємство зможе з найбільшою ефективністю ними розпорядитися, то положення може стати стабільним.

І, нарешті, квадрант 9. Це реальне кризове положення підприємства. Рецепти виходу з кризового стану можуть бути наступні: дезінвестиції, фінансова підтримка держави (якщо це можливо) або материнської компанії (якщо така є), дроблення підприємства (дозволить різко зекономити на постійних витратах і скоротити величину фінансово-експлуатаційних потреб). В результаті проведення вищезгаданих заходів можливий перехід в квадрант 6 або 7.

Отже, всі квадранти матриці розглянуті. Використання матриці фінансових стратегій для підприємства «Водоканал» дозволить йому адекватно приймати рішення про комплексне використання всіх його активів і пасивів.

ВИСНОВОК

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства, це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо–господарських факторів, характеризуються системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

За результатами проведеного дослідження фінансового стану можна зробити висновок, що перед підприємством постала проблема виживання. Його фінансова політика вирішує короткострокові задачі, які дають позитивні результати лише сьогодні з можливим негативним ефектом у майбутньому, що багато у чому пояснюється відсутністю фінансової стратегії.

Без системного підходу, без комплексного оздоровлення фінансової ситуації, яка має бути узгоджена з конкретними особливостями діяльності, конкретними змінами процесів у кожній функціональній ланці підприємства, засоби його оздоровлення нагадуватимуть лише тимчасову "косметичну" операцію. Найважливішу увагу в системі заходів, спрямованих на фінансову стабілізацію в умовах кризової ситуації, слід приділити етапу відновлення та зміцнення рівня фінансової сталості підприємства – запоруки усунення неплатоспроможності й фундаментальної основи фінансової стратегії на прискорення економічного зростання.

Заходи щодо зміцнення фінансової сталості підприємства можуть дати позитивні результати лише за умови обов'язкового і суттєвого оздоровлення фінансів. Як доречно зазначив Я Корнаї; "Половинчастість одного комплексу заходів знижує ефективність іншого. Загальна сума десяти різних половинчастих результатів дорівнює не сумі п'яти повноцінних успіхів, а скоріше п'яти повним поразкам"[16, 86]. Кризовий фінансовий стан, в якому опинилася значна частина підприємств України в період політичної та економічної трансформації, потребує застосування жорстких, але водночас ефективних заходів, спрямованих на зміцнення фінансової сталості.

Дослідження діяльності підприємства «Водоканал» дає можливість реально оцінити його шанси в сфері розвитку.

Аналізуючи основні дані роботи КП “Водоканал” по окремих сферах, діяльності можна зробити висновок, що вся діяльність підприємства спрямована на задоволення попиту споживачів, отримання прибутку та рентабельності.

Порівнюючи дані 2003-2005 року, реально видно, що підприємство поступово перетворюється в збиткове , оскільки в 2004 та 2005 роках не отримало реального прибутку. Це відбувається через підняття тарифів на воду, і в результаті менше населення оплачує за отримані послуги коштів, росте, таким чином, дебіторська заборгованість.

Оновлюючи виробничі фонди, полегшуючи умови праці, оновлюючи асортимент послуг можна бачити плоди нормальної фінансово-економічної діяльності підприємства – підвищиться попит на товари та послуги, а отже і зростуть обсяги товарообігу і в свою чергу прибуток.

На підприємстві необхідно приділити велику увагу внутрішнім факторам впливу на фінансово-господарську діяльність та зокрема на величину отримання прибутку. Аналізуючи та вивчаючи вплив кожного фактора, робляться відповідні висновки та