утворюється за рахунок довготермінових кредитів.
Важливим показником фінансової сталості підприємства є коефіцієнт маневрування. Цей показник дає змогу оцінити структуру розподілу власних засобів шляхом визначення питомої ваги власних оборотних коштів у загальнійсумі джерел власних коштів. Коефіцієнт маневрування дає відповідь на питання, яка частина власних коштів підприємства не закріплена в цінностях іммобілізованого характеру і перебуває в стані, який дає змогу більш або менш вільно маневрувати цими коштами.
Аналіз платоспроможності дає змогу визначити здатність підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'язань. При цьому прискіплива увага приділяється такому показнику платоспроможності, як загальний коефіцієнт покриття, що характеризує відношення мобільних засобів до короткотермінової заборгованості. Коефіцієнт покриття дає змогу з'ясувати, чи достатньо у підприємства коштів, які можуть бути використані ним для погашення своїх короткотермінових зобов'язань.
Частковим показником загального коефіцієнта покриття є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує відношення найбільш ліквідної частини оборотних засобів (грошових коштів та цінних паперів) до поточних зобов'язань. Цей коефіцієнт дає відповідь на запитання, яка сума короткотермінових зобов'язань підприємства на звітну дату може бути погашена негайно.
Певну аналітичну цінність має проміжний коефіцієнт покриття. Він визначається як відношення суми грошових засобів, цінних паперів і дебіторської заборгованості разом взятих до короткотермінових зобов'язань підприємства. Таке співвідношення показує, чи достатньо цієї суми для погашення короткотермінових боргів. Оцінюючи цей показник, слід врахувати тривалість короткотермінового кредиту при закупівлі товарно-матеріальних цінностей і продажу продукції підприємства.
Для оцінки загальної ефективності господарської діяльності підприємства визначені показники рентабельності. Вони показують, наскільки прибутковою є діяльність підприємства.
Аналіз показників рентабельності передбачає оцінку рівнів рентабельності, визначення динаміки рентабельності, причин і факторів, які впливають на її зміну, і ступеня їх впливу на цю зміну. Заключним етапом аналізу рентабельності є розробка заходів щодо мобілізації резервів підвищення рентабельності.
Виділяють такі основні показники рентабельності: рентабельність капіталу (майна), рентабельність фондів (рентабельність виробництва), рентабельність продукції.
Завершальним етапом аналізу фінансового стану підприємства є розробка заходів щодо зміцнення фінансового стану. У кожного підприємства завжди є резерви поліпшення фінансового стану. З'ясувавши в ході аналізу причини фінансових труднощів, їх слід згрупувати за основними напрямами [17, 102].
Головними з них є виробничі фактори: обсяги виробництва, якість та асортимент продукції, що випускається, відповідність термінів її поставки термінам, передбаченим договорами. Важливу роль відіграють також фактори, пов'язані зі стабільністю матеріально-технічного постачання, наявністю ринків збуту і загальногосподарські.
Можна говорити і про власні фінансові фактори. Це насамперед рівень рентабельності, який багато в чому визначається рівнем цін на продукцію підприємства. Якщо рівень цін не забезпечує підприємству необхідного для його нормального розвитку рівня рентабельності, то слід подумати про перехід на випуск більш вигідної продукції, а також про пошук таких покупців (в тому числі на нових ринках збуту), які можуть придбати продукцію за вищою ціною.
Другою важливою об'єктивною причиною фінансових труднощів може бути погана забезпеченість виробничого процесу фінансовими ресурсами. У цьому випадку слід потурбуватися про реалізацію понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, ліквідацію надлишкових і маловикористовуваних основних фондів, реалізацію наявних у підприємства цінних паперів. Серед інших засобів збільшення фінансових результатів мобілізація наявних у підприємства засобів спеціальних фондів, в тому числі резервного, створюваного спеціально з такою метою. Необхідно вивчити можливість отримання кредитів у банках, постачальників, покупців.
Вирішальним способом підвищення ефективності може стати зміна форми господарювання або форми власності.
Аналіз фінансового стану підприємства завершується складанням конкретного плану його зміцнення, який містить виробничі, технологічні та організаційні заходи.
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА КП «ВОДОКАНАЛ»
2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства
Адреса:м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна,2.
Генеральний директор: Іванишин Василь Олексійович
1-й замісник, технічний директор: Ткачук Михайло Андрійович
Директор по експлуатації: Авраменко Володимир Васильович
Головний бухгалтер:Павлюк Надія Василівна
Основна діяльність:Постачання питної води населенню та іншим споживачам; відведення та очистка стічних вод; експлуатація, технічне обслуговування і ремонт об'єктів водопостачання і водовідведення.
Форма власності:Міське комунальне підприємство, яке діє на підставі статуту, затвердженого виконкомом міської ради.
Підзвітність: Підприємство підпорядковане міськвиконкому.
Обсяги виробництва води: 76620м3 на добу (2005р.), 277л/особу на добу (2005р.).
У таблиці 2.1. проаналізовано загальний стан та проблеми систем водопостачання та водовідведення міста. Подана інформація базується на попередньо виконаному зборі та систематизації основних технічних і експлуатаційних показників систем водопостачання та водовідведення. Висновки проведеного аналізу допомагають визначити шляхи покращання технічного та фінансового стану підприємства, а також зміцнення його організаційної структури для підвищення ефективності роботи підприємства. Питомі показники водоканалу розраховані з метою визначення ефективності його діяльності.
Таблиця 2.1.
Показники господарської діяльності КП «Водоканал»
Показник | Одиниці виміру |
2004 рік |
2005рік | Відхиле-
ння, -,+
Водоспоживання | л/ особу/добу | 277 | 345 | +68
Питома реалізація води на особу2 | л/особу /добу | 136 | 140 | +4
Питома реалізація послуг з водовідведення на особу | л/особу/добу | 136 | 140 | +4
Питома довжина водопровідних мереж | м/ особу | 2,2 | 2,2
Аварійність водопроводів | ав ./рік/100км | 63 | 60 | +3
Втрати води | % | 30,6 | 37,2 | +6,6
Питоме енергоспоживання з водопостачання | кВт-год/м3 | 0,301 | 0,344 | +0,043
Питома довжина каналізаційних мереж | м/ особу | 1,03 | 1,03
Аварійність каналізаційних мереж | ав./рік/100км | 572 | 615 | +43
Питоме енергоспоживання з водовідведення | кВт-год/м3 | 0,193 | 0,277 | +0,084
1
2 | Примітки: Загальна кількість води, яка надходить у систему, поділена на кількість населення міста. Питома реалізація для населення = кількість води, на яку виставлено рахунки населенню, розділена на кількість населення, яке обслуговує водоканал
Як бачимо з таблиці 2.1. водоспоживання населенням у 2005 році