Теорія драйвів. Ця теорія базується на тому, що всяка система (зокрема особистість) має тенденцію самостійно підтримувати свій внутрішній стан. Творцем даної теорії вважається американський психолог Карл Халл. Свою теорію він представив у вигляді моделі S-R (стимул – реакція). Згідно даної моделі, поведінка людини, підтримана яким-небудь стимулом (матеріальним чи моральним), досить міцно закріплюється в її психіці. У результаті такого підкріплення людина починає діяти за певними шаблонами. Якщо відбуваються якісь зміни у стимулах, то у психіці особистості починають діяти драйви (захоплення, потяги), які намагаються нейтралізувати ці зміни та повертають її до попереднього стану[16].

Гедоністична теорія. Згідно даної теорії людина прагне до того. Щоб максимізувати задоволення й мінімізувати дискомфорт, біль. Одним з ініціаторів даної теорії являється американський психолог П. Юнг, який доводить, що задоволення виступає тим головним фактором, який визначає активність і організацію поведінки людей. Згідно концепції Юнга детермінантою поведінки виступає емоція, що слідує одразу після самої поведінки, дії. Якщо ця емоція буде приємною, то дія повториться, якщо ні – не відбудеться.

Теорія умовних рефлексів. Створення теорії належить І.П. Павлову. Головним концептуальним поняттям у ній виступає рефлекс (відповідь організму на зовнішні подразники)[16].

Рефлекси є безумовні, які відносяться до вроджених, і умовні, які набувають з досвідом. Саме умовні рефлекси, на базі яких формується певний стереотип мислення та поведінки, є центральним компонентом мотиваційної системи людини.

Довгий час ми, при поясненні причин поведінки людей, замовчували складну психологічну структуру мотиваційних тенденцій особистості. В основному зверталися до свідомості, залишаючи підсвідомі важелі діяльності поза аналізом. Сьогодні, коли необхідно активізувати внутрішні сили працівників виробництва, потрібно враховувати всю гаму мотиваційних рис людини - і свідому, і підсвідому.

Знання положень, розглянутих концептуальних теорій, дає можливість усвідомити загальний підхід до функції “мотивація”. Однак, ці теорії, не будучи безпосередньо прив’язаними до процесу виробництва, не можуть бути визнані стратегічними.

У тактичному відношенні питання мотивації конкретних працівників, як найбільш розповсюдженими в системі ринкової економіки, є теорії ієрархії потреб А.Г. Маслоу, теорія потреб Мак-Клеланда, теорія потреб Туган-Барановського, теорія “Х” і “У” Мак Грегора, теорія “мотиваційної гігієни”

Ф. Герцберга, теорія очікувань Врума й теорія справедливості С. Адамса.

Теорія ієрархії потреб Маслоу. Згідно даної мотиваційної теорії, спонукання працівників до продуктивної та якісної праці пов’язане з потребами людини. Згідно теорії А. Маслоу, потреби можуть бути зведені до чіткої ієрархії:

- фізіологічні потреби (їжа, вода, одяг тощо);

- потреби в безпеці й захищеності (забезпеченість на “завтрашній день”);

- соціальні потреби (сім’я, колеги по роботі);

- потреби в повазі з боку інших (начальників, підлеглих, самоповага);

- потреби в самовираженні (реалізація власних здібностей і можливостей).

Перші дві групи потреб є первинними, бо вимагають першочергового задоволення, а останні три – вторинними. Названі потреби проявляються людиною в порядку черговості й утворюють, таким чином, своєрідну піраміду, яку наведено на рисунку 1.2.

Самовираження Вторинні

Поваги

Соціальні

Безпеки і захищеності Первинні

Фізіологічні

Рисунок 1.2 – Ієрархія потреб за А. Маслоу.

Теорія потреб Мак-Клеланда. Ця теорія говорить проте, що необхідно враховувати три головні потреби:

- прагнення до успіху,

- соціальні прагнення,

- прагнення до влади.

При цьому, основну увагу Мак-Клеланд приділив прагненню до успіху, на чому й побудував теорію мотивації до праці[16].

Теорія потреб М. Туган-Барановського. Видатний український вчений виділив 5 груп потреб: фізіологічні; статеві; симптоматичні інстинкти та потреби; альтруїстичні; потреби практичного характеру. Він особливого значення надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам, підкреслюючи значимість духовності в розвитку економіки.

- Теорія “Х” і “У” Дуглас Мак Грегора. Аналізуючи діяльність менеджерів, Мак Грегор зауважив, що одні з них завжди досягають успіху, а інші - ні, і вирішив, що все полягає в прийомах мотивації. У зв’язку з цим він висунув теорію “Х” і теорію “У”. Зміст її полягав у оцінці людини з двох протилежних точок зору.

Мак Грегор дає зрозуміти, що в умовах сучасного виробництва працівник прагне до незалежності, відповідальності, росту. Якщо адміністрація хоче досягти успіху у виробництві, підкреслює він, необхідно впиратися на мотиваційні “пружини” людини[16].

Теорія “мотиваційної гігієни” Ф. Герцберга. На його думку праця, яка приносить задоволення, сприяє психічному здоров’ю людини. Теорія Герцберга відома ще під назвою двох груп факторів. До перших він відносить “гігієнічні”, належна увага керівництва до яких забезпечує задоволення працею з боку виконавців. Однак, Герцберг вважає, що ці фактори не є збудниками трудової активності людей. Такими у нього виступають фактори другої групи (мотиватори). Класифікація потреб подається у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Класифікація потреб згідно теорії Герцберга

Гігієнічні фактори | Мотиваційні фактори

Політика фірми й адміністрації | Успіх

Умови роботи | Просування на службі

Заробіток | Визнання і схвалення результатів роботи

Міжособові відносини з начальником, колегами, підлеглими | Висока ступінь відповідальності

Рівень безпосереднього контролю за роботою. | Можливості творчого і ділового росту.

Гігієнічні фактори пов’язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотиваційні – із змістом самої роботи.

Теорія очікувань Врума. Дана теорія ґрунтується на припущенні, що людина спрямовує свої зусилля на досягненні якої-небудь мети у тій мірі, в якій оцінює ймовірність винагороди за них.