Бюджетне фінансування будується на принципах: обгрунтованосгі величини витрат; чіткого цільового ви-користання коштів; обліку виконання запланованих в бюджеті заходів; контролю за ефективним використан-ням коштів.

Висвітлення теми бюджету буде неповним, якщо не торкнутися питання про створення резервів бюджету.

Бюджетні резерви — це фонди непередбачених вит-рат, які створюються у відповідних бюджетах для безпе-ребійного фінансування запланованих в бюджетах за-ходів за умов зниження доходів чи у разі фінансування непередбачених витрат невідкладного характеру.

Розміри бюджетних резервів залежать від співвідно-шення доходів і видатків бюджетів і, як правило, не пе-ревищують 3 % обсягів бюджетів.

До бюджетних резервів зараховують і оборотну касо-ву готівку — кошти, що резервуються у відповідних бюджетах для покриття тимчасових касових розривів, які виникають у процесі виконання бюджетів. Суми обо-ротної касової готівки встановлюються при затвердженні відповідних бюджетів.

Обов'язковою умовою використання оборотної касо-вої готівки є повне її повернення на кінець року. В цьому її відмінність від інших бюджетних резервів, використання яких не передбачає безпосереднього їх відтворення, за винятком фінансування заходів на умо-вах повернення витрачених коштів до бюджету, з якого вони були одержані.

На виконання як державного, так і місцевих бюд-жетів впливають такі чинники: зростання валового внутрішнього продукту, розширення підприємствами всіх форм власності обсягів випуску товарів та їх реалізації, збільшення обсягу виробництва і закупок сільськогосподарської продукції, зростання заробітної плати по установах, що фінансуються з бюджету. Поряд з цим держава має проводити заходи по забезпеченню жорсткого режиму економії коштів, це дасть змогу зменшити видатки бюджетів усіх рівнів та збільшити виділення коштів на інвестиційну діяльність.

Важливе значення у виконанні Державного бюджету займає бюджетний процес. Бюджетний процес починається з аналізу звітних даних по виконанню Державного та місцевих бюджетів за попередні роки, з виявлення тенденцій у виконанні дохідної і видаткової частин бюджету. Де-тально аналізуються надходження по окремих податках, визначаються збільшення чи зменшення доходів по кожному виду податків, їх вплив на виконання доходів бюджетів різних ланок бюджетної системи. Аналогічно аналізується виконання видаткової частини як Держав-ного, так і місцевих бюджетів.

Організація бюджетного процесу здійснюється відповідно до Закону про бюджетну систему України, рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих рад народних депутатів та їх виконавчих ор-ганів.

Реалізація законодавчих і нормативних актів по бюджетних повноваженнях відповідних рад відбувається шляхом складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів усіх ланок бюджетної системи. Чітко регла-ментований нормативними актами цей порядок має на-зву бюджетвого процесу.

У бюджетному процесі задіяно багато суспільних відносин, що регулюються відповідними законодавчими та нормативними актами і які через них набувають фор-ми бюджетних відносин.

Бюджетний процес від початку складання, проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Це дисциплінує всі органи управління, які виконують бюджети відповідних рівнів.

Розглядаючи законодавчі і нормативні акти, які регламентують бюджетний процес, в останньому можна виділити такі етапи:

Розглянемо етапи бюджетного процесу в розрізі його складових частин, виконавців та термінів. Для більш чіткого уяснення ці етапи зведемо в таблицю.

Етапи бюджетного процесу на загальнодержавному рівні.

Етапи | Складові частини | Виконавці | Термін

1 складання

2.Розділ

3. Затверд

ження

4.Виконання і

контроль

5. Звіт про

виконання |

прогнозних

макропоказників

економічного і

соціального розвитку

України

2. Розробка і

подання

ПрезидентуУкраїни

бюджетної резолюції

оформлення проекту

Закону про державний бюджет

проекту зведеного бюджету

України

(в розрізі доведених до них

показників) та внесення

пропозицій

пропозицій. Їх узагальнення

і подання проекту

Зведеного та Державного

бюжетів на розгляд Кабінету

Міністрів

закону про Державний

бюджет і подання його його Президенту України

Державного бюджету і

внесення його Верховній Раді

Закону про Державний бюджет

Державний бюджет і

подання цого на підпис

Президенту

Державний бюджет

Виконання

2.Контроль

виконання державного бюджету Верховній Раді

звіту про виконання

Державного бюджету

Державний бюджет та

зведений бюджет | Міністерство економіки

за участю Міністерства фінансів, Національного банку

України, інших міністерств і

відомств

Верховна Рада

Верховна Рада

Кабінет Міністрів

Міністерство фінансів

Міністерства і відомства

Міністерство фінансів

Кабінет Міністрів

Президент України

Верховна Рада

Верховна Рада

Президент України

Кабінет Міністрів,

Міністерство фінансів,

Державне казначейство

Рахункова палата, інші державні органи

Президент України

Міністерство фінансів

Верховна Рада

Верховна Рада | До 1 червня

До 15 червня

2 тижні після

доведення

До 15 серпня

До 15 вересня

До 2 грудня .

Кінцевий термін

30 грудня

У 2 тижневий

термін після

отримання

Протягом року

Постійно

До 1 травня року. наступного за

звітним

Класифікація цих етапів має певну умовність, тому що всі етапи тісно пов’язані між собою, і в процесі виконання бюджету може мати місце, як це було в 1998 році, повернення до коректування державного бюджету в бік зменшення за видатковою частиною. Що було здійснено згідно з указом Президента.

Отже, бюджет є досить складною і динамічною категорією, яка залежить під багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів, і тому його зміст, структура, склад доходів і видатків, нормативна база функціонування різні в кожному історичному періоді, а та-кож по відношенню до конкретної держави.

Свої характерні риси має бюджет і в ринковій економіці.

Ринкова економіка має пенні характерні особливості, що відрізняють її від попередніх господарських систем.

Потрібно також відзначити, що кожна країна формує свою економіку, і країни, що цю форму господарювання вибрали пріоритетною, вносять певні риси, які несуть відбиток націо-нальних ознак. Але ринкова економіка має загальні характерні особливості, які проявляються в усіх державах з цією формою господарювання. Це відносно самостійне господарювання під-приємств, організації без суттєвого втручання держави у ви-робничий процес, конкуренція між товаровиробниками за рин-ки збуту тощо. Але ринковий механізм в повній мірі не може вирішити такі важливі для держави питання економічного ха-рактеру, як розвиток наукомістких