разі, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість това-ру, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він опла-чений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.[1,ст.14]
Тобто ЦК України не надає покупцю можливості розірвати дого-вір купівлі-продажу або відмовитися від нього.
Інші правові наслідки передбачені ЦК України за передачу по-купцеві більшої кількості товару, ніж це встановлено договором ку-півлі-продажу. У такому разі покупець зобов'язаний повідомити про це продавця, якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Прийняття товару покупцем є не обов'язком його, а правом. Тому навіть у разі, коли продавець не розпорядиться таким товаром, по-купець не зобов'язаний його приймати та оплачувати.
Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це вста-новлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити до-датково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Предмет договору купівлі-продажу може визначатися визначен-ням його асортименту. Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або ін-шими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати по-купцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
У статті подано лише примірний перелік характеристик, за допо-могою яких можна визначати асортимент товарів. Погодження асортименту товарів може бути проведено як у самому тексті дого-вору купівлі-продажу, так і в специфікаціях чи інших документах, що є невід'ємними частинами договору купівлі-продажу.
У разі, коли договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встанов-леному договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар під-лягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або від-мовитися від договору.
ЦК України передбачає правові наслідки порушення умови до-говору щодо асортименту товару. Стаття 672 ЦК України передба-чає різні випадки порушення продавцем умов договору про асор-тимент і визначає правові наслідки для кожного з можливих по-рушень.
При передачі продавцем товару не в тому асортименті, що був обумовлений договором купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо товар уже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
При передачі покупцеві частини товару, асортимент якого відпо-відає умовам договору купівлі-продажу, і частини товару з пору-шенням асортименту покупець має право на свій вибір:
1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору,
і відмовитися від решти товару;
2) відмовитися від усього товару;
3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;
4) прийняти весь товар.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цьо-го товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він уже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, але покупець не має права відмовитися чи ро-зірвати договір купівлі-продажу.
Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.[14,ст.10]
Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний опла-тити його за ціною, погодженою з продавцем.
Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на мо-мент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.
Продавець повинен передати покупцеві не лише визначений до-говором вид товару, але якість останнього має відповідати умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якос-ті товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, при-датний для мети, з якою товар такого роду звичайно використову-ється.
У договорі якість товару визначається зазначенням вказівок нор-мативних документів зі стандартизації чи інших показників (есте-тичних, екологічних тощо). Стаття 11 Закону України «Про стан-дартизацію» залежно від рівня суб'єкта стандартизації, що приймає чи схвалює стандарти, виділяє:—
національні стандарти, кодекси усталеної практики та класи-фікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри за-гальнодержавного застосування;—
стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандар-тизацією.
Стандарти мають відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продук-ції або продукції залежно від місця її виготовлення.
Об'єкт стандартизації може бути об'єктом інтелектуальної чи промислової власності, якщо розробник стандарту в установленому законодавством порядку отримав дозвіл у власника прав на цей об'єкт.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації з ура-хуванням суспільної потреби у стандартах, державних пріоритетів, пропозицій технічних комітетів стандартизації та інших суб'єктів стандартизації щороку формує програму робіт зі стандартизації (да-лі — програма), що містить перелік національних стандартів, при-йнятих до розроблення. Програма публікується один раз на шість місяців в офіційному виданні центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації та розміщується в інформаційних мережах.
Національні стандарти розробляються технічними комітетами стандартизації, а в разі їх відсутності — іншими суб'єктами стан-дартизації, що мають для цього відповідний науково-технічний по-тенціал.
Якщо у договорі вимоги до якості товару не визначаються, але продавець при укладенні