громадян. Також покупці повинні внести грошові кошти в розмірі 10 % початкової ціни продажу об’єкта (безготівковою).
Фізична або юридична особа, яка має бажання бути зареєстрованою як учасник аукціону повинна мати при собі:
-
квитанцію про сплату реєстраційного внеску;
-
документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження;
-
документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 % початкової ціни продажу об’єкта;
-
декларацію про доходи, у разі придбання об’єкта приватизації за рахунок грошових коштів – для покупців – фізичних осіб;
-
нотаріально посвідчені копії установчих документів – для покупців – юридичних осіб.
Відомості про учасників аукціону заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об’єкта реєстрації, який підлягає приватизації. Відомості про учасників аукціону не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.
Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні – три дні до початку аукціону. Інформація про остаточну ціну та переможця аукціону публікується у інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, протягом 15 календарних днів після укладення договору купівлі – продажу.
Аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою (діє на підставі угоди з органом приватизації). Угода повинна передбачати:
-
строки проведення аукціону;
-
початкову ціну продажу об’єкта приватизації і порядок її зниження;
-
розмір і порядок виплати винагороди;
-
взаємні зобов’язання, умови розірвання угоди та майнову відповідальність сторін;
-
інші умови на розсуд сторін.
Для участі в аукціоні покупці мають одержати квитки
учасників аукціону. Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). Під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна продажу об’єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об’єкта). Цей протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об’єкту і у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.
Продаж на аукціоні із застосуванням приватизаційних паперів здійснюється у порядку, передбаченому вищезгаданим Законом, з урахуванням таких особливостей:
-
право участі мають тільки громадяни України, створені ними господарські товариства у порядку, передбаченому Фондом державного майна України, а так само фінансові посередники, що одержали відповідну ліцензію згідно з чинним законодавством;
-
платіжними засобами є приватизаційні папери та грошові кошти;
-
продажу підлягають тільки об’єкти, включені до відповідного переліку (ст. 7 Закону).
На вимогу будь – кого з учасників аукціону або органу приватизації аукціон може бути припинено і об’єкт знімається з торгів, конкурсного відбору якщо у наявності є порушення чинного законодавства про приватизацію. Угоди, що укладені внаслідок проведення аукціону, можуть бути визнані судом недійсними якщо порушені приписи ст. 20 Закону.
Законодавством України передбачена можливість проведення ще багатьох видів аукціонів. Це можуть бути аукціони по продажу кредитів ( Постанова Національного банку України № 97 від 20.05.94 року “Про проведення закритих кредитних аукціонів з продажу кредитів Національним банком України”), по продажу квот на товари, експорт яких підлягає режиму квотування та ліцензування, аукціони по продажу заставленого майна тощо.
Отже, з вище наведеного випливає, що залежно від особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що застосовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу властивостей відчужуваних об'єктів, особливостей способу укладення та виконання договору розрізняють кілька видів договору купівлі-продажу, зокрема:
а) договори купівлі-продажу в оптовій та роздрібній торгівлі; договори, що їх укладають на біржах та аукціонах;
б) договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому та зовнішньоекономічному обігу;
в) договори купівлі-продажу земельних ділянок, валютних цінностей будинків, квартир, автомашин;
г) договори купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації та пост;
д) договори купівлі-продажу об'єктів приватизації;
е) форвардні та ф'ючерсні угоди купівлі-продажу.
Кожен з них має певні особливості щодо умов укладення та виконання значення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання( неналежного виконання) договору.
Значну роль у становленні та функціонуванні ринкової економіки є купівля-продаж
жилих будинків, купівля-продаж в зовнішньоторговельному обігу, купівля-продаж на біржах, аукціонах та ін.
РОЗДІЛ 3. Порядок укладення договору купівлі-продажу
Порядок укладення договору як передбачену правовими нормами послідовність стадій встановлення цивільних прав і обов’язків, що виражена діями осіб різноманітних способах узгоджувати зміст договору. Способом називають дії певного виду через які досягається поставлена мета.
Тому способами укладення договору купівлі-продажу є нормативно визначені дії, через які досягається вільне і взаємне узгодження волі сторін договору. В літературі висловлено думку, що широке трактування порядку укладення договору засноване на його правовому визначенні, підтверджує недосконалість останнього. Договір є правовою категорією, а тому, на нашу думку, встановлення порядку та наслідків його укладення може здійснюватися тільки шляхом нормативно – правового регулювання. Таким чином, широке юридичне трактування порядку укладення договору свідчить лише про значний обсяг відносин, що регулюється цим інститутом.
Потреба правового регулювання укладення, зміни і розірвання договору існувала вже давно, оскільки встановлення логічних і дієвих правил вступу в договірний зв'язок сприяє стабільності і прозорості цього процесу. Прийняттям ЦК в переддоговірному процесі було визначено алгоритм відносин його учасників за формулою обміну оферти на акцепт, що тягне укладення договору.[2,ст.80]
3.1 Порядок укладення договору купівлі-продажу в Україні
Одним з найбільш розповсюджених договорів, що укладається як громадянами, так і юридичними особами, є договір щодо відчу-ження майна — договір купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу, як і будь-яка інша цивільно-правова угода, укладається відповідно до загальних вимог ЦК України, тобто в усній чи письмовій формі.
Стаття 657 ЦК України встановлює обов'язкову нотаріальну форму договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного май-нового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого неру-хомого майна. Крім того, такі угоди підлягають обов'язковій дер-жавній реєстрації.
З прийняттям Верховною Радою України «Концепції розвитку житлово-комунального господарства в Україні» та