В.Давидов писав: «Коли дитину штовхають у науку в 5—6-му класі, а її привчили вірити лише практичному досвідові, тому, що має практичний індивідуальний сенс, її, природно не може цікавити якась фізика або хімія. Це результат того, що ми не реалізуємо справжні вікові можливості дитини на попередньому етапі». Саме в період від 7 до 10 років закладається база освіти людини. Тому нову парадигму освіти, яка відповідає реаліям сучасного світу, потрібно будувати на зовсім інших психологічних підходах. У чому ж принципові відмінності розвиваючої системи навчання від інших педагогічних новацій? По-перше, вона побудована на певних філософських основах і принципах гуманістичних та психологічних традицій. По-друге, спирається на фундаментальні психологічні до- слідження, сорокалітній психолого-педагогічний експеримент, де розроблений новий теоретичний зміст початкової освіти.

2. Проблема між теорією і практикою української освіти

Найгострішою проблемою для будь-якої теорії є її практична реалізація. Те, що система розвиваючого навчання (РН), розроблена на 2—3-х експериментальних майданчиках, була запущена в масову школу в дуже короткий термін — 7—8 років, свідчить: вона справді має системні якості, які можуть засвоювати творчі педагоги. Картина розвитку в класах РН радикально відрізнялася від традиційної. До кінця молодшого шкільного віку в дітей з’являвся стійкий інтерес до навчання, величезні зміни відбувалися в розвитку особистості. У хлопців інтенсивно формувалася нова система цінностей, основу якої становили пізнання і співпраця, адекватна самооцінка. Дитина в класі РН — суб’єкт і об’єкт власної діяльності, тому вона творець самої себе і свого середовища. Але коли такі діти зіштовхуються з традиційною системою освіти, неминуче виникає конфлікт. Вони не розуміють, навіщо потрібно вчити правило, якщо можна самостійно розв’язати задачу, не сприймають стилю авторитарного спілкування, коли нехтують їхньою особистою гідністю.

Маємо протистояння двох світів, двох свідомостей — відкритих і закритих. Здавалося б, результат взаємодії неміцної психіки підлітка з авторитарною педаго-гікою відомий заздалегідь: ефект РН перекреслюється. Але насправді цього не буває. Дослідження засвідчують: коли емоційний шок подоланий, ситуація стає для дітей проблемною, і вони знаходять із неї вихід.

Система розвиваючого навчання стає в наші дні найважливішим чинником майбутнього відкритого суспільства, цінності якого — індивідуальна свобода і солідарність, особиста незалежність і добровільна співпраця — повинні виховуватися з дитинства.

Ще одна надзвичайно важлива проблема — перехід на дванадцятирічне навчання. Академік АПН України, директор Інституту психології Сергій Максименко зазначає, що шестирічні діти ще не готові до шкільного навчання, їм важко адаптуватися до класно-урочної системи. Рівень мислення шестирічок переважно уявний, тоді як навчальний процес побудований на базі вербально-наукового мислення. Усвідомлення цих фактів змусило психологів ще 1984 року виступити проти запровадження одинадцятирічного терміну навчання. Сучасна вітчизняна школа не в змозі забезпечити повноцінний психологічний розвиток шестирічних дітей, і недаремно більшість батьків не хочуть віддавати дітей цього віку до школи. Зараз пропонують продовжити термін навчання ще на рік. Чи приведе це до зниження навантажень? Ні. Шкільні перевантаження — в основному результат ініціативи вчителів, керівників ліцеїв і гімназій, які сподіваються в такий спосіб поліпшити результати навчання. Оскільки перевантаження виникають за рахунок варіативної частини програми, то продовження терміну навчання не викличе її зникнення, понад те — з’явиться додатковий час для додаткових навантажень. Чи приведе збільшення терміну навчання до збільшення обсягу знань? Можливо. Але за умови, що освітній процес буде забезпечений новими навчальними програмами і необхідними навчальними посібниками. І те й те, на жаль, малоймовірно. Крім того, стало звичайною практикою прирівнювання вузівських програм до шкільних. Вчителі деяких шкіл гордо заявляють: наші випускники засвоїли програми другого і третього курсів вузів. Запровадження ще одного навчального року тільки ускладнить ситуацію і призведе до подальшого нашарування шкільної і вузівських програм.

Чи приведе збільшення терміну навчання до поліпшення його якості? Останнє, в основному, залежить від рівня педагогічних технологій, наявності в учнів мотивів, цілей та інтересів у навчанні. Криза державної системи освіти у 80-ті роки почасти спровокувала знищення попередньої системи цінностей і мотивів освіти. Чи приведе збільшення терміну навчання до поліпшення умов психологічного і соціального розвитку учнів? Більшість їх закінчуватимуть навчання у школі до 18—19 років. А цей вік у нашому суспільстві — період настання соціальної зрілості, коли людина отримує всі громадянські права й обов’язки. Така ситуація принципово несумісна зі збереженням соціального статусу школяра (приміром, у тих-таки Сполучених Штатах більшість дітей завершують середню освіту до 18—19 років, проте всю повноту громадянських обов’язків вони отримують до 21 року). В Україні це стане причиною подальшого загострення правових, юридичних, соціальних і особистісних проблем та конфліктів.

3. Шляхи вирішення глобальної кризи освіти

Я вважаю, що розпочинати певні вдосконалення, звичайно, потрібно на ентузіазмі, проте підкріпленому матеріально. Важливим джерелом забезпечення галузі є організація економічної діяльності закладів освіти.

В системі дошкільного дитячого виховання це здійснюється за рахунок планих послуг на основі неприбуткової діяльності дошкільних закладів. При цьому плата за утримання дітей в дошкільних закладах вираховується із сукупного доходу сім’ї і не підлягає оподаткуванню. Бюджетні асигнування виділяються у вигляді цільових субсидій окремим сім’ям на оплату перебування їх дітей у дошкільних закладах.

Загальна середня освіта фінансується державою і одночасно використовує усі можливості недержавного сектору. Доходи батьків, спрямовані на оплату навчання у приватних школах, гімназіях, ліцеях, тощо як і спонсорські внески суб’єктів комерційної діяльності, звільняються від оподаткування. Надходження додоаткових коштів на обсяги бюдженого фінансування не впливає.

Професійно-технічна освіта переорієнтується на виконання замовлень конкретних суб’єктів господарювання і