5. Може статися так, що ваш контрагент раптом заявить, що при підписанні договору його обманули, ввели в оману, "підсунули" для підписання не той примірник договору тощо. Тому рекомендується зберегти проекти договору із власноручними виправленнями, зауваженнями та вставками іншої сторони. Такий документ у господарському суді може слугувати доказом того, що ваш контрагент, укладаючи угоду, зовсім ні в чому не помилявся, а діяв розсудливо і обдумано.

Особливо недопустимі в договорі "розмиті" фрази та різночитання. Щодо останніх необхідно сказати, що коли в тексті договору наявні різні положення з однієї й тієї умови, то за інших рівних умов вважається, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо умови договору.

Аналіз виконання договірних зобов'язань

У будь-якому контракті обумовлені терміни поставки. Він може містити вимогу щодо поставок товару однаковими партіями через рівні проміжки часу або визначено циклічність поставки. Невиконання умов договору в частині термінів поставки надто негативно позначається на економічних показниках торгово-посередницького підприємства, а саме:

- виникає нерівномірне навантаження на транспорт;

- нерівномірно завантажуються роботою продавці, вантажники, робітники й інший персонал;

- деякий час склади частково пустують, а потім немає можливості розмістити у них усі поставлені понад норму товари;

- утворюються наднормативні товарні запаси;

- у разі недопоставки попит задовольняється частково, що може стати причиною переходу частини споживачів до конкурентів.

Отже, нерівномірність поставки спричиняє прямі й непрямі збитки покупцю. Він має право вимагати від постачальника компенсації своїх прямих і непрямих втрат.

Для організації контролю (моніторингу) за ходом виконання постачальниками своїх зобов'язань з поставки товарів використовують облікові картки щодо окремих постачальників або спеціально розроблені комп'ютерні програми, які дають змогу у динаміці оцінювати ступінь виконання зобов'язань.

Отримана інформація використовується для:

- оцінки (рангування) окремих постачальників за ступенем ризику;

- обґрунтування рішень щодо доцільності продовження закупівлі товарів в окремого постачальника;

- прийняття управлінських рішень щодо звернення до арбітражного суду та накладання штрафів на постачальників, що не виконують взятих на себе зобов'язань;

- прийняття управлінських рішень стосовно додаткової закупівлі товарів в інших постачальників при нестабільному надходженні необхідних товарів у торговельне підприємство.

У процесі аналізу відповідності фактичного обсягу надходження товарів щодо укладених договорів (контрактів) на поставку товарів визначають питому вагу у фактичному обсязі надходження товарів окремих груп постачальників-виробників та посередників, внутрішніх та зовнішніх, внутріпіньосистем-них та позасистемних, постійних та одноразових, а також окремих видів договорів закупки товарів: купівлі-продажу (із диференціюванням обсягів надходження за термінами оплати), комісій, консигнацій.

Оскільки окремі групи постачальників та види договорів закупки характеризуються різними ступенями ризику невиконання, за різними рівнями відповідають інтересам торговельного підприємства, проведення структурного аналізу дає змогу зробити висновок про якість товарного забезпечення обороту підприємства.

У процесі цього етапу роботи розраховується коефіцієнт виконання договірних зобов'язань підприємством та окремими постачальниками (групами постачальників) як відношення обсягу фактичної поставки до обсягу поставки, обумовленого договором. Якщо значення цього коефіцієнта нижче за одиницю, необхідно детально вивчити причини такого становища, зокрема:

- недобросовісність постачальника;

- відмова торговельного підприємства від закупівлі деяких товарів, передбачених договорами;

- дії обставин непереборної сили та ін.

Якщо невиконання укладених договорів пояснюється лише невиконанням постачальником своїх зобов'язань, то цей показник може використовуватися для прийняття рішення щодо доцільності продовження з ним договірних відносин.

Висновки

Загальна методологія визначення ефективності може бути формалізована таким співвідношенням:

F=E/P,

де F - - ефективність;

Е -- ефект (результати);

Р -- витрати (ресурси).

При цьому слід мати на увазі, що, звичайно, перелік ресурсів підприємства, котрі визначають його ефективність, не є вичерпним, тобто в конкретних умовах на ефективність діяльності підприємства можуть чинити істотний вплив інші фактори. Аналіз ринків збуту є важливим напрямом аналізу від якого в кінцевому рахунку залежать: обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку, фінансовий стан та ін. Оцінка конкурентоспроможності ґрунтується на дослідженні потреб покупців та вимог ринку.

Для досягнення успіху у підприємницькій діяльності, забезпечення стабільності на ринку в умовах конкуренції потрібна копітка аналітична робота в усіх сферах діяльності підприємства, в усіх його структурних ланках з метою оцінки “вузьких місць” і недоліків, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків зміни економічних показників, виявлення винуватців та пайової участі партнерів в отриманих результатах. Тільки ті виробничі колективи, які володіють досконалою системою аналітичних досліджень, можуть уникнути необґрунтованого ризику у прийнятті господарських рішень, швидко адаптуватись до змін ринкового середовища.

Економічний аналіз на основі комплексного дослідження всіх елементів економічної роботи підприємства, глибокого вивчення процесів і явищ господарської діяльності у їх взаємозв’язку, взаємозалежності і взаємозумовленості дає змогу об’єктивно оцінити хід господарювання, визначити розміри очікуваних результатів і з’ясувати причини відхилень від стандартизованих параметрів та виявити резерви підвищення ефективності виробництва і розробити заходи щодо їх мобілізації.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Закон України "Про підприємства в Україні", 2001.

2. Закон України "Про товарну біржу", 2001.

3. Закон України "Про захист прав споживачів", 2003.

4. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2005 р. № 108 // 36. законодавчих та нормативних документів, регламентуючих діяльність підприємств внутрішньої торгівлі всіх форм власності. — Вип. 1. — К.: Зовнішторгвидав України, 2006. — С. 174-185.

5. Правила продажу продовольчих товарів: Затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 2005 р. // Бізнес. — 2005. — № 12.

6. Правила продажу непродовольчих товарів: Затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 27 травня 2005 р. // Бізнес. — 2005. — № 12.

7. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навч. посіб. — К.: КНТЕУ,