31.12.2006 р. | 5000,00 | 2000,00 | 2000,00 | 70000,00 | 35000,00 | 4000,00

Разом: | 9000,00 | 5000,00 | 3000,00 | 130000,00 | 75000,00 | 10000,00

31.12.2007 р. | --- | --- | --- | 50000,00 | 30000,00 | 3000,00

Усього: | --- | --- | --- | 135000,00 | 59000,00 | 8000,00

На підставі наявних даних здійснюємо розрахунок коефіцієнта сумнівності на 31.12.2004 р. по кожній групі окремо. Коефіцієнт сумнівності (Кс) розраховуємо за формулою:

Кс = (SБзн / SДзн), де:

Бнз - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості даної групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн - дебіторська заборгованість по відповідній групі на дату балансу в обраному для спостереження періоді.

Кс (1-ї групи) = (9000,00 грн. / 130000,00 грн.) = 0,06923;

Кс (2-ї групи) = (5000,00 грн. / 75000,00 грн.) = 0,0667;

Кс (3-ї групи) = (3000,00 грн. / 10000,00 грн.) = 0,3.

Резерв сумнівного боргу, що має бути створений на 31.12.2004 р.:

50000,00 грн. х 0,06923 + 30000,00 грн. х 0,0667 + 3000,00 грн. х 0,3 = 6362,50 грн.

Зважаючи на те, що на 31.12.2004 р. залишок резерву сумнівних боргів становив 4000,00 грн., підприємству необхідно донарахувати 2362,50 грн. (6362,50 грн. - 4000,00 грн.).

В наступному прикладі ми продемонструємо порядок визначення величини сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів на умовах наступної оплати.

Приклад 3

Підприємство "В" за даними обліку на 31.12.04 р. має залишок резерву сумнівних боргів у сумі 2000,00 грн. За даними обліку в попередньому 2004 р. чистий доход від реалізації товарів на умовах передоплати склав 500000,00 грн. Для визначення Кс візьмемо для спостереження два попередні роки.

Таблиця 3

Рік | Чистий доход від реалізації товарів на умовах наступної оплати (грн.) | Сума дебіторської заборгованості за товари, що визнана безнадійною (грн.)

1 | 2 | 3

2006 | 400000,00 | 3000,00

2007 | 500000,00 | 4000,00

Усього: | 900000,00 | 7000,00

Кс = 7000,00 грн. / 900000,00 грн. = 0,007778.

Визначаємо відрахування на резерв сумнівних боргів, які повинне здійснити підприємство в 2005 р.:

500000,00 грн. х 0,007778 = 3889,00 грн.

Зважаючи на те, що на 31.12.2004 р. залишок резерву сумнівних боргів становив 2000,00 грн., підприємству необхідно донарахувати 1889,00 грн. (3889,00 грн. - 2000,00 грн).

Останній метод визначення величини резерву сумнівних боргів на підставі визначення платоспроможності окремих дебіторів найпростіший. Він заснований на тому, що величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з фактичних даних про наявність сумнівних боргів конкретних дебіторів.

1 Другий вид заборгованості, кредиторської, відноситься, відповідно, до пасивів.

2 Найпростіша та най імовірніша ситуація, коли підприємство одержує економічні вигоди від дебіторської заборгованості, - це погашення цієї заборгованості дебітором (перерахування грошей на поточний рахунок підприємства, передача активів і т.д.).

3 Вимоги, викладені в П(С)БО 10, не поширюються на бюджетні установи.

4 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - МСБО).

5 Або теперішня вартість майбутніх грошових надходжень.

6 На відміну від кредиторської заборгованості, для відображення якої є два класи рахунків: 5 клас "Довгострокові зобов’язання" й 6 клас "Поточні зобов’язання".

7 Тобто першою подією є постачання продукції, товарів, виконання робіт або надання послуг, а потім, по закінченні певного часу, здійснюється їхня оплата.

8 Адже за умовами договору (контракту) у випадку несплати в певний строк поставленого товару може бути передбачене здійснення його повернення постачальникові.

9 По всій імовірності в цьому випадку мова йде не про всю дебіторську заборгованість підприємства, а тільки про дебіторську заборгованість, що є фінансовим активом. Адже резерв сумнівних боргів створюється саме з цього виду заборгованості.

10 Кількість місяців, узятих для здійснення спостереження, в нашому прикладі три, на відміну від П(С)БО, в якому таких місяців узято шість. Зроблено це з двох причин. По-перше, щоб скоротити обсяги розрахунків. А по-друге, щоб продемонструвати, що вибір періоду спостереження (кількість місяців) залишається на розсуд підприємства, яке при здійсненні таких розрахунків має переслідувати тільки одну мету - досягнення найбільш точного результату. І якщо це можна досягти меншими зусиллями, то цією можливістю необхідно скористатися.

11 Ми вказали, що в третій групі списання безнадійної дебіторської заборгованості дорівнює нулю. Тому що такий варіант не розглядався в П(С)БО 10, але реально він цілком може відбутися.

12 У цьому випадку для спостереження ми вибрали два роки.

Висновок

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Джерело аналізу - баланс підприємства; для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.

У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу .

Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

1) загальну суму дебіторської заборгованості (підсумок гр. З + + гр. 5 - гр. 8 = гр. 9);

2) заборгованість щодо окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад один рік. Таку заборгованість за наявності виправдувальних документів можна віднести до позареалізаційних витрат і списати на збитки як дебіторську