Елемент ризику може бути пов'язаний як з договірними відносинами, так і з прямо передбаченими законом певними зобов'язальними конструкціями.

Господарський кодекс і Цивільний кодекс України виділяють кілька груп «ризиків» учасників господарського і цивільного обігу:

- підприємницький ризик, тобто ризик, пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності (ст.42, 44 ГК) [2];

- зобов'язальний ризик (ст. 516, 527 ЦК та ін.) [3];

- страховий ризик (глава 67 ЦК «Страхування»)[3];

До групи ризику підприємницької діяльності відносяться:

- безпосередньо ризик підприємницької діяльності (ст.42 ГК) [2];

- ризик збитків учасників-вкладників, пов'язаних з діяльністю командитного товариства (ст.133 ЦК) [3];

- ризик збитків учасників товариства з обмеженою відповідальністю, пов'язаних з діяльністю ТОВ (ст. 140 ЦК) [3].;

- ризик збитків акціонерів, пов'язаних з діяльністю АТ (ст.152 ЦК)[3].

Ризик збитків, пов'язаних з діяльністю підприємницьких товариств, несуть їхні учасники в товариствах з обмеженою відповідальністю, акціонери в акціонерних товариствах, члени у виробничих кооперативах, учасники-вкладники в командитних товариствах. Унаслідок встановлених у законодавстві правил, зазначені учасники підприємницьких товариств, не будучи суб'єктами, що безпосередньо здійснюють підприємницьку діяльність, приймають на себе в силу закону частину ризику юридичної особи - суб'єкта підприємництва.

Виникнення підприємницького ризику – це, по суті справи, зворотний бік економічної свободи підприємців, своєрідна плата за неї [65, с.68]. Дійсно, свобода діяльності припускає і несення ризику наслідків відповідних дій (бездіяльності) з боку іншого вільного підприємця.

Підприємництво об'єктивно поєднане з деякою невизначеністю і нестійкістю, можливістю не отримання результатів своєї діяльності, що означає неминучість ризику, зокрема загрозу втрати часу, ресурсів, прибутку до імовірності банкрутства. Приймати на себе ризик примушує підприємця й невизначеність зовнішнього середовища, що включає об'єктивні політичні, економічні і соціальні умови, у яких функціонує суб'єкт підприємництва, до зміни яких він змушений пристосовуватися.

Як основні фактори, що призводять до появи підприємницьких ризиків у сучасних умовах, можна віднести: економічну кризу; криміналізацію підприємництва; інфляційні процеси; безвідповідальність учасників економічного обороту, унаслідок відсутності діючих механізмів спонукання до виконання прийнятих зобов'язань; недобросовісна конкуренція, нестабільність податкового законодавства, сваволя і корумпованість апарата чиновників і т.д.

Важливо відзначити, що підприємницький ризик – явище дуже широке, що відображає як сам процес здійснення підприємницької діяльності, як одне з економічних явищ, так і результат, що досягається (або не досягається). Слід зазначити, що ризик впливає на розвиток підприємницької діяльності. Так, світовий і вітчизняний досвід показує, що мінімально ризикована підприємницька діяльність часто виявляється безперспективною і, не витримавши конкурентної боротьби, припиняється. Навпаки, більш високий ризик забезпечує і високий прибуток.

Ризик підприємця укладається як мінімум у можливості втрати чотирьох позицій, що впливають на його статус на ринку праці і капіталу: 1) майнового становища; 2) конкурентної здатності; 3) професійної репутації; 4) психологічної оцінки [62, с.71].

Як і всяка діяльність, діяльність підприємця спрямована на придбання і використання яких-небудь благ, що задовольняють потреби людини, а саме, майнових благ – прибутку. Однак у силу різних причин цей результат не завжди досягається. У таких випадках говорять про комерційний ризик. Комерційний ризик – це ринкове явище, пов'язане з можливістю настання несприятливих майнових наслідків діяльності підприємця. Причини таких несприятливих наслідків можуть бути різними: об'єктивними або суб'єктивними.

Якщо причини об'єктивні, незалежно від підприємця або інших осіб (стихійні лиха та інші надзвичайні і невідворотні за даних умов обставини), то підприємці повинні враховувати ці обставини і заздалегідь вживати необхідних заходів щодо усунення або зменшення можливих майнових втрат. До таких заходів відноситься страхування фінансових ризиків, що в умовах ринкової економіки набуває особливого значення. Цей ризик може включати ризик перерви в комерційній і виробничій діяльності, ризик неплатежів, затримки в доставці товарів і т.д. Причому страхування комерційних ризиків - це одна зі сфер прикладення державного капіталу, його організаційних і нормативних механізмів [65, с.68].

Проблеми ризику безпосередньо пов'язані з питанням відповідальності аудиторів і аудиторських фірм, тому є для них особливо актуальними. Усі ризики аудиторської діяльності можна поділити на дві категорії - загальні ризики аудиторської фірми як суб'єкта підприємницької діяльності (ризики, загальні для всіх підприємців - економічна кон'юнктура, політична нестабільність і т.д.) і ризики, пов'язані безпосередньо з аудиторською діяльністю. Останні і є власно аудиторськими ризиками, або ризиками аудита. Це ризик не виявлення помилок, розголошення конфіденційної інформації, ризик, пов'язаний з неналежним виконанням своїх професійних обов'язків, з неякісним виконанням своїх зобов'язань і т.д.

Що стосується цілей підприємництва, то загальновизнано, що підприємницька діяльність – це діяльність, спрямована на одержання прибутку.

У ст.42 Господарського кодексу України в легальному визначенні поняття підприємництва в якості однієї з його цілей назване одержання прибутку [ 2].

У літературі (як економічній, так і юридичній) відзначається мета одержання прибутку як обов'язкова ознака підприємницької діяльності.

Так, А.В.Бусигін вважає, що метою підприємницької активності є виробництво і пропозиція ринку такого товару, на який мається попит і який приносить підприємцеві прибуток [33, с.18]. Одержання прибутку як мета підприємницької діяльності є характерною ознакою підприємництва, що відповідає умовам переходу до ринкової економіки, коли господарська діяльність спрямована саме на одержання прибутку [30, с.299].

В.Ф.Попондопуло, вказуючи, що підприємницька діяльність спрямована на одержання прибутку, справедливо відзначає, що при цьому мова йде про основну мету діяльності підприємця, поряд з якою можуть переслідуватися й інші цілі, наприклад, добродійність підприємця. В умовах ринкової економіки в якості мети підприємництва виступає не тільки і не стільки виробництво товарів (робіт, послуг), що саме собою розуміється як