з форм інвестицій в основний капітал за посередництвом лізингової компанії (лізингодавця), який купує для товаровиробника (лізингоодержувача) майно і надає йому в оренду з метою виробничого використання. Таким чином, лізингодавець фактично кредитує лізингоодержувача: кредитором є лізингодавець, позичальником — лізингоодержувач.
Особливістю відносин власності при лізингові є те, що право власності на товар зберігається за лізингодавцем (кредитором), а лізингоодержувач отримує предмет лізингу лише в тимчасове користування. Після закінчення терміну лізингової угоди можливий викуп орендованого майна лізингоодержувачем за залишковою вартістю. Якщо цього не відбувається, сторони можуть продовжити лізинговий договір або лізингоодержувач повертає майно власникові (лізингодавцю).
З економічної точки зору, лізинг — це, по суті, цільовий кредит, що надається на купівлю виробничого обладнання. Строки і розміри цього кредиту визначаються особливостями фінансового руху амортизаційних відрахувань з вартості даного обладнання.
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій (ступеня окупності), лізинг може бути двох видів — фінансовий та оперативний.
Фінансовий лізинг — це угода, що передбачає протягом періоду своєї дії виплату лізингових платежів, які покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, додаткові витрати і прибуток орендодавця.
В українському законодавстві під фінансовим лізингом розуміється договір лізингу, за яким лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Цими межами визначається й сума відшкодування вартості лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу.
Саме фінансовий лізинг найбільшою мірою виражає сутність кредитних відносин.
Основне місце на ринку фінансового лізингу посідають банки.
Механізм лізингового кредиту включає в себе чотири основні етапи, що випливають з типової схеми лізингової операції:
1) звернення лізингоодержувача до лізингодавця з проханням придбати потрібне йому обладнання у постачальника, аби потім надати його в оренду;
2) купівля лізингодавцем даного обладнання у постачальника;
3) передача лізингодавцем придбаного обладнання у тимчасове користування лізингоодержувачу за певну плату;
4) припинення (закриття) лізингової угоди. В основі виділення етапів механізму лізингової операції покладена оцінка лізингу як виду підприємницької діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних або залучених фінансових коштів у майно, яке передається за договором фізичним та юридичним особам у виробниче користування на певний строк.
Таким чином, можна зробити висновок, що фінансовий лізинг є гідною альтернативою банківського кредиту та перспективним напрямком залучення фінансових ресурсів підприємств. Єдиною перепоною на шляху популяризації фінансового лізингу в Україні є недостатній рівень розвитку ринку лізингових послу.
Факторинг - одна із найбільш перспективних банківських послуг, коли набувається право на стягнення боргів, на перепродаж товарів та послуг з наступним отриманням платежів. При цьому йдеться, як правило, про короткострокові вимоги. Іншими словами, факторинг є різновидом посередницької діяльності, при якій фірма – посередник (факторингова компанія) за визначену плату отримує право стягувати та зараховувати на його рахунок належну йому від покупців суму грошей (право інкасувати дебіторську заборгованість). Одночасно з цим посередник кредитує обіговий капітал клієнта та бере на себе його кредитні та валютні ризики. Зобов’язання фінансового агента можуть включати ведення для клієнта бухгалтерського обліку, а також надання клієнту інших фінансових послуг, пов’язаних із грошовими вимогами, які є предметом уступки. Фінансовими агентами можуть виступати банки, а також інші кредитні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності. Постачальник уступає банку свої грошові вимоги до покупця (дебіторську заборгованість). Банк виплачує певний відсоток від вартості вимоги зразу ж після уступки. Банк чекає повного погашення заборгованості покупця і виплачує залишок суми за мінусом комісії.
По-перше, постачальник переводить заборгованість покупця в “живі гроші”, по-друге, поповнює обігові кошти, по третє, зменшує ризики, пов’язані з затримкою платежів та, нарешті, збільшує товарообіг. Постачальник отримує можливість запропонувати покупцеві більш вигідніші умови.
Кілька слів про перевагу факторингу перед кредитом. При факторингу не потрібно ніякого забезпечення, тоді як при отриманні кредиту потрібна заcтава. Обсяг фінансування необмежений, росте зі збільшенням продажів, при кредитуванні надається фіксована сума. Погашення фінансування відбувається коштами від погашення покупцями постачальника, при кредиті кошти повертаються та витягуються з обігу.
Строк фінансування не обмежується договором, а строк кредиту обмежується строком кредитного договору. Операції факторингу полягають в тому, що факторинговий відділ банку купує боргові вимоги (рахунки–фактури) клієнта на умовах негайної оплати до визначеного відсотку від фактурованих поставок і виплати частини коштів, яка залишилася, за вирахуванням відсотку за кредит та комісійні платежі, в чітко визначені строки незалежно від надходження виручки від дебітора. Якщо боржник не сплачує в строк рахунки-фактури, то виплати замість нього здійснює факторинговий відділ банку.
Факторингове обслуговування найбільш ефективне для малих та середніх підприємств, які традиційно відчувають фінансові труднощі із-за несвоєчасного погашення боргів дебіторами та обмеженості доступних для них джерел кредитування.
Факторингові операції не проводяться по борговим зобов’язанням фізичних осіб, філіалів та відділень підприємств. У цьому випадку банку важко оцінити кредитний ризик або невигідно брати на себе підвищений обсяг робіт, а також додатковий ризик, який виникає при переуступці таких вимог, оплата, яких може бути не виконана в строк з причин невиконання постачальником своїх договірних зобов’язань.
Крім цього, постачальник має виробляти товари чи надавати послуги високої якості, мати перспективи швидкого розширення виробництва та збільшення прибутку, (тільки в цьому випадку підприємству буде вигідно сплачувати високу вартість послуг факторингового відділу) та тимчасові причини недостатності грошових коштів – через несвоєчасне погашення дебіторами, а також недостатній рівень прибутку.
Факторинг є відносно новою ефективною системою покращення ліквідності та зменшення ризику при
