В інвестиційному процесі діяльності підприємств важливі як екстенсивне зростання інвестицій, так і якісне їх зростання, що припускають наукомісткі, високотехнологічні інвестиції, які забезпечуються нововведеннями.

Привабливим для інвестора буде таке підприємство, яке буде характеризуватися високим рівнем впровадження нових видів техніки і технологій, вдосконалюючи їх та масово використовуючи у виробництві. Таке підприємство зможе існувати в конкурентному середовищі, і буде надійним важелем для встановлення стійких та стабільних позицій, як на вітчизняних, так і на зарубіжних ринках. При цьому без суттєвих перешкод завойовувати лідируючі позиції на світовому ринку, покращуючи свою репутацію, та конкурувати з іншими високоякісними товарами.

Інвестиційний менеджмент – це процес управління всіма аспектами інвестиційної діяльності суб’єкта підприємництва. Основна мета інвестиційного менеджменту – забезпечити найефективнішу реалізацію інвестиційної стратегії суб’єктів підприємницької діяльності. [7, с.49] Для цього необхідно розв’язати такі завдання:

ь забезпечити високий темп розвитку підприємства шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності;

ь максимізувати прибуток від інвестиційної діяльності;

ь мінімізувати інвестиційні ризики;

ь забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність підприємства у процесі реалізації інвестиційних програм;

ь визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм.

Активізація інноваційної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки пов’язана передусім з пошуком джерел і форм інвестування, які мають забезпечити баланс між інноваційними витратами та фінансовими можливостями.

Успішність економічної діяльності в інноваційній сфері останнім часом дедалі тісніше ставиться у залежність від ступеня залучення кредитних ресурсів банківських установ. Таким чином, банки стають одним із учасників інноваційного процесу, забезпечуючи не тільки його фінансування, а й зв’язок між усіма учасниками – державою, науково-дослідними установами, споживачами. В Україні, однак, існуючі механізми кредитування і надто високі ставки за кредити не сприяють надходженню фінансових ресурсів у сферу інновацій.

На фоні утрудненого банківського кредитування перспективнішими видаються кошти іноземних інвесторів як джерела фінансування інноваційної діяльності на підприємствах. Їх використання має ряд переваг порівняно з позичковим капіталом. На відміну від позик і кредитів, не збільшуючи державного боргу вони сприяють одержанню коштів для розвитку виробництва. Вивезення прибутків, зароблених інвесторами завдяки їхнім внескам та участі у виробництві є набагато меншою небезпекою, ніж повернення кредитів з відсотками. [3, с.17]

Важливим інструментом стимулювання інноваційного розвитку виробництва вважається надання держаних гарантій за іноземними кредитними лініями, що значно полегшує вихід підприємств на ринок капіталів. [9, с.58]:

Гарантії уряду забезпечують легший доступ до одержання кредитних коштів, тому вони є однією з форм субсидіювання підприємств. Надання державних гарантій має дві важливі переваги:

ь держава одержує можливість надавати підтримку підприємствам без використання бюджетних коштів;

ь для підприємств необхідність повернення кредитів стає стимулом до максимально ефективного використання залучених коштів.

Разом з тим, надання державних гарантій має принаймі три серйозні недоліки:

ь відсутність чіткої відповідальності за прийняті рішення;

ь неринкова оцінка майна, що не відбиває його реальної ліквідності;

ь відсутність надійного економічного обґрунтування пріоритетності використання іноземних кредитів.

Альтернативним методом інвестування у сферу нововведень може бути придбання машин та обладнання в оренду. У світовій практиці такою формою оренди є лізинг. Лізинг сприяє скороченню циклу проектно-конструкторських робіт, освоєнню виробництва техніки нових поколінь, створюючи сприятливі умови для підтримки платоспроможного попиту на нове обладнання і устаткування. Це значною мірою прискорює процес впровадження у виробництво нових прогресивних виробів, підтримуючи конкурентоспроможність усіх учасників лізингової угоди. [16, с.78]:

І, нарешті, потенційним джерелом фінансування інновацій можуть виступати власні кошти. Проте, як правило, на масштабні інновації власних засобів підприємства буває недостатньо, оскільки вартість інноваційних проектів часто є високою, і крім того їм притаманний підвищений рівень ризику. Така ситуація змушує підприємства або кооперуватися, тобто об’єднувати зусилля споріднених підприємств для виконання проектів, у яких існує спільна зацікавленість або звертатися до зовнішніх джерел позикового капіталу.

Враховуючи надзвичайну важливість інвестиційної складової інноваційного процесу, можна зробити висновок, про доцільність формування інноваційно-інвестиційної стратегії, яка забезпечує узгодження цілей інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства і дозволяє подолати конфлікти між ними.

Інвестиційна стратегія завжди пов’язана з поточним станом підприємства,

його діючою технічною, технологічною та фінансовою базою, здійснюваною фінансово-господарською діяльністю.

2 Аналітична частина

2.1 Загальна характеристика ДП «Коломийське лісове господарство»

Державне підприємство «Коломийське лісове господарство», надалі – Підприємство, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 26.05.1995 року № 57 „Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях”, засноване на державній власності та входить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та Івано-Франківського обласного управління лісового господарства.

Місцезнаходження підприємства: Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Нижній Вербіж, вул. Дружби, 18.

ДП «Коломийський лісгосп» розташований в південно - східній частині Івано - Франківської області на території Коломийського, Снятинського, Городенківського та Тлумацького районів.

Підприємство створене з метою:

ь ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;

ь охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

ь проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід;

ь здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, заліснення малопродуктивних земель;

ь організація лісонасіннєвої справи і лісових розсадників;

ь поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів;

ь охорона лісів і захисних лісонасаджень ввід пожеж, здійснення протипожежних заходів, захист лісів від хвороб та