Регулюючими доходами вважаються такі доходи, які є закріпленими за вищестоячим бюджетом і частково передаються нижчестоячим бюджетам для їх збалансування у вигляді процентних відрахувань.

Доходами Державного бюджету України служать податки, збори, платежі і відрахування [25.- С.282].

В умовах розвинених ринкових відносин податкова система є важливим елементом регулювання економічних і соціальних процесів у державі. Ефективність її функціонування визначається найрізноманітнішими факторами і насамперед економічним становищем в державі, розкладом політичних сил, рівнем податкової культури, досягненнями економічної науки тощо. Проте є узагальнюючі показники, за якими можна визначити ефективність податкових систем. Це досягнення балансу між стимулюванням економічної активності та соціальною справедливістю податків, а також рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через податки. Величина податків у валовому внутрішньому продукті характеризує роль і місце податкової системи в державному регулюванні економіки. Водночас слід враховувати, що цей показник має здатність змінюватися під впливом економічних, політичних і соціальних факторів, що діють у кожній державі.

Податки існують у людському суспільстві майже тисячу років, але для людини немає більш гнітючої процедури, ніж сплата їх. Високі податки — це завжди неминучі злидні, занепад господарства, шлях до катастрофи і людської трагедії. Там, де високі податки, не може бути й мови про свободу і людську гідність, творчу працю і забезпечене майбутнє. Непосильні податки були причиною багатьох соціальних конфліктів, кровопролитних воєн, занепаду цілих цивілізацій.

Водночас запровадження податків мало надзвичайно важливе прогресивне значення для розвитку людського суспільства. їх порівнюють з винаходом колеса або парової машини.

Мобілізуючи через податки значні ресурси в своє розпорядження, державні структури забезпечували захист своєї держави, розвивали виробництво, поліпшували матеріальне становище своїх громадян, суттєво впливали на стан і розвиток науки, культури, міждержавних зв'язків.

Податки — це термометр для господарського організму, і якщо температура висока (а таким показником може бути частка податків у доходах населення), то загибель організму неминуча. Між людським і економічним організмами є одна спільність: нормальна температура в них однакова. В будь-якій державі громадяни зобов'язані віддавати частину своїх доходів на загальнодержавні потреби. Досконалість форм і методів передавання цих коштів свідчить про рівень розвитку держави, її економічних і правових інституцій. Створення податкової системи — це не тільки практична, але й дуже серйозна наукова проблема. Вона потребує глибокого аналізу господарського життя в державі, доходів населення і підприємницьких структур, бюджету сім'ї. Тільки за такими матеріалами можна зробити висновок про доцільність введення того чи іншого податку, спрогнозувати його вплив на економічні та соціальні процеси [23.- С.456].

Змінюються не тільки види і форми стягнення до бюджетів певних сум коштів, а й саме відношення до податків. Вони стають ефективним знаряддям реалізації державної політики з питань економіки і соціального розвитку. За допомогою податків здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту в територіальному, галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує недоліки ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості. Проте не слід забувати, що податки є й дуже небезпечною зброєю в розпорядженні держави. Без наукової концепції податкової політики вони можуть перетворитися на гальмо економічного розвитку держави. Концепція податкової політики держави має містити обгрунтовані висновки про вплив оподаткування на результати господарської діяльності підприємств і організацій, обсяг, напрями і характер інвестицій, розмір і структуру фонду споживання, галузеву і територіальну структуру економіки.

Так, доходи Державного бюджету України формуються за рахунок [15.-С.129]:—

податку на додану вартість;—

податку на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності;—

акцизний збір з імпортних та вітчизняних товарів;—

податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності і підпорядкування у розмірі, що дорівнює 30 відсоткам від ставки, передбаченої законодавством України;—

податок на доходи фізичних осіб;—

30% збору за забруднення навколишнього середовища;—

надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;—

рентна плата за нафту та природній газ ;—

консульські збори, які стягуються на території України;—

кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішення суду, скарбів і т.д.;—

відрахування від сплати за транзит природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку через територію України;—

платежі у Фонд соціального захисту інвалідів України;—

надходження від збору на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг загального користування, крім 50% коштів, які збираються на території міста Києва;—

частини доходів від приватизації державного майна, що перебуває в загальнодержавній власності, яка визначається законом про Державний бюджет України на наступний рік;—

надходжень від реалізації державного майна, що перебуває в загальнодержавній власності;—

орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що перебувають у загальнодержавній власності;—

збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення з боку громадян (згідно закону з 1 січня 1999 року);—

збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;—

збір до Державного інноваційного фонду:—

збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;—

надходжень від внутрішніх позик;—

перевищення доходів над видатками Національного банку України;

— повернуті державні позики, процентів по наданих державок позиках і кредитах;—

дивідендів, одержаних від акцій та інших цінних паперів, ще належать державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств загальнодержавної власності;—

збір за спеціальне використання природних ресурсів;

— інших доходів, встановлених законодавством України і віднесених до доходів Державного бюджету України.

Таблиця 1

Структура доходів Державного бюджету України у 2005 р.

Найменування доходів | в %

Доходів:

всього, в т. ч. | 100,0

податок на додану вартість | 12,7

податок на прибуток підприємств | 7,2

акцизний збір | 2,4

прибутковий податок з громадян | 4,8

збори та інші неподаткові доходи