Інша розповсюджена точка зору на родову належність підприємництва – це оцінка підприємництва як виду економічної діяльності.

Так, В.Ф.Попондопуло вважає, що підприємницька діяльність і економічна діяльність, підприємницькі відносини й економічні відносини, підприємницьке право й економічне (цивільне) право можуть бути співвіднесені як вид і рід [56, с.20].

Таку ж позицію займає О.М.Олейник, яка вказує, що підприємницька діяльність за своїм змістом є вид економічної діяльності щодо створення матеріальних і нематеріальних благ, на яку поширюються усі вимоги, що висуваються до неї [52, с.17].

Ця точка зору розвинута П.Г.Лахно й Є.П.Губіним. На думку вчених, підприємницька діяльність – це складова частина більш широкого поняття – економічної діяльності. Поза економічною діяльністю немає діяльності підприємницької. Іншими словами, будь-яка підприємницька діяльність є діяльність економічна. [38, с.53].

У чинному законодавстві та юридичній науковій літературі розмежування понять підприємницької, економічної і господарської діяльності не одержало належного відображення, що цілком обґрунтовано відзначали деякі автори. На практиці це тягне за собою безліч складностей, пов'язаних з віднесенням тих або інших видів економічної активності людини до підприємництва [42, с.15].

На нашу думку, детальний аналіз поняття підприємницької діяльності припускає визначення його місця серед таких понять як економічна, господарська, комерційна і торговельна діяльність.

У той же час, залишається не розкритим зміст названих понять, а чинне законодавство і наукові дослідження не приділяють цьому належної уваги. Це, у свою чергу, негативно відображається на застосуванні правових норм, що містять зазначені поняття.

Отже, хоча в літературі іноді ототожнюються господарська діяльність і підприємницька діяльність [58 с.14; 36-40], вони не є тотожними поняттями.

1.2. Визначення поняття підприємництва

Неодноразово в економічній літературі вчені спробували визначити поняття підприємницької діяльності.

Поняття "підприємництво" (англ. Entrepreneurship) трактується в Енциклопедичному словнику підприємця як ініціативна самостійна діяльність громадян, спрямована на одержання прибутку або особистого доходу, що здійснюється від свого імені, під свою майнову відповідальність або від імені і під юридичну відповідальність юридичної особи [39, с.137-138]. У навчальному посібнику " Основи менеджменту " підприємництво характеризується як діяльність, що пов'язана з вкладенням коштів з метою одержання прибутку на основі поєднання особистої вигоди із суспільною користю [54, с.48]. Таке формулювання підприємництва представляється авторам підручника «Підприємницьке право» одним з вдалих, тому що у ньому підкреслено, що підприємництво — це безпосереднє діяльність, а не тільки здатність займатися певною діяльністю [58, с.13]. Відповідно, у зазначеному підручнику під підприємництвом розуміється діяльність, що здійснюється приватними особами, підприємствами або організаціями з виробництва, надання послуг, придбання і продажу товарів в обмін на інші товари або гроші до взаємної вигоди заінтересованих осіб, підприємств, організацій [58, с.29].

У довідковій літературі підприємництво розуміється як ініціативна, самостійна діяльність громадян та їхніх об'єднань, спрямована на одержання прибутку або особистого доходу [43, с.309]. У словниках підприємництво позначається як ініціативна, самостійна, здійснювана від свого імені, на свій ризик, під свою майнову відповідальність діяльність громадян, фізичних і юридичних осіб, спрямована на систематичне одержання доходу, прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт, надання послуг [39, с.260].

У навчальній літературі з бізнесу підприємницька діяльність визначається як ініціативна діяльність суб'єкта бізнесу, який, володіючи, користуючись або розпоряджаючись повністю або частково якими-небудь матеріальними благами (земля, споруди, устаткування, ноу-хау, інформація, грошові ресурси), самостійно здійснює зусилля щодо створення продукції, надання послуг і виконання робіт [71, c.124].

Сучасна економічна теорія визначає підприємництво як ініціативну, самостійну господарську діяльність людей, спрямовану на одержання прибутку за допомогою організації і використання ресурсів з метою виробництва і реалізації товару [57, с.131].

Через складність поняття «підприємництво» привабливим є багатоаспектний підхід до цього поняття, зокрема, один з найбільш розгорнутих підходів, що здійснює А.В.Бусигін у підручнику «Підприємництво». Підприємництво розуміється в кількох аспектах:

· як мистецтво ведення ділової активності;

· розумовий процес;

· з філософської точки зору – як особливий настрой душі, форма ділової романтики, засіб реалізації людиною властивих їй потенцій;

· у професійному змісті - як уміння організувати власний бізнес і досить успішно здійснювати функції, пов'язані з веденням власної справи;

· особливий вид економічної активності (під якою розуміється доцільна діяльність, спрямована на одержання прибутку), що заснована на самостійній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї [33, с.7, 8, 15].

Підприємництво, вважає А.В.Бусигін, являє собою особливу форму економічної активності, засновану на інноваційному, самостійному підході до виробництва і постачання на ринок товарів, що приносять підприємцеві доход і усвідомлення своєї значимості як особистості [33, с. 49]; самостійну господарську ініціативу, самостійну діяльність з виробництва і просування на ринок товару, здатного принести прибуток (підприємницький доход) [33, с.156].

Представляється, що в пошуках історичних коренів поняття підприємницької діяльності слід звернутися до дореволюційного (до 1917 р.) періоду в історії Росії, що характеризувався капіталістичною системою господарства, заснованою на вільній економічній діяльності і підприємництві. Однак, незважаючи на те, що дореволюційне законодавство було спрямовано на створення сприятливих умов для розвитку ділової активності і підприємництва, поняття підприємництва або підприємницької діяльності в законодавстві були відсутні. Більш того, в юридичній літературі терміни «купецька, торговельна діяльність», «підприємництво», «підприємець» вживалися як загальновідомі, які не потребують розкриття їхнього змісту та аналізу їхніх ознак. Серед значної кількості опублікованих наприкінці XIX – початку XX ст. джерел з цивільного і торговельного права не було робіт, спеціально присвячених поняттю підприємництва (підприємницької діяльності). Один з відомих дореволюційних вчених Г.Ф.Шершеневич вказує на те, що «підприємницька діяльність складається з різних елементів, які грають різну роль у різних формах організацій» [68, с.143], однак не