Підприємництво також поділяють на просте (підприємництво без створення юридичної особи) і складне (підприємництво зі створенням юридичної особи) [71 с.31]. Такий поділ підприємництва представляється не зовсім правильним, оскільки простота або складність підприємництва не завжди визначаються тим, чи здійснюється воно зі створенням або без створення юридичної особи.

У цьому плані більш правильним представляється класифікація підприємництва за суб'єктом, який його здійснює. Тому справедливо відзначає Н.О.Саніахметова, що визначальними для характеристики підприємництва є його класифікація: 1) за критерієм предмета - на виробниче і комерційне; 2) за критерієм суб'єкта - на таке, що здійснюється фізичними особами і юридичними особами [58, с.42].

Крім зазначених основних класифікацій підприємництва, з якими варто погодитися, можна також виділити класифікацію підприємництва, обравши в якості критерію вид ринку. В якості визначальних критеріїв класифікації підприємництва залежно від виду ринку можна обрати об'єкти ринку і послуг, а також просторовий критерій.

Залежно від об'єкта ринку можна виділити наступні види підприємництва:

на ринку товарів і послуг (ринки продовольчих товарів, ринки побутових, комунальних транспортних послуг, ринок послуг культури, освіти, охорони здоров'я);

на ринку робочої сили;

на ринку засобів виробництва (капіталу);

на ринку цінних паперів, валюти;

на ринку науково-технічних розробок, патентів;

на ринку інформації;

на ринку засобів обігу;

на ринку окремих товарів або товарних груп;

на ринку ліцензій та ін.

У просторовому аспекті можна виділити підприємництво:

на місцевому (локальному) ринку;

на регіональному ринку;

на внутрішньому ринку;

на зовнішньому ринку;

на національному ринку;

на світовому ринку.

Підсумовуючи вищенаведене, слід в цілому погодитися із запропонованою в літературі класифікацією підприємництва за низкою ознак:

· за колом суб'єктів підприємництво поділяється на індивідуальне (колективне) підприємництво громадян та підприємництво юридичних осіб;

· за параметром юридичного статусу носія розрізняється підприємництво, що здійснюється власником, та підприємництво на основі делегованих власником повноважень;

· за фазами відтворювального циклу виділяються виробниче, комерційне і фінансове підприємництво;

· за критерієм масштабу підприємництва розрізняють такі його різновиди, як мале, середнє і велике;

· за ступенем новизни, присутності творчого елемента пропонується розрізняти інноваційне (новаторське), імітаційне (як ініціативне, наступальне запозичення нововведень) і рутинне (репродуктивне) підприємництво;

· з погляду суспільного блага, підприємництво здатне носити як конструктивний, так і деструктивний (шкідливий) характер;

· у зв'язку зі сформованим правовим порядком і практикою може бути законне і незаконне підприємництво [35, с.112].

Одним з важливих питань диференціації підприємництва є співвідношення понять підприємницької, комерційної і торговельної діяльності.

У літературі відзначається обмеженість застосування термінів «комерційна діяльність» і «торговельна діяльність» у сфері підприємництва.

Варто підкреслити, що різновидом підприємницької діяльності є комерційна (торговельна) діяльність. Комерційна діяльність пов'язана з реалізацією підприємцем створеного ним продукту-товару та одержанням ним від контрагента грошового або іншого еквівалента вартості реалізованого продукту-товару [61, с.14].

Г.Ф.Шершеневич підкреслював, що діяльність, що має своєю метою посередництво між виробниками під час обігу економічних благ, називається торгівлею [68, с.24]. Основне поняття торгівлі – це діяльність посередника, що здійснює обіг з господарськими благами з метою заробітку [43, с.165].

Більшість словників визначають комерцію як діяльність із продажу або сприянню продажу товарів і послуг [39, с.285].

На наш погляд, поняття комерційної і торговельної діяльності мають однакове значення, оскільки commercium (лат.) – це і є торгівля. Тому важко погодитися з думкою авторів, які визначають торговельну діяльність як різновид комерційної [45, с.90].

У ст.42 Конституції України зазначено право на підприємницьку діяльність[1], ст.42 Господарського Кодексу України позначає підприємництво як діяльність, спрямовану, зокрема, на одержання прибутку[2.].

Підсумовуючи вищенаведені можна зробити наступні висновки:

1. Поняття підприємництва (підприємницької діяльності) використовується в багатьох законах та інших нормативно-правових актах України як дане, однак легальне визначення цього поняття міститься в Господарському кодексі (ст.42). У легальній дефініції виділено шість ознак (елементів), з яких п'ять ознак характеризують сутнісну сторону підприємницької діяльності, що відрізняє її від інших видів економічної і господарської діяльності, а шоста ознака характеризує суб'єктний склад підприємницької діяльності.

2. В якості визначальних критеріїв класифікації підприємництва залежно від виду ринку можна обрати об'єкти ринку і послуг, а також просторовий критерій.

3. Залежно від об'єкта ринку можна виділити наступні види підприємництва: на ринку товарів і послуг (ринки продовольчих товарів, ринки побутових, комунальних транспортних послуг, ринок послуг культури, освіти, охорони здоров'я); на ринку робочої сили; на ринку засобів виробництва (капіталу); на ринку цінних паперів, валюти; на ринку науково-технічних розробок, патентів; на ринку інформації; на ринку засобів обігу; на ринку окремих товарів або товарних груп; на ринку ліцензій та ін.

4. У просторовому аспекті можна виділити підприємництво: на місцевому (локальному) ринку; на регіональному ринку; на внутрішньому ринку; на зовнішньому ринку; на національному ринку; на світовому ринку.

5. Поряд із загальними правилами правового регулювання підприємництва в цілому, кожен з видів підприємництва потребує спеціальних правил правового регулювання, що враховують його специфіку.

6. Поняття підприємництва (підприємницької діяльності) слід розглядати як економічну категорію, що відображає особливості механізму ринкової економіки, і як юридичне поняття, що відображає особливості предмета правового регулювання. Тому в наукових визначеннях поняття «підприємництво», що надаються вченими-економістами, має насамперед відображатися економічна