Трудовий потенціал відіграє провідну роль у справі зростання загального потенціалу підприємства, оскільки для виконання запланованих заходів, впровадження програм, проектів та нововведень потрібна кваліфікована робоча сила, працівники, яким під силу справитися з поставленими завданнями. Якість трудових ресурсів підприємства знаходиться на високому рівні, усі керівники мають базову або повну вищу освіту, працівники основних та допоміжних виробництв пройшли навчання в спеціалізованих закладах лісообробного профілю. Проте для ефективного використання наявного трудового потенціалу необхідне здійснення відповідної кадрової політики. Зокрема, існують широкі можливості для впровадження різних форм оплати праці для різних категорій працівників, особливого вдосконалення потребує система матеріального та нематеріального стимулювання персоналу.

Отже, як показав аналіз, ДП «Коломийський лісгосп» володіє значними резервами розвитку свого інноваційного потенціалу. Деякі заходи, що матимуть користь для підприємства будуть розглянуті у наступному підрозділі.

3.2 Суть заходів щодо покращення інноваційно-інвестиційної складової конкурентоспроможності підприємства

Наведений вище аналіз стану інноваційного потенціалу Коломийського лісгоспу дає змогу сформувати наступні напрями підвищення ефективності та інтенсифікації його використання.

1. У сфері збереження і примноження лісового фонду:

ь збільшення обсягів робіт по підвищенню якісного складу порід лісових культур;

ь підвищення контролю за дотриманням принципів невиснаженості лісів при веденні лісогосподарських робіт;

ь удосконалення форм господарювання в лісогосподарській діяльності на засадах переваг ринкової економіки, введення принципів матеріальної зацікавленості працівників у підвищенні ефективності лісогосподарських робіт і їх економічної відповідальності за результати виконаної роботи.

2. У сфері раціонального використання лісоресурсного потенціалу:

ь впровадження прогресивних технологій вирощування лісу;

ь впровадження прогресивних технологій максимального використання зеленої маси при заготівлі лісосировинних ресурсів;

ь впровадження новітніх засобів виробництва і техніки для збереження лісів від пожеж, шкідників, хвороб;

ь впровадження нових форм організації робіт з метою збереження лісових ресурсів.

3. У сфері лісозаготівель:

ь впровадження механізованої техніки для валки лісу, обрізування гілок, вантажно-розвантажувальних і нижньоскладських робіт;

ь зниження трудомісткості робіт по заготівлі лісу;

ь впровадження високоефективної техніки для переробки неділової деревини, тонкоміру і хмизу для виробництва целюлозно-паперової продукції, плитних матеріалів.

Перелічені вище напрями тісно пов’язані між собою і створюють реальну технічну базу для більш ефективного функціонування суміжних виробництв.

Для стимулювання розвитку інноваційного потенціалу підприємства пропонується удосконалити процеси трелювання лісу та модернізувати трелювальні машини.

Трелюванням називається переміщення дерев, хлистів або сортиментів від місця звалювання до лісовідвантажувального пункту. Трелювання є найважливішою операцією в лісозаготівельному процесі: на неї припадає на 25-30% трудовитрат по лісосічних роботах і 9-11% всіх трудовитрат по комплексу лісозаготівель. Метою трелювання є збір деревини з великої площі на спеціально підготовлені вантажні майданчики у доріг лісовозів.

На підприємстві звалювальні роботи виконують винятково моторним інструментом – бензиномоторними пилками як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. При цьому на звалюванні зайнято дві людини, звалювальник та помічник і мінімум одна людина на обрубці гілок. Тобто зайнято три робітники і, крім цього, не проводиться укладання деревини у пакети, що у подальшому значно збільшує час виконання трелювальних робіт, які при такій технології виконують трелювальними тракторами. На їх обслуговуванні задіяно ще три робітники. Таким чином, на проміжку виконання лісосічних робіт: звалювання – трелювання, при проведенні суцільних рубань і наявності відповідних об'ємів лісозаготівель зайнято, як мінімум шість чоловік.

Найбільш трудомістким прийомом на трелюванні лісу є чокерівка. Чокерівка хлистів або дерев і відчеплення пачки при використанні звичайних трелювальних тракторів виконуються уручну, і трелювання лісу в цьому випадку не є повністю механізованою операцією. Ручні прийоми не тільки важкі і небезпечні для робочих, вони стримують подальше зростання продуктивності праці на лісосічних роботах. У зв’язку з цим найважливішим завданням в області комплексної механізації лісосічних робіт є повне виключення ручної праці на чокерівку дерев і відчеплення пачок. В даний час широке розповсюдження на лісозаготівлях отримує безчокерне трелювання лісу, заснована на застосуванні трелювальних тракторів з гідрозахопами. Машини цього класу обладнуються пристроєм, що дозволяє формувати дерева, що наперед повалили, в пачки. Пачки

формуються без застосування чокерів і без участі чокерника.

Отже, придбання підприємством як мінімум одного гідрозахопа дозволить повністю механізувати процес чокерівки на визначеній ділянці лісосіки, зменшити кількість робітників, які обслуговують трактор і перекинути їх на більш проблемні види діяльності (помічник лісника, робота на лісорозсадниках), уникнути виробничого травматизму, підвищити продуктивність праці робітників.

Раціональне використання та відтворення лісових ресурсів набуває все

більшого значення в соціально-економічній діяльності людини. Тому

сучасне поводження з відходами деревини потребує негайних шляхів вирішення.

ДП «Коломийський лісгосп» кожного року втрачає великі обсяги сировини

у вигляді відходів виробництва і вирішення проблеми має ґрунтуватися не тільки на економічних показниках, але й бути доцільним з екологічної точки зору.

Для вирішення питання про повноцінне використання сировини в даній курсовій роботі пропонується такий метод використання відходів деревини, як виробництво паливних брикетів. Цей