невисокою лісистістю території лісгоспу, високими антропогенним навантаженням, активною водною та вітровою ерозією, постійною загрозою розвитку спалахів масового розмноження шкідливих комах, хвороб лісу, виникнення пожеж, необхідністю створення та відновлення лісів і захисних лісових насаджень, ведення лісового господарства потребує постійного наукового супроводу для вирішення поточних проблем і визначення стратегічних завдань.
Наукові дослідження в галузі лісового господарства здійснюють підвідомчі наукові установи: Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА), який є провідним науковим центром лісівничої науки й наукових шкіл в Україні та Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака (УкрНДІгірліс), який визначено в країні основною організацією щодо розробки науково-технічних питань ведення лісового господарства в гірських умовах. Науковими рекомендаціями та розробками даних двох інститутів і керується лісгосп у своїй діяльності.
На території Коломийського держлісгоспу власними силами та за підтримки вищезгаданих інститутів проводилися і проводяться фундаментальні та прикладні дослідження.
Фундаментальні дослідження включають:
ь моніторинг лісових екосистем, визначення критеріїв та індикаторів сталого управління лісами й сертифікації лісів;
ь моделювання впливу природних і антропогенних чинників на ріст, продуктивність, стан, просторову та вікову структури лісових екосистем;
ь вивчення питань біорізноманіття лісових видів рослин і тварин, шляхів його збереження та відтворення;
ь дослідження структури та стану генофондів деревних рослин;
ь вивчення процесів росту, розвитку й репродукції лісових рослин, їх адаптації до нових умов, у т.ч. з використанням біохімічних і цитологічних методів;
ь прогнозування просторово-часової динаміки популяцій комах-шкідників лісу;
ь вивчення популяційної структури мисливської фауни.
Серед прикладних досліджень слід назвати:
ь розробку принципів ведення лісового господарства на зонально-типологічній основі;
ь розробку нормативно-технічної документації для ведення лісового господарства в ринкових економічних умовах;
ь вдосконалення способів і технології вирощування високопродуктивних і стійких лісостанів, меліоративних насаджень;
ь визначення небезпечних рівнів аеротехногенних навантажень на лісові екосистеми, організації рекреаційного лісокористування, поділу лісів за їх лісогосподарським і рекреаційним призначеннями;
ь розробку та вдосконалення системи лісового насінництва, отримання високопродуктивних і стійких сортів аборигенних видів лісових деревних порід;
ь підвищення ефективності полезахисних лісових смуг і комплексів агролісомеліоративних насаджень;
ь розробку інформаційної системи лісового господарства на базі геоінформаційних технологій.
Науково-дослідні інститути галузі приділяють значну увагу зміцненню й розширенню контактів із міжнародними установами, участі в спільних міжнародних проектах. Галузеві інститути є членами Міжнародної спілки лісових наукових організацій (IUFRO), а УкрНДІЛГА з 2000р. – членом Європейського лісового інституту (ЄЛІ), що є надзвичайно важливим із точки зору пан-європейського виміру та перспектив розвитку лісової науки в Україні.
Успішне проведення наукових досліджень стає можливим за рахунок фахового кадрового забезпечення підприємства.
Лісозаготівлі на території лісгоспу ведуться з широким запровадженням природозберігаючих технологій з урахуванням сучасних вимог природо- і ресурсозбереження. Технологічні процеси розробки лісосік базуються на раціональному поєднанні наземного, напівпідвісного і підвісного способів трелювання деревини з використанням сучасної техніки: вітчизняних колісних тракторів ЛТ-171, МТЗ-82Л, а також ТТР-401, обладнаного лебідками „Тайфун”, „Фармі” або „Максвальд”, білоруських МТЗ-82.2, словацьких ЛКТ-81, ЛКТ-120. На рівнинних територіях застосовується лісозвозний причеп з гідроманіпулятором фірми „Веймер”. Із бензомоторних пил використовуються ланцюгові пили таких фірм, як „Штіль”, „Хускварна” і покращені моделі „Мотор Січ”.
Разом з тим існує і багато проблем розвитку інноваційного потенціалу держлісгоспу. Дослідження показують, що лісова галузь не може розвиватися без потужного машинобудування. В Україні лісове господарство, лісова і деревообробна промисловість, на відміну від інших галузей промисловості, не мають свого власного машинобудування, що дуже негативно відбивається на роботі досліджуваного підприємства. Це значною мірою призводить до того, що підприємство відстає в напрямі використання досягнень науково-технічного прогресу, парк технологічного обладнання має низький технічний рівень і не забезпечує вимог технології.
Лише комплексна механізація лісогосподарського виробництва потребує 44 прогресивні технологічні комплекси машин, для чого необхідно понад 250 різноманітних технічних засобів. Водночас заводи ВО "Спецлісгоспмаш" виготовляють лише близько 25% найменувань лісогосподарських технічних засобів. За розрахунками фахівців підприємства за рахунок модернізації існуючого технологічного обладнання, машин і механізмів продуктивність його може бути збільшена на 20-25%, а в окремих випадках у 1-1,5 раза і більше при порівняно незначних затратах.
Проте внаслідок відсутності на підприємстві належно розробленої стратегії розвитку, нестачі фінансових ресурсів, непривабливості кредитних програм банків, а також значною мірою і через кризові явища в економіці України провести необхідну модернізацію дуже важко.
3 Проектна частина
3.1 Оцінка резервів покращення інноваційно-інвестиційної складової конкурентоспроможності підприємства
У даному підрозділі проведемо оцінку наявних резервів покращення інноваційно-інвестиційної складової конкурентоспроможності підприємства.
Підприємство за умов стабільного попиту на його продукцію, може збільшити обсяги лісозаготівель без нанесення шкоди лісовій екосистемі. В основному це може бути здійснено через вирубку перестиглих лісів. Оскільки орієнтація на внутрішній ринок є домінуючою, то існують потенційні можливості дослідження його особливостей, структури потреб різних сегментів і на основі цих досліджень розробки програм та проектів щодо освоєння випуску нових або технологічно пов’язаних видів продукції. Оскільки щорічно на підприємстві утворюється велика кількість відходів деревинного походження, доцільно запровадити технологію їх переробки на деревинні брикети чи фанеру. Виробництво останньої, до речі, вже освоюється. Певну увагу слід приділяти і зовнішньому ринку, проводити роботу з пошуку закордонних партнерів, тобто розвивати експортний потенціал.
Виробничо-інноваційний потенціал має чи не найбільше можливостей для розвитку. Насамперед існує широке поле для впровадження новітніх зразків лісогосподарської техніки, яка майже повністю механізує процес лісозаготівлі та зменшує число працівників, зайнятих на важкій ручній роботі. Проте така техніка коштує недешево і вимагає кваліфікованої робочої сили для правильної її експлуатації. Дозволити собі її придбати може підприємство із стабільним фінансовим станом, отже, виконання цього завдання можливе тільки за