спеціалісти | 31 | 6,0 | 31 | 5,7 | 31 | 5,4

Дані таблиці 3 свідчать, що питома вага робітників збільшилася на 0,4% проти минулого періоду або на 51 особу, однак питома вага службовців знизилася на 0,4 проти минулого періоду.

Підвищення питомої ваги робітників проти минулого періоду спричиняє відповідне підвищення праці у розрахунку на одного працівника основної діяльності в цілому, а також на одного робітника. Величина впливу цього фактора на продуктивність праці одного робітника розраховується множенням різниці між фактичною питомою вагою робітників і питомою вагою робітників за минулий період у загальній чисельності на середню продуктивність праці за минулий період (92,5 – 92,1) • 45597 : 100 = 182,4 грн.

Збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності спричинило підвищення продуктивності праці у звітному періоді на 96,7 тис. грн. (182,4 • 530).

Дальше поглиблення аналізу структури чисельності персоналу проводимо виходячи з того, що для високопродуктивності праці підприємство має бути збережене основними і допоміжними робітниками, кваліфікація яких відповідала б потребам виробництва. Ми вивчаємо співвідношення між основними і допоміжними робітниками, тенденцію зміни цих співвідношень і якщо вони не на користь основних робітників, то керівництву підприємства необхідно з’ясувати причину утримування позапланової чисельності допоміжних робітників і розглянути можливість їх скорочення за рахунок автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації допоміжних робіт (табл. 4).

Табл. 4

Чисельність основних і допоміжних робітників.

Категорії робітників | План | Фактично | Минулий

період | Відхилення

(+, –)

к-сть

осіб | % до заг.

к-сті | к-сть

осіб | % до заг.

к-сті | к-сть

осіб | % до заг.

к-сті | від

плану | від минулого періоду

Робітники, усього осіб в т.ч. | 520 | 100 | 530 | 100 | 479 | 100 | +10 | +51

- основні | 425 | 81,7 | 436 | 82,3 | 384 | 80,2 | +11 | +52

- допоміжні | 95 | 18,3 | 94 | 17,7 | 95 | 19,8 | -1 | -1

З таблиці 4 бачимо, що питома вага робітників зросла проти планової на 0,6% (82,3 – 81,7), а проти минулого періоду на 2,1% (82,3 – 80,2). Підвищення питомої ваги основних робітників у загальній кількості робітників позитивно характеризує роботу підприємства, оскільки супроводжується зростання продуктивності праці. Вплив зміни питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності на виробіток одного робітника визначається діленням різниці між фактичною і плановою питомою вагою основних робітників на планову питому вагу основних робітників: (82,3 – 81,7) : 81,7 • 100 = 0,73% .

Завдяки підвищенню питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності продуктивність праці одного основного робітника на 0,73%.

Відповідним етап аналізу забезпеченості підприємства робочою силою є вивчення її руху.

Склад працівників постійно змінюється у зв’язку із скороченням штату, звільненням з власного бажання, виходом працівників на пенсію, пересуванням їх на посадах у межах структурних підрозділів та прийманням нових робітників замість вибулих або у зв’язку з розширенням виробництва. Надто велика плинність робочої сили спричиняє додаткові витрати на підготовку те перепідготовку нових робітників, знижує на певний час продуктивність праці не тільки нових робітників, а й тих, що звільняються і потребують певного часу для пошуків нової роботи.

Отже, оборот робочої сили поділяють на необхідний, що відбувається з об’єктивних причин, які не залежать від адміністрації підприємства, та надмірний, який вимагає звільнення працівників за порушення трудової дисципліни, прогули, через недостатню високу кваліфікацію, у зв’язку з рішенням судових органів і інше.

На практиці має місце і зворотне явище – недостатній оборот робочої сили, коли з будь-яких причин уповільнюється необхідне оновлення кадрів підприємства.

Про це свідчить зростання кількості працівників пенсійного віку.

Дані для аналізу руху робочої сили підприємства наведено в таблиці 5.

Табл. 5

Рух робочої сили на підприємстві.

Показник | Минулий період | Звітній період | Відхилення

абсолютне

(+;–) | %

1. Середньоспискова чисельність працівників | 548 | 602 | +54 | +9,85

2. Прийняття на роботу нових працівників протягом року | 122 | 81 | -41 | -33,4

3. Вибуло працівників

у т.ч. з причини: | 53 | 63 | +10 | +18,87

а) призов до армії, вибуття на навчання, вихід на пенсію та з інших причин, передбачених законом | 4–––

б) з власного бажання | 11 | 9 | -2 | -18,18

в) звільнення за порушення трудової дисципліни––

4. Коефіцієнт обороту:

з приймання, %

зі звільненням | 22,3

9,8 | 13,5

10,5 | -8,8

-0,7 | -39,5

+7,1

5. Коефіцієнт плинності кадрів, % | 2,0 | 1,5 | -0,5 | -2,5

6. Коефіцієнт загального обороту, % | 31,9 | 23,9 | -8 | -25,1

Для вивчення руху робочої сили на підприємстві розраховуються коефіцієнти обороту з приймання та зі звільнення, а також коефіцієнти плинності, стабільності загального обороту.

Коефіцієнти обороту з приймання (КПп) – це відношення заново прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників основної діяльності:

Коефіцієнт обороту зі звільнення (КПп) – це відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності ПОД;

Коефіцієнт загального обороту (КПоб) – обчислюється як відношення кількості заново прийнятих на роботу і тих, що вибули, до середньоспискової чисельності:

Коефіцієнт плинності кадрів (КПпл) – розраховують як відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності:

Розрахунок показує, що на підставі коефіцієнт загального обороту знизився у звітному періоді на 25,1% (23,9 : 31,9 • 100 – 100), коефіцієнт обороту з приймання знизився на 39,5% (13,5 : 22,3 • 100 – 100), коефіцієнт плинності кадрів знизився