це коли в будь-який момент на ньому можна знайти зацікавлених продавців і покупців, а інформація про ціни має бути загальнодоступною. Але навіть якщо ці умови будуть виконані, проблеми не вирішаться, оскільки при переоцінці одного нематеріального активу потрібно переоцінити й усі інші нематеріальні активи даної групи (крім тих, щодо яких нема активного ринку). Якщо підприємство провело переоцінку нематеріальних активів групи, то надалі переоцінку потрібно буде проводити щороку.
Переоцінка проводиться в кілька етапів:
Ш встановлення справедливої вартості нематеріального активу, яка буде прийнята як нова залишкова вартість;
Ш встановлення величини дооцінки або зниження ціни за залишковою вартістю у вигляді різниці між справедливою вартістю і залишковою;
Ш визначення індексу переоцінки;
Ш визначення переоціненої первинної вартості нематеріального активу;
Ш визначення величини дооцінки або зниження первинної вартості;
Ш визначення величини дооцінки або зниження вартості за зносом як різниці між величиною дооцінки (зниження ціни) за первинною вартістю і залишковою вартістю;
Ш складення бухгалтерських записів після порівняння сум попередніх дооцінок і знижень ціни.
Техніка підрахунку визначається за пунктом 21 П(С)БО 8:
1. Переоцінена вартість = первинна вартість х індекс переоцінки.
2. Знос при переоцінці = знос за балансом х індекс переоцінки.
3. Індекс переоцінки = справедлива вартість об'єкта: залишкова вартість об'єкта.
При цьому необхідно чітко уявляти, що справедливою вартістю в цьому випадку є нова залишкова, а не первинна вартість, що трохи незвично для бухгалтера, оскільки раніше при проведенні переоцінок спочатку визначалася нова первинна вартість, а тепер акценти змістилися. Отже, змінилася методологія бухгалтерського обліку.
4. Організаційно-інформаційна модель аналізу нематеріальних активів
На сьогодні є три класичні підходи до аналізу нематеріальних активів.
Витратний підхід
Як правило, такі об'єкти інтелектуальної власності, як інформаційні бази даних, що підпадають під визначення нематеріального активу, створюються протягом досить тривалого періоду, і витрати на їх формування найчастіше списуються за витратними статтями. Незважаючи на це, зібрана наукова бібліотека, наприклад, може становити величезну цінність - подекуди вона може бути найдорожчим активом підприємства, особливо в тих випадках, якщо це підприємство - науковий інститут або вищий навчальний заклад. Активи такого роду оцінюються, як правило, за методом вартості створення, тобто з точки зору витратного підходу.
Витратний підхід застосовується при оцінці вартості нематеріальних активів у тому випадку, якщо неможливо знайти аналоги, а прогнозований прибуток не є стабільним.
При оцінці слід врахувати всі істотні витрати, такі як праця, маркетингові і рекламні витрати, витрати на страхування ризиків, пов'язаних з об'єктами інтелектуальної власності, витрати на вирішення правових конфліктів, на матеріали, витрачені на формування об'єкта інтелектуальної власності, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації власної продукції - логотипа, ліцензій, сертифікатів тощо.
Порівняльний підхід
Є також порівняльний, або ринковий підхід. Він застосовується в тому випадку, якщо є досить розвинений ринок продажу нематеріальних активів, що оцінюються. Цей підхід ґрунтується на принципі ринку, що ефективно функціонує, на якому інвестори купують і продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні індивідуальні рішення.
Підхід прибутковості
При оцінці патентів і ліцензій, торгової марки, франшизи, майнових прав використовується, як правило, третій підхід - підхід прибутковості.
Підхід прибутковості ґрунтується на розрахунку економічних вигод, пов'язаних з отриманням прибутку за рахунок нематеріальних активів, не відображених на балансі підприємства, які забезпечують прибуток на активи або власний капітал вище середнього рівня.
Аналіз та бухгалтерський облік нематеріальних активів з 01.01.2000 р. здійснюється на підставі П(С)БО "Нематеріальні активи" в розрізі груп, тобто сукупних однотипних за призначенням і використанням активів. Нематеріальні активи відображаються на синтетичному рахунку 12.
Нематеріальні активи підприємства, згідно з пунктами 10 і 11 П(С)БО , зараховуються за первісною вартістю і повинні підтверджуватися відповідними документами, в яких подається докладна характеристика об'єкта: первісна вартість, термін корисного використання, норма зносу, де використовуватиметься об'єкт.
Первісна вартість складається з: вартості придбання; митного збору (при імпорті); податків, що не підлягають відшкодуванню; інших податків, пов'язаних з придбанням нематеріальних активів (крім сплати відсотків за кредит банку).
Згідно з п. 6 П(С)БО , придбані (або створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства в тому випадку, якщо їх вартість може бути достовірно визначена і підприємство очікує отримання економічної вигоди у зв'язку з їх використанням (потенціал, що сприяє надходженню коштів або їх еквівалентів).
Витрати на придбання нематеріальних активів накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", субрахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів". При придбанні інтелектуальної власності в обмін на корпоративні права її вартість, зазначену в установчому документі, також слід відобразити на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".
Відповідно до п. 9 П(С)БО , не визнаються активом витрати на: дослідження; підготовку і перепідготовку кадрів; рекламу, просування продукції на ринку; створення, реорганізацію підприємства; підвищення ділової репутації підприємства.
Інтелектуальна власність на підприємстві може придбаватися як безкоштовно (безоплатно) отримана, в результаті обміну (бартеру), в результаті розробки тощо. Первісна вартість нематеріальних активів внаслідок обміну дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта. Вона визначається як різниця між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу. Якщо залишкова вартість перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість в такому випадку дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта. Первісна вартість безоплатно отриманих нематеріальних активів також дорівнює справедливій вартості на дату їх отримання.
Інтелектуальна власність, внесена до статутного капіталу підприємства, оцінюється фахівцем - експертом-оцінювачем. Отримана при оцінці вартість є справедливою і визнається засновниками.
В таблицях 4.1 – 4.3 наведена кореспонденція рахунків при операціях з нематеріальними активами ТОВ “Кастл”.
Таблиця 4.1.
№ з/п | Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума
1. | Здійснено оплату за програмне забезпечення для комп'ютерів | 371 | 311 | 14400
2. | До податкового кредиту включено суму ПДВ |