Курсова робота
з дисципліни
“Економічний аналіз”
Зміст
Вступ З
1. Теоретичні та методичні питання аналізу платоспроможності 5
1.1.
Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства 5
1.2.
Показники платоспроможності 9
1.3.
Методика аналізу платоспроможності підприємства 11
2. Аналіз платоспроможності підприємства 14
2.1.
Стисла характеристика підприємства 14
2.2.
Аналіз основних техніко-економічних показників роботи
ТзОВ «Вітастрім» 16
2.3.
Аналіз платоспроможності підприємства 20
2.4.
Факторний аналіз 29
2.5.
Прогнозування показника покриття 30
3. Шляхи підвищення платоспроможності підприємства 32 Висновки 36 Література 38
ВСТУП
Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб'єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.
Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.
Визначальною характеристикою фінансового стану підприємств є його платоспроможність. Платоспроможність визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткострокових зобов'язань.
В умовах ринкових відносин питанню платоспроможності суб'єктів господарської діяльності приділяється особлива увага.
Керівники підприємства повинні мати достовірну інформацію про наявність коштів, необхідних для розрахунків із заробітної плати з персоналом та платежами в бюджет з фінансовими органами, за показниками з установами банків. Так а інформація потрібна для прогнозування фінансової діяльності на майбутнє.
Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ і економічної сутності аналізу ліквідності підприємства. В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу платоспроможності підприємства. Другий розділ роботи присвячено аналізу та оцінці діяльності, що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління
фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьому розділі описуються найважливіші шляхи покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.
Об'єктом дослідження виступає ТзОВ «Вітастрім».
1. Теоретичні та методичні питання аналізу платоспроможності
1.1. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану
підприємства
Як вже зазначалося вище, головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. її можна визначати за минулий період, на якусь певну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.
Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних балансу підприємства. Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на поточному рахунку та інших рахунках грошових коштів. Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різними кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості слід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам, розрахунках з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом та з працівниками з оплати праці.
Аналіз фінансового стану підприємства за певний період, в принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку (особливо одна сума - залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку - надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.
Крім аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути особливу увагу на аналіз його ліквідності.
Ліквідність - це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.
Всі активи підприємства в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:
1.
Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).
2.
Швидкореалізовані активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом І 2 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.
3.
Повільнореалізовані активи (АЗ) - найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.
4. Важкореалізовані активи (А4) - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті І розділу активу балансу "Необоротні активи".
Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж всі інші активи підприємства.
Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином:
1.
Найбільш термінові зобов'язання (ПІ) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).
2.
Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.
3.
Довгострокові пасиви (ПЗ) - довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви - статті III розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".
4.
Постійні пасиви (П4) - статті І розділу балансу