Аналіз організації фінансування та економічної ефективності використання оборотних засобів дав такі результати. Виробничі оборотні фонди з 2006 року зменшились на 17 %, фонди обігу зросли на 379,7%. В тому числі дебіторська заборгованість: за роботи і послуги зросла на 459% і становила в 2007 році 11,8% оборотних засобів, по розрахунках – з 1тис. грн. до 78 тис. грн. і ставила 5,1%, інша дебіторська заборгованість – на 57,4% і становила – 4,9%. Це свідчить про неефективне заморожування коштів, у результаті чого уповільнюється швидкість їх обороту, а також є побічні наслідки, пов’язані з ускладненням обліку і контролю. Але водночас слід мати на увазі, що надання покупцям продукції у кредит призводить до зростання обсягу її реалізації. Правильно розроблена і проведена кредитна політика щодо покупців зменшує зростання ризику безнадійних боргів.

Прискорити інкасацію дебіторської заборгованості можна за допомогою векселів і факторингу. Вексельні розрахунки сприяють зміцненню економічної безпеки підприємства, але через нерозвиненість фондового ринку, великий ризик неплатежів, вони в Україні перебувають на етапі встановлення. Зменшити ризик неплатежів і появи боргу можна за допомогою факторингу – операції переуступки боргових прав підприємства іншому суб’єктові (фактору). Факторинг дає можливість одержання основної суми дебіторської заборгованості за вирахуванням комісійного винагороди. На основі проведеного аналізу можна дійти висновку, що структура оборотних засобів значно впливає на показники, як характеризують платоспроможність господарства і перш за все коефіцієнт ліквідності.

Запобігти накопиченню понаднормативних запасів можна, якщо грамотно визначити потребу господарства у тих чи інших матеріальних ресурсах, складати угоди на їх закупівлю виходячи з потреб виробництва, слідкувати за недопущенням порушень постачальниками строків поставки.

Оптимальне розміщення оборотних активів дає можливість вивільнити значну суму коштів і спрямувати їх у виробництво. Для визначення оптимальних запасів оборотних активів треба розрахувати середню норму запасу в днях, а потім і сукупного нормативу (загальної потреби в оборотних коштах). Підприємство здійснює нормування оборотних коштів за загальноприйнятою методикою відповідно до “Типового положення визначення норм запасів товарно – матеріальних цінностей”, щ розроблене згідно Постанову Кабіне6ту Міністрів України та НБУ “Про нормативи запасів товарно – матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття” від 19 квітні 1993року.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використано показники оборотності. За аналізований період оборотність оборотних коштів прискорилась на 228 днів, що привело до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,62гривні.

На зміну оборотності вплинули два фактори:

а) зростання обсягу виручки прискорило оборотність на 256 днів;

б) збільшення середнього залишку оборотних засобів уповільнило оборотність на 28 днів.

В результаті проведених розрахунків визначено, що прискорення оборотності оборотних засобів вивільнило з обігу грошові кошти в сумі 1288,2тис. грн..

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів визначено користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті.

Так, якщо в 2006 році для одержання з 1 грн. виручки були витрачено 1,34грн. оборотних коштів, то в звітному 2007 році тільки 0,69грн., тобто менше на 0,62грн. на кожну гривню виручки.

Отже, СТОВ “Лука” є нормально фінансово стійким господарством з достатнім рівнем ліквідності і платоспроможності . підприємство за аналізований період в 4 роки стало прибутковим та рентабельним. Хоча на даному етапі воно є досить економічно незалежним від кредиторів, проте не слід збільшувати частку залученого капіталу.

Оборотні засоби господарства використовуються економічно ефективно і фінансується норматив оборотних кошті за рахунок власного капіталу. Проте є резерв оптимізації структури оборотних засобів, за рахунок якого можливе вивільнення додаткових коштів для розширення виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991р.

2. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992р.

3. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про підприємництво” від 22 лютого 2000р.

4. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999р №996 – XIV.

5. Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.1994р. №270 “Про нормативи запасів товарно – матеріальних цінностей державних підприємств та організацій та джерела їх покриття”.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р №419 “Про складання фінансової звітності”.

7. Наказ Міністерства фінансів України “Питання складання фінансової звітності” від 24 лютого 2000р. №37

8. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента – М: Финансы и статистика, 1997.

9. Бандурка О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. І., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. – К.: Либідь, 1998.

10. Бородина О. И. Финансы предприятий – М.: ЮНИТИ, 1995.

11. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы – М.: 1998.

12. Бланк И. А. Управление активами - К.: «Ника – Центр» 2000 – 712с.

13. Борисова В. А. Методологічні основи аналізу фінансового стану підприємств агропромислового виробництва – К.: Фінанси України, №10 ст.63, 2000.

14. Буряк Л. Д. Фінансові ресурси підприємства – К.: Фінанси України №9 ст.23, 2000.

15. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник/під ред. Ф. Ф. Битинця, Л. В. Чихлявської, Н. В. Герасимчука. Житомир: ЖІТІ, 2000–448с.

16. Василик О. Д. Державні фінанси України. Навчальний посібник – К.: Вища школа, 1997.

17. Ефимова О. В. Финансовый анализ. – М.: 1996.

18. Карбовник А. М. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств. Фінанси України, 2001. - №9 ст.92

19. Ковалева А. М. Финансы