Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, ро-біт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий конт-роль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

За умов ринкової економіки, коли підприємства мусять само-стійно вирішувати проблеми фінансового забезпечення власної ви-робничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки та суспільного життя в країні. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозпо-ділу національного доходу як на рівні підприємств, так і на загаль-нодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підпри-ємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.

Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансо-ваності в економіці країни матеріальних та грошових фондів, при-значених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національ-ної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисци-пліни в народному господарстві.

Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрі-шнього валового продукту, забезпечуючи формування та використан-ня доходів і грошових фондів, безпосередньо пов'язані з іншими еко-номічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси під-приємств можуть бути важливим інструментом економічного стиму-лювання, контролю за станом економіки країни та управління нею.

Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругооборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджу-вати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяль-ність, регулювати структурну перебудову економіки.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фі-нансів підприємств є:—

різноманітність форм власності;—

свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;—

вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;—

самофінансування підприємництва;—

правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;—

обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

Життя довело ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система сприяє ство-ренню гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів та досягнень науково-технічного прогресу.

Під час переходу до ринкової системи господарювання заро-джується конкуренція як важливий механізм регулювання еко-номічних процесів. Однак у перехідний період вона ще незначна. Це дає змогу продавцям установлювати й підтримувати більш ви-сокі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за розвинутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві, безробіття, а в кінце-вому рахунку — до соціально-економічної та політичної нестабі-льності.

Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечити правильною організацією управління фінансами: рухом фінансо-вих ресурсів та фінансовими відносинами. Зміст фінансового ме-неджменту полягає в ефективному використанні фінансового ме-ханізму для досягнення стратегічних та тактичних цілей підпри-ємства.

Фінансовий механізм підприємства — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових від-носин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кін-цеві результати виробництва. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (ви-ручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, по-датки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

До головних завдань фінансового менеджменту належать: ви-явлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціона-лізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Мобілізуючи кошти інших власників для покриття витрат на власному підприємстві, фінансисти повинні мати чітке уявлення про мету інвестування ресурсів і давати рекомендації щодо форм залучення коштів. Для покриття короткострокової та середньострокової потреби у фінансових ресурсах доцільно використовувати позички банків. Здійснюючи великі капітальні вкладення, можна скористатися додатковою емісією цінних паперів. Однак таку ре-комендацію можна дати лише тоді, коли фінансисти грунтовно дослідили фінансовий ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів, урахували можливі зміни кон'юнктури й упевнені в порівняно швидкій та вигідній реалізації цінних паперів підпри-ємства.

На підставі маркетингового дослідження підприємство вирішує такі три проблеми: які товари, роботи, послуги слід виробляти та в якій кількості? Як мають бути вироблені ці товари? Хто отримає, придбає чи зможе використати ці товари та послуги? Фінансисти зобов'язані визначити обсяг та джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у виробництво і реалізацію продукції, виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, страховими організаціями, цільовими фондами суб'єктами господарювання.

Процес виробництва відбувається в певній технологічній послі-довності, коли безперервно повторюється стадія придбання сирови-ни, матеріалів та підготовки їх до виробництва, стадія перетворення сировини на напівфабрикати, незавершене виробництво, готову продукцію. Потреба в коштах у підприємства виникає на кожній із цих стадій іще до відшкодування виробничих витрат з виручки від реалізації продукції. Саме тому кожне підприємство, формуючи свій капітал (статутний фонд), мусить передбачити необхідну суму обо-ротних коштів. Вкладені оборотні кошти на кожній стадії виробни-чого процесу, переходячи з однієї функціональної форми в іншу, заміщуються після реалізації продукції.

Дуже важливим у процесі управління фінансами підприємств є визначення такої потреби в оборотних коштах, яка забезпечу-вала б мінімально необхідні розміри виробничих запасів, неза-вершеного виробництва, залишків готової продукції для вико-нання виробничої програми. За браком власних оборотних кош-тів для