Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвитих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності.

На всіх історичних етапах розвитку держави зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях: народного господарства в цілому, окремих регіонів, об'єднань, підприємств. Як частина загальної структури народного господарства, зовнішньоекономічна діяльність впливає на удосконалення внутрішньогосподарських пропорцій, розміщення і розвиток виробничих сил. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи [57, c.28-30].

Ось чому ця тема актуальна сьогодні, коли все більша кількість підприємств залучається у зовнішньоекономічну діяльність і на їхньому шляху виникають безліч проблем. Для автора дипломної роботи найбільший інтерес, при виборі теми, представила її актуальність стосовно України.

Повноцінне функціонування економіки жодної країни не може відбуватися без розвинутої системи зовнішньоекономічних зв'язків. Включення національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно впливає на розвиток економіки країни, сприяє підвищенню технічного рівня виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів, ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя населення.

Зовнішньоекономічна діяльність — це заснована на взаємовигідних економічних відносинах діяльність у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів, міграції робочої сили, передачі технологій. У всіх країнах, а особливо в країнах із перехідною економікою, де сталася широка лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, її державне регулювання є об'єктивною необхідністю. Таке регулювання спрямоване на забезпечення захисту інтересів країни та суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення інвестицій, на розвиток конкуренції та ліквідацію монополізму.

До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні належать:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення національної економіки в систему світового поділу праці;

- наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання такої діяльності здійснюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного регулювання, економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансових, кредитних та ін.), рішень недержавних органів управління економікою, які ухвалюються відповідно до їхніх статутних документів, договорів, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності [12, cт.184].

Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля, фінансово-кредитні операції, підприємницька діяльність, науково-технічна кооперація з іноземними підприємцями, надання їм різноманітних послуг. Ці напрями діяльності регулюються, з одного боку, державою в особі її органів, а з іншого — недержавними органами управління економікою (біржами, торгове-льними палатами, спілками тощо) та самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі укладених між ними координаційних угод.

Серед процесiв, якi визначають особливостi розвитку сучасно-го світу, провiдним є процес iнтернацiоналiзацiї господарського життя. Його суть полягає в тому, що нацiональнi економiчнi сис-теми можуть ефективно розвиватися лише за умови їх мiжнарод-ної взаємодії та переплетiння. Тому нинi важко назвати країну, яка б не була суб'єктом мiжнародних економiчних вiдносин i не зазнавала впливу зовнiшнього (мiжнародного) середовища.

Якщо розглядати економіку країни з точки зору функцiональ-ної орiєнтацiї, то вона складається з двох ceкторів: внутрішньої та зовнiшньої економiки. Призначення внутрiшньої економiки - задоволення потреб споживачiв за рахунок внутрiшнього вироб-ництва, зовнішньої - вихiд на мiжнароднi ринки товарів, послуг та факторiв виробництва з метою пiдвищення загальноекономiч-ного добробуту країни. Таким чином, основний критерiй видiлення цих двох ceкторів - наявнiсть економiчних зв'язкiв мiж господарськими одиницями, якi репрезентують рiзнi країни.

Виходячи з цього, можна дати визначення зовнiшньоекономi-чних зв'язкiв як комплексної системи рiзнобiчних форм мiжна-pодного спiвробiтництва держав та їх суб'єктiв у рiзних галузях економіки .

В iсторичному аспектi зовнiшньоекономiчнi зв'язки є продуктом цивiлiзацiї, оскiльки виникають з появою держави i еволюцiонують водночас з її розвитком. В економiчному аспектi зовнiшнi економiчнi зв'язки - цe операцiї, пов'язанi з oбігом товарів, послуг, грошових коштів і капіталу різними економічними і валютними зонами.

Серед основних факторів, якi стимулюють розвиток зовнішньоекономiч-них зв'язкiв, слiд видiлити такі:

- нерівномірність еконо-мiчного розвитку рiзних країн cвіту;

- вiдмiнностi в сировинних ресурсах;

- відмінності в людських ресурсах;

- нерівномірність роз-мiщення фiнансових pecypciв;

- характер полiтичних вiдносин;

- pi-зний piвень науково-технiчного розвитку;

- специфiка географiч-ного положення, природних і кліматичних умов.

Нерівномірність еконо-мiчного розвитку рiзних країн cвіту: Кожна держава проводить власну економічну полiтику, що базу-ється на певному розвитку промисловості, сільського господарс-тва, транспорту, сфери обслуговування та iнших галузей еконо-мiчної системи, спецiалiзуючись при цьому в тих сферах економіки, які дозволяють мати значні переваги.

Вiдмiнностi в сировинних ресурсах: Бiльшiсть країн світу, ма-ючи обмежену ресурсну базу i вузький внутрiшнiй ринок, не в змозi виробляти з достатньою ефективнiстю товари, якi необхiднi для внутрiшнiх потреб, Для таких країн зовнiшньоекономiчнi зв'язки є способом отримання необхiдних товарів. Країни з вели-ким сировинним потенцiалом базують свої економiчнi системи на основi реалiзацiї експорту