У проекті бюджету на 2000 рік передбачені надходження коштів від приватизації державного майна в сумі 2560,2 млн.грн.

проти 767,1 млн.грн. очікуваних у 1999 році.

Комітет з питань бюджету не може погодитись з пропозицією Уряду щодо продажу найбільш ліквідних стратегічних підприємств без згоди на це Верховної Ради України.

Вважаємо, що Фонд державного майна самоусунувся від роботи по продажу рядових, не стратегічно важливих підприємств.

Запропонований Урядом перелік підприємств, які підлягають продажу у 2000 році підлягає розгляду і затвердженню Верховною Радою України.

Таблиця 8.

Порівняльний прогноз надходжень податкових та неподаткових платежів до зведеного бюджету України у 2000 році

(млн. грн.) |

Прогноз Кабінету Міністрів | Прогноз Комітету

2000 р. | Відхилення

2000 р. від

плану1999р. | 2000 р. | Відхилення від прогнозу

Кабінету

Міністрів

Податкові надходження

Прибутковий податок з громадян | 4181 | +24 | 4300 | +119

Податок на прибуток підприємств | 6098 | +1398 | 5500 | -598

Податок на додану вартість | 10620 | +2317 | 9700 | -920

Акцизний збір | 1912 | -910 | 21Ї2 | +200

Ввізне та вивізне мито | 1369 | -219 | 1569 | +200

Неподаткові надходження

Рентна плата: | 216 | -117 | 431 | +215

- за нафту, що видобувається в Україні | 38 | +8 | 38 | -

- за газ, що видобувається в Україні | 178 | -125 | 393 | +215

Відрахування від плати за транзит

природного газу по території України | 905 | -710 | 1995 | +1090

Висновок:

Одним із напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожної статті протягом попередніх років та врахування певних об’єктивних причин відхилення від передбачених показ-ників. Відомо, що з року в рік не виконуються надходження по статті сплати рентних платежів за нафту й природний газ, що добуваються в Україні, та різниця в цінах на природний газ. При визначенні суми надходжень по цій статті необхідно враховувати певні економічні чинники — паління вироб-ництва у цій сфері та зростання неплатежів. Посилення лібералізації в економіці передбачає збільшення надходжень від права володіння державним майном дивідендів, отриманих державою в акціонерних товариствах, надходжень від оренди цілісних майнових комп-лексів, приватизації. Найважливіша проблема, пов’язана з ефективним вико-ристанням державного майна, — визначення його реальної вартості.Досягнення збалансованості державного бюджету може здійснюватись за рахунок знаходження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна завдяки впровадженню ко-мерційних конкурсів. Принцип формування витратної частини бюджету на основі наявних фінансових ресурсів застосовується при формуванні бюджету з метою реального його виконання, недопущення додаткового залучення емісійних джерел покриття дефіциту бюджету. Проте його дотримання пот-ребує нових підходів щодо вирішення питання державного регулювання еко-номіки та забезпечення соціальних гарантій.

Аналіз податкової системи України засвідчує її фіскальний характер, який стимулює затратні методи виробничо-комерційної діяльності під-приємств, стримує економічний розвиток країни. У законах слабо виписана роль регіонів. До того ж суттєвим недоліком податкового законодавства є його нестабільність: часті зміни в правилах стягнення податків, скасування пільг або, навпаки, внесення нових.На сьогодні в Україні актуальним є вирішення питань податкової стабі-лізації, створення адекватної ефективної податкової системи, її розробка здійснюється на ґрунтовному вивченні податкового законодавства цивілізо-ваних країн, класифікації податків, методів обліку та контролю податкових надходжень, аналізу впливу податків на фінансові показники підприємств.

Організація Об'єднаних Націй надає підтримку країнам, що стали на шлях осучаснення своєї економіки, сприяючи тим самим їх участі в міжна-родному розподілі праці. Одним із напрямків надання допомоги є сприяння створенню податкової системи — відносно простої, доступної для розуміння і виконання і разом з тим такої, що покращує взаємовідносини з країнами світового співтовариства.

2.3.Досвід країн з ринковою економікою та країн з перехідною економікою по формуванню доходів бюджету.

Бюджет як інструмент економічної та соціальної політики залежить від економічних умов, і, у свою чергу, має впливати на ці ж таки економічні умови. Так само методи складання бюджету перебувають під впливом і покликані самі впливати на те середовище, в якому приймаються рішення.

Протягом 1950-х та 1960-х і, певною мірою, аж до кінця 1970-х років масштаби і роль державного сектору істотно зросли; у країнах-учасницях ОЕСР частка сукупних витрат на всіх рівнях державного управління у складі валового внутрішнього продукту в середньому майже подвоїлася. Економічні результати характеризувалися високими показниками і політику витрачання державних коштів можна загалом визначити як політику активізації економіки, економічного зростання і посилення державного втручання. Складання бюджету часто зводилося до вибору з розмаїття ідей, спрямованих на збільшення витрат на нові програми або розширення переліку послуг. У цей період зросла роль урядів у безпосередньому перерозподіл національного доходу, і одержала розвиток колективна відповідальність держави за рівень добробуту, за величину окремих фінансових ризиків, пов’язаних з коливаннями від стану економіки, старістю і захворюванням.Від середини 1970 років все більше урядів ставало відвертими позичальниками. На 1982 рік державні бюджети багатьох країн були дефіцитними. Почало зростати занепокоєння наслідками зростаючого боргового тягаря; повсюдно і невпинно зростаюча частка боргових відсотків у загальних витратах витісняла інші варіанти витрачання коштів і обмежувала гнучкість поведінки урядів. У приписах економічної політики почали підкреслювати потребу не лише у стримуванні або скороченні дефіциту, а й у стабільності фіскальних умов, які б сприяли зростанню приватного сектора. Деякі уряди почали ставити під сумнів достоїнства, не кажучи вже про вартість утримання, значного державного сектора.

Проте від середини 1970-х років