Отже, кредитна лінія - це гнучкий механізм короткострокового кредитування, завдяки йому задовольняється тимчасова потреба позичальника у вільних коштах здебільшого гроші йдуть на покриття поточних часто сезонних витрат. Отже, головне призначення кредитної лінії для клієнта - забезпечити власну ліквідність чи, як кажуть, мати "ліквідну подушку". [5, с.120]

Комерційні банки у країнах з розвинутою ринковою економікою, особливо англійські, практикують кредитування у формі овердафту. Але в останні роки ця тенденція помічається і в українських банках. Для деяких вітчизняних банків цей метод кредитування не є новим і досить широко використовується в банківській практиці. Отже, овердрафт - короткострокова позичка, яка надається банком надійному клієнту понад залишок на його поточному рахунку у межах наперед обумовленої суми (ліміта кредитування), шляхом дебетування цього рахунку за рахунок кредитних ресурсів банку. [3, с. 145].

Банки кредитують клієнтів у такий спосіб з метою оптимізації платіжного обороту і виконання в повному обсязі зобов'язань клієнтів по поточних платежах.

Здійснення кредитування у формі овердрафту залежить перш за все від наявності у позичальника поточного рахунку в тому банку, який буде здійснювати його кредитування. Але, звичайно, якщо у клієнта банку немає особливої домовленості з останнім щодо його кредитування за поточним рахунком, то він не може здійснювати платежі на суму, що перевищує його залишок на рахунку, оскільки банк може повернути платіжні документи неоплаченими. Так, Інструкція НБУ "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає, що банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах коштів наявних на їхніх рахунках. Однак, коли клієнт домовляється з банком про кредитування у формі овердрафту, то банк дозволяє йому збільшувати витратні операції на поточному рахунку в межах погодженого ліміту. [8, с.56].

Овердрафт може утворюватись тільки протягом операційного дня. При закритті банком поточного операційного дня, від'ємне сальдо на рахунку клієнта, яке виникло при дозволеному овердрафті закривається за рахунок надання кредитних ресурсів у рамках укладеного договору.

Овердрафт дає змогу клієнтові долати короткочасні труднощі з готівковими коштами. Завдяки йому можна виплачувати борги, коли настає строк їх оплати, у разі, якщо витрати тимчасово перевищують надходження. Клієнти часто називають овердрафт позичкою під обігові кошти, і це дійсно так. Овердрафт не дуже зручний для фінансування капіталовкладень наприклад з метою придбання нерухомості чи транспортного засобу. Грошові кошти для подібних потреб краще залучати використовуючи позичкові рахунки, графік погашення позичених коштів за якими більш підходить для такої мети. [8, с.57]

Овердрафт надається банком платоспроможним позичальникам для покриття тимчасового дефіциту безготівкових коштів на поточному рахунку для проведення платежів шляхом автоматичного дебетування позичкового рахунку та кредитування поточного рахунку позичальника. Тому, якщо витрати клієнта постійно перевищують доходи тобто його рахунок знаходиться постійно в овердрафті вважається, що він має стійку овердрафтну основу (тверду основу) замість плаваючої. З стійким овердрафтом необхідно ретельно розбиратися і доцільно перетворювати в позичку певного терміну, тобто формально потрібно признати її більш постійну основу. Безумовно, постійні позики не слід заохочувати і зниження твердого овердрафту, як правило, повинно стати вимогою, банку. Отже, для банку було б нерозумно погоджуватись на кредитування клієнта в такому випадку, оскільки сума боргу з кожним місяцем зростатиме, без будь якої перспективи на погашення. Замість цього варто переконати клієнта впорядкувати свій бюджет, реорганізувати власні фінанси та знизити витрати чи зовсім відмовитись від деяких. [3, с.146]

Ліміт овердрафту визначається потребами клієнта в позичці. Але він не повинен перевищувати суму, яка, на думку банку, може бути повернена клієнтом вчасно і в повному обсязі. Тому визначення суми ліміту є важливим завданням банку. Методика розрахунку суми ліміту у кожного банку своя і визначається нормативними документами банку. Комерційні банки України, використовуючи досвід зарубіжних, при кредитуванні у формі овердрафту можуть встановлювати один з таких видів ліміту:

а) ліміт як максимально допустимий розмір планового дебетового сальдо на рахунку позичальника, що може виникнути протягом операційного дня в результаті перевищення суми платіжних доручень позичальника над залишком його рахунку;

б) ліміт у розмірі не більше середньомісячного кредитового обороту позичальника;

в) ліміт як максимально допустима сума заборгованості яку може мати позичальник за даним видом позики (з урахуванням нарахованих, але не погашених відсотків) протягом строку дії договору.

Для визначення ліміту овердрафту доцільно використовувати середньомісячний оборот за кредитом поточного рахунку клієнта банку за період не менше шести повних календарних місяців, що передують прийняттю рішення про відкриття овердрафту (або за попередній сезон виробництва для підприємства із сезонним характером виробництва). При визначенні ліміту овердрафту не потрібно враховувати надходження, пов'язані з наданням усіх видів кредитів, фінансовою допомогою, транзитними оборотами.

Середньомісячний оборот за кредитом поточного рахунку клієнта за 6 місяців визначається шляхом обчислення середнього кредитного обороту по поточному рахунку за 6 місяців, на кількість місяців. До встановлення ліміту овердрафту доцільно підходити диференційовано, залежно від ступеню надійності та класифікації позичальника.

Банку доцільно щомісячно переглядати ліміт овердрафту залежно від зміни обсягів обороту за кредитом поточного рахунку. Так, при зміні обсягів оборотів за минулий місяць більше, ніж на 30% від середньомісячного кредитового обороту, що розраховувався за попередній місяць бажано змінювати розмір ліміту. [8, с.60]

Відсоткова ставка встановлюється індивідуально для кожного позичальника і є договірною. При кредитуванні у