У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


січня 2006 р.) [23];

3) займатися космічною діяльністю (Закон України „Про космічну діяльність” від 15.11.1996 р.) [14];

4) займатися діяльністю у сфері здійснення операцій з металобрухтом, оскільки згідно зі ст.4 Закону України „Про металобрухт” від 05.05.1999 р. [15] операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами;

5) займатися діяльністю у сфері загальної середньої та вищої освіти (Закон України „Про загальну середню освіту” від 13.05.1999 р. [16], Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. [18];

Встановлені в законодавстві обмеження права на здійснення підприємницької діяльності класифікуються на наступні види:

1.Обмеження, пов'язані з професійною діяльністю:

-

пов'язані з державною службою;

-

установлені для прокурорів, суддів, робітників міліції тощо;

-

спеціальні обмеження, установлені для працівників деяких організацій (нотаріусів і т.д.);

2.Обмеження, що накладаються в зв'язку зі вчиненим правопорушенням:

-

передбачені адміністративним законодавством;

-

встановлені в якості кримінального покарання;

3.

Обмеження, пов'язані з визнанням фізичної особи -
підприємця банкрутом;

4.

Вікові обмеження, а також обмеження, пов'язані з
визнанням особи недієздатною у встановленому законом порядку;

5.

Обмеження, що застосовуються до юридичних осіб, як суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно з ч.2 ст.42 Конституції України підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.

Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб щодо можливості здійснення ними підприємницької діяльності таких категорій громадян: військовослужбовців, посадових і службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповноважених здійснювати функції держави [35, с.115].

Зокрема, не допускається зайняття підприємницькою діяльністю:

· посадовими особами органів державної податкової служби (ч.4 ст.15 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. [12];

· прокурорами і слідчими прокуратури (ч.5 ст.46 Закону України „Про прокуратуру” від 05.11.1991 р. [7];

· військовослужбовцями (абз.4 ч.1 ст.8 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. [16];

· нотаріусами (ч.2 ст.3 Закону України „Про нотаріат” від 02.09.1993 р. [10].

Законом України „Про державну службу” від 16.12.1993 р. [11] та ст.5 Закону України „Про боротьбу с корупцією” від 05.10.1995 р. [13] державним службовцям або іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держави, заборонено займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо, через посередників або підставних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Заборона безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування встановлена Декретом Кабінету Міністрів України „Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” від 31.12.1992 р. [25]. Посадовими особами, на яких поширюється дія зазначеного Декрету, вважаються працівники, діяльність яких пов’язана зі здійсненням державно-владних повноважень, виконанням організаційних, розпорядчих, адміністративних і господарських функцій, прийняттям управлінських рішень.

Згідно зі ст.24 Кодексу України про адміністративні правопорушення одним з видів адміністративних стягнень є позбавлення спеціального права, наданого громадянину (права управління транспортними засобами, права мисливства), яке застосовується в якості основного стягнення . Таким чином, в якості виду адміністративного стягнення не передбачено позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю[4].

У ст.55 Кримінального кодексу України передбачено такий вид покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Воно може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років [5].

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання є заходом примусу, що застосовують від імені держави за вироком суду до особи, визнаної у встановленому законом порядку винною у вчиненні злочину, за умови вчинення цією особою цього злочину з використанням певної посади або певної діяльності, який полягає у звільненні засудженого на вказаний у вироку суду строк з цієї посади з одночасним позбавленням його права обіймати аналогічні посади на інших підприємствах, в установах чи організації, а також в забороні засудженому займатися на вказаний у вироку суду строк тією діяльністю, у зв’язку з якою ним було вчинено злочин.

Отже, позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю – це заборона засудженому впродовж певного строку, визначеного в обвинувальному вироку суду, займатися підприємницькою діяльністю чи видами діяльності, у зв’язку з якими ним було вчинено злочин, і які визначені в обвинувальному вироку суду, який набрав чинності.

Ознаки позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю:

1) це заборона, що забезпечується силою державної влади в межах закону;

2) ця заборона поширюється лише на засудженого до цього виду покарання і не стосується до інших осіб;

3) це позбавлення права діє впродовж певного точно визначеного строку, який повинен бути визначений у роках та(або) місяцях;

4) строк, на який призначається позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю, має бути визначений в обвинувальному вироку суду;

5) ця заборона стосується лише тієї діяльності, що згідно із законодавством визначається підприємницькою;

6) заборона займатися підприємницькою діяльністю може поширюватись як на всю підприємницьку діяльність, так і на певний її вид чи види;

7) вчинений засудженим злочин повинен бути пов’язаний з його підприємницькою діяльністю;

8) необхідно, щоб конкретний вид або види забороненої підприємницької діяльності були зазначені в обвинувальному вироку суду [68, с.118-119].

Обмеження права на заняття підприємницькою діяльністю може застосовуватися і до осіб, що притягнуті до кримінальної відповідальності, в якості основного або додаткового покарання. За


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25