З метою захисту прав і законних інтересів інших осіб, зокрема підтримки вільної конкуренції і не допущення зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку можливе встановлення законом певних рамок самостійності.

Систематичність названа в якості однієї з ознак підприємництва у ст.42 ГК України [2].

В юридичній літературі вказується на таку кваліфікуючу ознаку підприємницької діяльності як систематичність в одержанні прибутку.

Лінгвісти стверджують, що «систематичний – постійно повторюваний, такий, що не припиняється».

Іншої позиції дотримується Т.Д.Устинова, трактуючи систематичність як певний процес, здійснення однорідних дій у тій або іншій сфері виробництва, торгівлі, надання послуг або інших видів діяльності, спрямованих на одержання прибутку [63, с.13].

Хоча в Господарському кодексі України введене поняття систематичності в якості ознаки підприємницької діяльності, однак не визначена його однозначна правова характеристика. Відсутність єдиного законодавчого визначення призводить до різного тлумачення поняття «систематичність». У науковій літературі зазначається, що одержання доходу у великому або особливо великому розмірі в результаті єдиного договору, наприклад про будівництво або ремонт об'єкта, при виготовленні великої партії продукції, свідчать про систему цілеспрямованих дій, націлених на одержання прибутку [30, с.301].

Більш правильною і обґрунтованою представляється запропоноване в російській літературі позначення в якості кваліфікуючої ознаки підприємництва систематичності і усталеності підприємницької діяльності. Ознака усталеності і систематичності свідчить про те, що ця діяльність здійснюється протягом певного, перш за все тривалого, або навіть не визначеного часовими рамками періоду з певною повторюваністю виконуваних дій. При цьому конкретні фактичні дії (операції), що складають зміст підприємницької діяльності, характеризуються цілеспрямованістю в досягненні конкретного кінцевого підприємницького результату. У матеріальному плані це виражається в користуванні майном, продажі товарів, виконанні робіт або наданні послуг. Важливо також, щоб ці конкретні фактичні дії (операції) були спрямовані саме на одержання прибутку, а не були просто використанням для особистого споживання зазначених благ [63, с.119].

У навчальній літературі з підприємницького права правильно стверджується, що «системність операцій потрібно тлумачити як їхню єдність, нерозривність, охоплення одною метою» [49, с.19].

Таким чином, не кількісна, а якісна характеристика систематичності як її усталеності, що виражається в характері діяльності, її часовій довжині і цільовій спрямованості, представляється більш продуктивною. Така позиція обумовлюється тим, що не слід обмежуватися простим підрахунком кількості зроблених комерційних операцій (сама по собі кількість операцій, вчинених протягом календарного року, не може бути єдиним орієнтиром при визначенні поняття підприємництва), а слід оцінювати діяльність з урахуванням конкретних обставин, у сукупності з іншими ознаками.

Поряд із систематичністю виділяють ознаку професійності підприємницької діяльності.

Необхідно відзначити, що багато видів діяльності можуть здійснюватися тільки і виключно на професійній основі. Без відповідних знань, навичок, кваліфікації і досвіду це просто неможливо. У багатьох випадках професіоналізм суб’єктів підприємницької діяльності може підтверджуватися не тільки і не стільки дипломом про закінчення відповідного навчального закладу, а успіхом на ринку, досягненням ефективних кінцевих підприємницьких результатів [66, с.228].

У легальному визначенні поняття підприємницької діяльності в Господарському кодексі України відсутня ознака професійності. Ця ознака згадується в законодавстві Франції (ст.1 Французького торговельного кодексу), Німеччини (параграф 1 Німецького торговельного уложення) і деяких інших країн [51,с.64]. Російські дореволюційні автори також виділяли наміри вести торгівлю як промисел. Г.Ф. Шершеневич затверджував, що заняття торгівлею повинне складати промисел особи, тобто діяльність, спрямовану на придбання матеріальних коштів за допомогою постійного заняття [65, с.89].

На нашу думку, введення ознаки професійності дозволить відмежувати особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, від особи, яка одержує доходи від іншої діяльності. У цьому плані становить інтерес визначення підприємця, надане в ст.2-104 Єдиночинного торговельного кодексу США: «Комерсант – це той, хто здійснює операції з товарами певного роду або яким-небудь чином за родом своїх занять поводиться так, начебто він має особливі знання або досвід щодо операцій і товарів, які є предметом угоди, а також той, хто може розглядатися як такий, хто володіє такими знаннями або досвідом внаслідок того, що він використовує послуги агента, брокера або іншого посередника, який поводиться так, начебто він має такі знання і досвід [51,с.73].

Так, згідно з Торговельним уложенням ФРН комерсант має займатися торговельною діяльністю, тобто він повинен діяти самостійно, планомірно і постійно з метою одержання прибутку (абз. 1 ст.2 Торговельного уложення). Якщо ж особа лише іноді купує і перепродує товари, це не є підставою для визнання її комерсантом. Торговельна діяльність повинна здійснюватися у вигляді промислу [51,с.75].

Зовнішніми проявами такого відношення можуть бути використання спеціального місця торгівлі (надання послуг) – магазина, павільйону, майстерні, іншого виробничого приміщення; спеціально обладнаного транспортного засобу; вивіска інформаційно-рекламного характеру; торгівля новими товарами, їхня наявність у кількох екземплярах, можливість вибору покупцем товару з певного асортименту, публічність підприємницької діяльності: надання можливості практично необмеженому колу осіб – споживачів або контрагентів - придбати даний товар (послугу); тривалий і стабільний режим роботи підприємця.

Лебедев К.К.відзначає значення професійності підприємницької діяльності: «У нових умовах правового регулювання елементом, що визначає належність правовідносин до господарських, є професійна діяльність з виробництва товарів (робіт, послуг) для ринку. Саме в силу