Брак оборотних коштів у окремих підприємств виникає саме через те, що надходження та використання грошей не збігаються в часі і здійснюються в різних обсягах. Унаслідок цього в одних підприємств на певний момент з'являються тимчасово вільні ко-шти, а в інших — виникає тимчасова потреба в них. Ця супереч-ність процесу відтворення вирішується комерційними банками через кредитування підприємств. За тимчасового дефіциту влас-них оборотних коштів підприємство звертається в банк з метою одержання кредитів.

Управління фінансами включає також сферу фінансового забез-печення капітальних вкладень на технічне переобладнання, реконс-трукцію та розширення підприємств. У цьому разі фінансисти му-сять точно визначити: власні джерела фінансування капітальних вкладень, передовсім амортизаційні відрахування та чистий прибу-ток; залучені кошти, які можуть надійти від емісії цінних паперів; можливості одержання довгострокових кредитів.

Безпосереднім завданням управління фінансами підприємств є забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації продукції для відновлення оборотних коштів, форму-вання амортизаційного фонду, валового та чистого доходу. Кожне підприємство прагне забезпечити ліквідність оборотних активів для своєчасного погашення короткострокової кредиторської за-боргованості. Тому своєчасне та повне надходження виручки від реалізації продукції постійно контролюється фінансовими мене-джерами.

Амортизаційні відрахування нині є найважливішим елементом витрат на виробництво та основним джерелом капітальних вкла-день. Управління формуванням та використанням амортизаційних відрахувань, особливо у разі застосування нового методу їх нараху-вання, прискореної амортизації, є важливою стороною фінансового менеджменту. Першочерговим завданням є також своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, державними цільо-вими фондами, банками, страховими компаніями та іншими суб'єк-тами господарювання.

Чинним законодавством та нормативними актами встановлено конкретні строки платежів з кожного виду податків та інших обов'язкових внесків. Несвоєчасне та неповне перерахування таких платежів у бюджет спричиняє застосування фінансових санкцій до підприємств-неплатників. Ці санкції можуть стати причиною знач-них позареалізаційних витрат, чого в жодному разі не повинен до-пускати фінансовий менеджер.

Управління фінансами підприємств включає також сферу формування, розподілу та використання прибутку, який залишає-ться в розпорядженні підприємства. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу від-творення. Так, у результаті фінансово-господарської діяльності підприємств держава одержує свою частку у вигляді податків, підприємство — у вигляді чистого прибутку, а працівники — від розподілу грошових фондів, що їх було створено за рахунок при-бутку. Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мо-тивація розвитку виробництва, можливість дальшого збільшення прибутку.