зріс у порівнянні з 2000р. з 36,61 млрд. доларів до 46,7 млрд. доларів (+29,5%), у тому числі з дальнього зарубіжжя – з 26,8 млрд. доларів (+23,7%), із ближнього – з 9,2 млрд. доларів до 33,2 млрд. доларів (+46,2%).[
У 2000-2005. відзначалися визначені зміни в географії українського імпорту. Частка країн дальнього зарубіжжя знизилася – з 73,3 до 71% при збільшенні частки країн СНД із 25,7% до 29%. Відбувся також перерозподіл обсягів імпорту між державами дальнього зарубіжжя.
На структуру імпорту вплинуло подальше зниження виробництва усередині країни. Зокрема, цим фактором обумовлений значний обсяг імпорту продовольства (близько 30%). Підвищенню ефективності імпортних операцій і росту їхніх обсягів сприяла стабілізація курсу гривні стосовно долара.
У 2000-2005р. у кілька разів збільшилися закупівлі основних продуктів харчування – м'яса, птаха, тваринної і рослинної олії, фруктів, кави. Продовжувалося збільшення імпорту алкогольних і безалкогольних напоїв, що досяг у 2005р. майже 2млрд. доларів, що склало понад 4% загального українського імпорту. Одночасно в порівнянні з 2000р. різко скоротився імпорт зерна, особливо з країн дальнього зарубіжжя (у 8 разів), а також одягу і взуття (у 3 рази).
Імпорт машин і устаткування з країн дальнього зарубіжжя зріс за цей період у 1,7 рази при деякому його зниженні з держав СНД. Частка машин і устаткування в імпорті України в 2005р. склала 34%. Збільшення імпорту машин і устаткування в порівнянні з 2001р. на 31,4% – до 17,9 млрд. доларів підтверджує позитивні зміни в структурі імпорту: після спаду імпорту машинно-технічної продукції в 2000р. її закупівлі починаючи з 2005р. стали збільшуватися.
16 травня 2010 року виповнюється 2 роки як Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі.
Україна набула членства у СОТ, реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватися у європейські та світові економічні відносини. Прогнозований і прозорий доступ до ринку товарів і послуг та режим, дружній для прямих іноземних інвестицій, є одними з основних принципів системи економічних відносин усіх розвинутих країн.
З цієї точки зору, із вступом до СОТ держава отримала необхідні передумови, які складають стратегію інтенсивного економічного зростання. Ключовим питанням в умовах членства України у СОТ залишається необхідність впровадження структурних реформ вітчизняної економіки у такий засіб, який би гарантував покращення ефективності промислового та сільськогосподарського секторів економіки.
З метою поступової адаптації торговельно-орієнтованих економічних відносин до правил СОТ, за координації Міністерства економіки у 2008 році розроблено короткострокову програму дій - «План першочергових заходів щодо виконання зобов'язань України в рамках членства у СОТ» затверджений Розпорядженням КМУ № 1570-р та програму дій на середньострокову перспективу - «План заходів щодо адаптації економіки України до вимог СОТ», затверджений Розпорядженням КМ України від 30.10.2008 № 1381-р.
Обидва плани складають розгорнуту програму дій української влади у напрямку розвитку економічних відносин на основі зобов’язань, узятих Україною в рамках вступу до СОТ. Програма створює умови для підвищення конкурентоспроможності національної економіки у засіб, який повністю відповідає зобов’язанням України як члена СОТ та враховує інтереси вітчизняних виробників. Структура програми включає питання адаптації всіх галузей економіки.
Зокрема, реалізація передбачених програмою заходів сприятиме:
- створенню умов для зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку України, підвищення темпів зростання іноземних інвестицій;
- зростанню обсягів виробництва;
- прискоренню структурних реформ і створенню стимулу для підвищення конкурентоспроможності;
- демонополізації товарних ринків та ринків послуг;
- розширенню асортименту та якості пропонованих товарів і послуг, зниженню їх ціни тощо.
З метою реформування та приведення у відповідність до норм і принципів СОТ повноважень влади у сфері регуляторної політики, у 2008 році законодавчо врегульовано питання щодо:
- скорочення видів діяльності, здійснення яких потребує дозволів чи ліцензій;
- зниження втручання органів влади у господарську діяльність суб’єктів ринку;
- чіткого визначення функцій контролюючих органів;
- врегулювання процедури проведення перевірки суб’єктів господарювання;
- усунення дублювання функцій контролю різними органами тощо.
Також, з метою зменшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, Мінекономіки розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання стану платіжного балансу України».
Законодавча робота під координацією Мінекономіки з імплементації до національної законодавчої бази зобов’язань України відповідно до Закону про ратифікацію Протоколу про вступ України до СОТ здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів вітчизняних виробників. Наприклад, Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників” передбачає збереження непрямої підтримки аграріїв в умовах членства в СОТ. Законом внесено зміни до законів України “Про податок на додану вартість” та “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині поширення режиму акумуляції сільськогосподарськими підприємствами коштів ПДВ на всі операції з поставки агропродукції власного виробництва. Режим акумуляції розповсюджується на продукти переробки, включаючи продаж молока і м’яса переробним підприємствам та продукцію підакцизних товарів. Законом також запроваджено новий критерій, за яким аграрії застосовуватимуть режим акумуляції ПДВ.
Тобто, в рамках вступу до СОТ, з метою забезпечення належного рівня підтримки сільськогосподарських товаровиробників, Україна зберегла право застосування спеціальних режимів оподаткування ПДВ у вигляді доходів, від яких відмовилася держава, як альтернативи прямій бюджетній підтримці у зв’язку із обмеженістю фінансових ресурсів держави. Завдяки дії цих режимів у розпорядженні сільгосптоваровиробників залишилося у 2007 році 5,7 млрд. грн, у 2008 році – близько 6 млрд. гривень.
Найбільш суттєвим наслідком для громадян та вітчизняних виробників вступу держави до СОТ є врегулювання питань доступу українських товарів і послуг до ринків країн-членів СОТ та іноземних товарів і послуг - до вітчизняного ринку. Дійсно,